Де уряд та парламент шукатимуть гроші у разі зменшення допомоги від міжнародних партнерів? Як зміниться оподаткування у 2024 році та до кого податкова прийде з перевіркою? Скільки принесла до бюджету детінізація економіки? Велике інтервʼю голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева
Цього року парламент повернув український бізнес до довоєнного оподаткування та відновив податкові перевірки. Додаткові кошти знайшли за рахунок введення податку на надприбуток банків, переадресації частини ПДФО з місцевих до державного бюджету та відмовиви від будівництва доріг. Але зрештою понад половину необхідних коштів для фінансування бюджету надали міжнародні партнери.
У 2024-му Україна може стикнутися зі зменшенням фінансової та бюджетної підтримки від США через початок президентських виборів в країні. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев, 45, з цим не погоджується. «Влада спирається на основний сценарій – отримання допомоги від партнерів», – каже він. Чи є у влади план «Б», якщо основний сценарій не спрацює?
У інтервʼю Forbes Гетманцев розповідає, яких податкових змін чекати бізнесу наступного року, що робити зі скаргами на податкову, до кого можуть прийти з перевірками та чому стоїть реформа митниці й БЕБ.
Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю.
Як покрити дефіцит бюджету
Два воєнні роки бюджет України майже наполовину фінансували міжнародні партнери. Чи реально отримати таку ж підтримку у 2024 році?
Якщо казати про загальний фонд, то це близько 50%, які фінансували міжнародні партнери. Близько $42 млрд зовнішнього фінансування.
На наступний рік початкові плани були схожими. Спочатку планували майже $43 млрд, потім при ухваленні бюджету скоригували до $41 млрд. Зараз остання оцінка потреби у залученні коштів від Мінфіну, верифікована МВФ – $37,3 млрд.
Джерела фінансування – США ($10-11 млрд) на рік. Є політичне рішення про виділення цих коштів. Обидві партії Конгресу не ставлять надання коштів під сумнів.
Друге джерело – Європейський союз (ЄС) у межах Ukraine Facility. Наступного року розраховуємо на €18 млрд. Голосування має пройти в лютому. Політично зараз обговорюється, чи це будуть зміни до середньострокового бюджету ЄС до 2027 року, чи просто двосторонні договори у межах, у яких надходила макрофінансова допомога. Тобто навіть якщо це голосування провалиться, як це сталось на грудневому саміті Європейської Ради через одну країну (Угорщину, – Forbes), то у нас буде інший механізм отримати кошти.
Третє джерело – Міжнародний валютний фонд (МВФ) – $5,4 млрд. Це за умови успішного виконання програми EFF протягом наступного року. Програма МВФ – маркер для всіх інших донорів. Також є пряма допомога від урядів Японії, Канади, Норвегії, Великої британії та фінансування від Всесвітнього банку. Це близько $5-6 млрд.
Решта – заморожені активи РФ. По цьому треку є певний прогрес з боку міжнародних партнерів. Мова йде про відсоток, який отримується від управління погашеними та заблокованими активами, які належать банку РФ. Це €3 млрд на рік. На надходження цих коштів також розраховуємо.
Тобто ви вважаєте, що проблем з наповненням бюджету у 2024-му не буде?
Не буде. Залишалось питання фінансування на січень та лютий. Але в нас достатньо коштів на казначейському рахунку, щоб пройти цей період. У грудні отримаємо €1,5 млрд від Єврокомісії, від Норвегії – $1 млрд. Вже надійшло $2,1 млрд від Японії, ще $900 млн – від МВФ. У нас є певний запас міцності.
Колеги з бюджетного комітету з вами не погоджуються та кажуть, що вже в січні можуть виникнути проблеми з соціальними виплатами.
Розумію колег. Ситуація з фінансами вкрай напружена. Але саме в цьому періоді – це перебільшення. Впевнений, що впораємося.
Що робити, якщо допомога не надійде у необхідному обсязі?
