Які трансформації зазнали економіка та банківський сектор протягом періоду повномасштабної війни? На що очікувати від нової програми з Міжнародним валютним фондом? Яким чином збільшення податку для банків позначиться на майбутній приватизації Sense Bank та Укргазбанку, а також на секторі в цілому? І коли в Україні узаконять криптовалюти та з’явиться нова розмінна грошова одиниця «шаг»? Про це – в розмові з головою Національного банку Андрієм Пишним.
Придбайте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох випусків. Якщо ви віддаєте перевагу якості, поглибленості та силі реального досвіду, ця підписка саме для вас.
Андрій Пишний, 50, очолює Національний банк трохи більше ніж три роки. Безсумнівно, це найважчий період в історії банківської сфери та держави в цілому: широкомасштабна війна, блекаути внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури Росією і висока інфляція. «Часто думаю, що наші умови – це своєрідний ідеальний полігон для випробування монетарних, економічних та поведінкових моделей», – зазначає Пишний, додаючи, що український досвід може стати готовим посібником для антикризового реагування.
Ще один звичний для воєнного часу виклик – пошук ресурсів для покриття дефіциту бюджету, який у наступному році може скласти понад $18 млрд. Наразі Пишний разом з іншими високопосадовцями України перебуває у Вашингтоні на щорічних зборах МВФ, одного з основних донорів України.
Популярне Категорія Гроші Дата Вчора «Просто люди нетерплячі». Три стратегії та пʼять порад, як безпечно інвестувати у крипту. Які наслідки останнього обвалу? Яку частку вкласти? Bitcoin, Ethereum чи може Cardano?
Нова програма фінансування – одна з головних тем переговорів, але основні обговорення відбудуться на початку листопада, зазначає Пишний. Тобто, ймовірно, вже після того, як Верховна Рада опрацює проєкт держбюджету на 2026 рік, а НБУ – оновить макроекономічні прогнози. Не виключено, що в негативну сторону, з огляду на відновлення російських обстрілів енергетики.
Чи має українська економіка запас міцності на ще один рік великої війни? Якою повинна бути роль банків у її підтримці? І чому Пишний вирішив реорганізувати команду своїх заступників?
Інтерв’ю відредаговано та скорочено для більшої ясності.
Про стан економіки, інфляцію та зростання ВВП
Ви очолили Нацбанк у жовтні 2022 року. Зараз, як і тоді, триває велика війна, відбуваються масштабні обстріли енергетики, все ще є невизначеність із програмою МВФ. Що змінилося?
Коротка відповідь – унікальний і неоціненний досвід. Мій перший робочий день, 10 жовтня, розпочинався у бомбосховищі. Ті дні дали поштовх до переосмислення: ми почали ставити правильні питання. Як працюватимемо без електропостачання чи зв’язку? Що відбудеться, якщо попит на готівку чи банківські послуги різко збільшиться? Так зародилася ідея проєкту «Power Banking».
Ми неодноразово демонстрували здатність тримати інфляцію під контролем. У 2022-му вона досягла майже 27%. Вже наступного року ми повернулися до стійкого дезінфляційного тренду – близько 5% у 2023 році. Потім був проінфляційний стрибок і розворот політики, але сьогодні, як ми й передбачали, знову спостерігаємо стабільне зниження інфляції вже четвертий місяць поспіль.
Три роки тому ринок внутрішніх облігацій фактично перебував у занепаді, а відносини між Мінфіном і НБУ були напруженими. Рівень роловеру становив 69%. Зараз ми маємо повноцінно функціонуючий ринок: у 2023-му рівень роловеру зріс до 150%, у 2024-му – до 155%.
У 2022 році ми не мали повноцінної програми з МВФ. Сьогодні у нас є вісім успішних