У цьому році вже акумулювали три джерела – податок на надприбуток для банків, Дорожній фонд та перенаправлення ПДФО з місцевих бюджетів до державного. Це додаткові 200 млрд грн, які можуть бути спрямовані на найбільш пріоритетні видатки – оборону та соціальну сферу.
В Меморандумі з МВФ передбачено, що уряду потрібно віднайти додатково 0,5% (близько 40 млрд грн) від ВВП з податкових і неподаткових джерел у лютому. Це – структурний маяк.
У Кабміні створена міжвідомча робоча група, яка має розробити ці пропозиції та подати їх до ВР.
Якщо говорити концептуально, то до чого влада ближча: до друку коштів, до перегляду оподаткування, чи детінізації економіки?
Влада спирається на основний сценарій отримання допомоги від партнерів. Зазначена допомога є абсолютно реальною. Теоретично, у випадку неотримання допомоги є два рішення: гірше і найгірше. Погане рішення – секвестр (скорочення витрат бюджету, – Forbes). Ще гірше рішення – бюджетна емісія. Це найгірше, що може бути, адже емісія є податком на бідних та підриває макроекономічну стабільність.
Також джерелом надходжень є детінізація, однак у контексті виконання структурного маяка у меморандумі з МВФ. Адже ці надходження є не прогнозованими. Неможливо наперед порахувати, скільки бюджет отримає від детінізації тютюну чи чогось іншого. Це йде в перевиконання бюджету.
Якщо казати про додаткове оподаткування, то ймовірно цей варіант розглядають на міжвідомчій комісії у Кабміні. Деталей не знаю. Ймовірно, на початку січня пропозиції надійдуть до комітету.
Неподаткові надходження, які можуть бути – приватизація, відрахування частини прибутку від державних підприємств, надходження частини прибутку від Нацбанку.
Данило Гетманцев Фото Антон Забєльський для Forbes Україна
Як зміниться оподаткування наступного року
Що зміниться для бізнесу в оподаткуванні у 2024-му?
Не бачу резервів для збільшення оподаткування у наступному році.
Проте цього року зʼявився новий податок для банків, який мало хто очікував. Поясніть, як приймалося це рішення.
Це оперативна реакція на певну аномалію – надприбуток банків у війну. Загалом такий податок – не наше нововведення. Аналогічний податок є в Італії, Іспанії, Чехії та Литві. У нас банки під час війни отримують надприбутки не від своєї звичайної діяльності, а через розміщення коштів у державні цінні папери. Цього року банки отримають прибуток – до 150 млрд грн.
Ідея оподаткування виникла в комітеті, а вже потім була доопрацьована Мінфіном, Нацбанком та МВФ.
Фінансування оборони зараз йде в пропорції 65% загальний фонд і 35% спеціальний фонд. По загальному фонду, за 10 місяців армія на 85% фінансувалась коштом податків, яких не вистачає навіть на оборону. Решта 15% – це неподаткові джерела доходів та запозичення коштом військових облігацій. Тому логічно, що частину надприбутків, які не мають звичайного економічного підґрунтя, треба розподілити для потреб армії.
Те саме стосується оподаткування для обмінників у 2022-му. Зараз обмінники за місяць платять у три рази більше, ніж за весь 2021 рік. Вони орієнтовно сплачують 21 млн грн податків на місяць, тоді як у 2021-му сплатили лише 7 млн грн по року.
Якщо виникатимуть такого роду аномалії, тоді включатимемося. Але сьогодні їх не бачу.
Закон про додаткове оподаткування банків ухвалили, фактично, з порушенням. Адже банки повинні віддати частину доходу за весь 2023-й…
Особисто я внутрішньо проти такого способу розвʼязання питання. Для мене це було складним рішенням. Але це була позиція МВФ. Два місяці з міжнародними партнерами йшли дискусії. Мінфін підтримав рішення МВФ, тому комітет з ним також погодився.
Чому виникла потреба піднімати акциз на автогаз? Коли це відбудеться?
Мінфін готує законопроєкт про уніфікацію ставок податків на паливо аналогічно до тих, що діють в ЄС. Мова йде про підвищення, але яке – питання до Кабміну.
У межах цього буде й дискусія про підвищення акцизу на автогаз. Сьогодні ставки бензинів та автогазу – непорівнянні й відрізняються у чотири рази.
Тричі законопроєкт виносили на Кабмін і тричі його повертали. Однозначної підтримки урядовців поки немає.
На початку війни парламент та уряд розмірковували над збільшенням військового збору до 3%. До цієї ідеї можуть повернутися?
Не знаю. Лідерство у цьому питанні має займати Кабмін. Фінансовий комітет це ініціювати не буде. Хоча б раз уряд має взяти відповідальність за нове оподаткування.
Один відсоток військового збору приносить бюджету 27 млрд на рік (тобто, у разі підвищення бюджет може орієнтовно отримати 81 млрд грн, – Forbes).
Цього року також йшли дискусії про запровадження акцизу на солодкі напої. Наскільки це реальна ідея?
Є аналоги цього акцизу у ЄС. Не виключаю, що законопроєкт може бути прийнятий. Але документ точно потребує додаткового обговорення та консультацій.
Наш комітет поки не обома руками підтримує це рішення. Адже його фіскальна ефективність низька (3-4 млрд грн на рік), а податкове адміністрування складне, адже мова йде фактично про введення нового акцизу.
Ще одна дискусія, яка тривала до війни – податок на преміальне споживання. Чи може парламент, чи уряд до неї повернутися?
Ще до війни відмовилися від цієї ідеї через те, що вона має низький фіскальний ефект. Теза про те, що багаті платитимуть за бідних, на практиці не має під собою жодного підґрунтя. Такий податок принесе бюджету кілька мільярдів гривень і аж ніяк не розвʼяже питання з фінансуванням видатків.
У нас є транспортний податок – це теж своєрідний податок на розкіш для власників дорогих і нових за віком автомобілів. Але надходження з нього досить малі – трохи більш ніж 100 млн грн, які сплачуються до місцевого бюджету.
Данило Гетманцев Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Перевірки РРО, мільярдні штрафи гральному бізнесу та перспективи податку на Google
Поясніть логіку штрафу на $5500 для Pornhub.
Штрафи застосовуються відповідно до закону – ось і вся логіка. Оподаткування нерезидентів дуже ускладнене. Тому податок на Google базується на здоровому глузді компаній та їхньому свідомому підпорядкуванню податковим нормам країн, у яких вони оперують.
Великі компанії, на кшталт Google, Facebook, Apple, зареєструвалися добровільно і сплачують цей податок. Бо якщо вони порушуватимуть податкове законодавство, репутаційно витратять більше.
Податкова бачить, які послуги з електронної комерції є на ринку. Тим, хто не зареєструвався, надсилає листи з пропозицією це зробити. Наприклад, на пропозиції податкової відгукнулися сервіси таксі Uklon, Uber та Bolt. Вдячний компаніям за свідому позицію.
Задоволений надходженнями з цього податку. Цього року – це близько 8 млрд грн. Потенціал до зростання невеликий – близько 10%.
Ваш колега Ярослав Железняк, пропонував декриміналізувати вироблення порнографічного контенту. Чи ви підтримуєте цю ідею?
Якщо винесуть у зал, то підтримаю. Але цьому має передувати позиція правоохоронного комітету. Железняк законопроєкт вже зареєстрував.
Податкові надходження сфери, яка знаходиться у тіні, важко спрогнозувати. Наприклад, потенціал грального ринку на початку оцінювався у 1,5-2 млрд грн. Цього року ми отримаємо понад 10 млрд грн. з оподаткування грального бізнесу.
Нещодавно податкова нарахувала штрафи двом онлайн-казино сумарно на понад 42 млрд. Як нараховувалась ця сума? Чи є вірогідність, що компанії сплатять такі великі кошти?
Структура штрафів та донарахувань проста – несплата ПДФО з виграшів, податку з обороту, і найбільша сума – невстановлення РРО. Цей штраф нараховується просто – 100% від нефіскалізованих операцій. Зараз по цим штрафам триває процедура адміністративного оскарження, напевно потім компанії підуть до суду. Це не швидкий процес. Але штрафи мають платити всі – і великі компанії, і маленькі ФОПи.
Сьогодні тіньовий ринок грального бізнесу невеликий – він складає до 10%. З такими компаніями працює фінмоніторинг Національного банку – щоденно закриваються рахунки з певними країнами тощо.
Яка зараз ситуація з «чорним зерном», чи є прогрес?
Ситуація за останні два місяці значно покращилась. Національний банк прозвітував про плюс $0,5 млрд валютної виручки у листопаді. В першу чергу це надходження з «чорного» зерна. Це результат спільної роботи правоохоронців, податкової та митниці. Тобто вже два місяці «чорне зерно» не їде. Це перевірені відомості СБУ.
У комітеті до другого читання готується законопроєкт, який має допомогти відпускати на експорт лише «біле зерно», тобто зерно, походження якого підтверджене документально.
Чи будуть переглянуті акцизи на тютюн та алкогольні вироби? Чи їх прирівняють до європейських норм?
Щорічно до 2025-го акциз на тютюн підвищується на 20%. Окремий законопроєкт про зміни оподаткування готує Мінфін. Дискусія йде про нарахування ставки акцизу в євро. Зараз акциз рахується в гривні. Такий варіант підтримую.
Питання, яке задає ринок – це зниження акцизу для твенів (електронних сигарет, – Forbes). Я особисто проти цієї ідеї. Конкуруючі продукти (сигарети і твени, – Forbes) повинні бути оподатковані рівно.
Які результати перевірок РРО?
Ефективність реформи точно не вимірюється обсягом штрафів. Штрафи є лише негативним стимулом для використання РРО. В цілому я задоволений першими результатами реформи. Кількість щоденно працюючих РРО збільшилась на 150 000, загалом зареєстровано 525 000 ПРРО/РРО.
Кількість вибитих чеків на день у листопаді зросла на 20%. Тобто торгівля виходить з тіні. План з ПДВ у листопаді перевиконаний на 1,2 млрд грн.
У контексті РРО податкова зараз більше дивиться на ритейл? Хто у цій категорії наступний?
Пріоритети не змінилися – торгівля в інтернеті, ФОПи, що мають КВЕД у сфері торгівлі, але не мають РРО, великі торгівельні майданчики. Зараз податкова проводить перевірки великих оптових баз, торговельні платформи, де реалізуються імпортні товари, дорогі бутіки тощо. Бо, на жаль, імпорт більше пристосований до нелегального продажу. І проводячи фіскалізацію торгівлі імпортними товарами, податкова протидіє передусім контрабанді.
Чи превірятимуть, наприклад, таксистів ?
Відповідно до роз’яснення ДПС послуги таксі також фіскалізовані, але поки такі послуги – не пріоритет для податкової. Загалом, сфера надання послуг не пріоритетна у контексті РРО.
Данило Гетманцев Фото Антон Забєльський для Forbes Україна
Детінізація економіки та зарплати в конвертах
Під час роботи ТСК ви проаналізували ринок АЗС, тютюну, казино тощо. Які ще сфери залишилися?
Спільне недопрацювання і податківців, і правоохоронних органів – це тютюнова галузь. Є великий виробник тютюну на заході Україні. За дослідженням Kantar, його продукція складає 60% від усього нелегального ринку тютюну.
Потенціал на наступний рік щодо детінізації – тютюнова галузь, а також торгівля та контрабанда. По тютюновій галузі є план на наступний рік збільшити надходження до бюджету на 20 млрд грн за рахунок виведення ринку з тіні.
А де зараз обладнання з закритої тютюнової фабрики у Жовтих Водах?
Була перевірка податкової, воно на місці, знаходиться на складах. Гарантую, що це обладнання не працює.
Чи є потенціал у сфері виробництва алкоголю?
Перемога цього року – це ринок алкогольних виробів. Наприклад, по горілці за 11 місяців – плюс 83% від плану (додатково 4,6 млрд грн). Податкова відізвала девʼять ліцензій спиртових заводів, і це подіяло на чорний ринок.
Зарплати в конвертах – це пріоритетний напрямок для роботи напрямку податкової та БЕБ?
У країні переважна кількість підприємств працює з такого роду доплатами. Зрозуміло, що це – спосіб ухилення від оподаткування. Як голова комітету таке не підтримую і не можу сказати, що це правильно.
Як людина – вдячний бізнесу, який під час війни сплачує зарплату людям, навіть у конвертах. Комітет не ставив політичного завдання перед урядом щодо жорсткої протидії виплаті «зарплат у конвертах». Але закликаю бізнес поступово підвищувати заробітні плати та виводити їх з тіні.
Скарги на податкову та відсутність реформ на митниці та у БЕБ
Коли чекати перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ)? І чому цей процес йде так важко?
Тільки зараз міжнародники підтвердили свою участь у цій реформі. Це вже включено в меморандум МВФ та в інші міжнародні документи. Дедлайн з перезавантаження БЕБ – 1 липня 2024 року. Ця дата вже вписана в меморандум.
Реформа – це не лише про прозорий конкурс на голову БЕБ. У документі прописана переатестація всіх працівників. Мінʼюст працює над перерозподілом підслідності БЕБ. Наприклад, криміналізація контрабанди – це має розслідувати БЕБ. Всі економічні злочини – також: російських власників, приватизацію, державні закупівлі, розкрадання коштів тощо. БЕБ має врешті стати єдиним правоохоронним органом у сфері економіки.
На митниці почали встановлювати сканери. Чи допомогло це у боротьбі з контрабандою? Що ще потрібно для реформи, якщо не брати кадрові рішення?
Митниця може приносити до бюджету додатково від 100 до 120 млрд грн щороку, якщо буде вирішення питання контрабанди, тіньового імпорту, маніпулювання з митною вартістю тощо.
Якщо ми встановимо сканери, але не перезавантажимо регіональні митниці, то ці сканери будуть так само працювати, як та решта, які вже встановлені. На митниці вже понад 10 сканерів, але буває так, що вони чомусь дуже часто виходять з ладу або взагалі не працюють. Сканери – це лише один з інструментів поряд із спільними пунктами пропуску, ротацією митників, обміну митною інформацією з сусідами тощо.
Законодавчо митницю та податкову ми не можемо перезавантажити через те, що міжнародні партнери поки не підтвердили свою участь у цих реформах. У законі прописано, що представники міжнародників мають брати участь у відборі кандидатів на посади голів цих органів. Як тільки досягнемо згоди з партнерами, то ці закони підуть у залу парламенту.
Податкова – досі в топі серед скарг бізнесу. Чи є у вас розуміння, чому? І як це змінити?
З податковою стикається кожний бізнес у цій державі. З митницею стикається значно менше – 195 000 декларантів цього року. Тоді як в країні близько 200 000 платників ПДВ та 2 млн ФОПів. З БЕБ бізнес стикається ще менше. Тому порівнювати кількість цих скарг – це маніпуляція.
Водночас, ми бачимо позитивні тенденції в роботі податкової. Наприклад, скарги на блокування податкових накладних зменшилися. Якість скарг загалом теж змінилася. Минулого року я отримував скарги, у яких бізнес мав рацію у 70% випадків. Зараз статистика зворотня.
Робота триває, ніхто за один рік не може створити податкову мрію, але за цей рік зроблено більше, ніж за десять попередніх, тому ми точно йдемо у правильному напрямку.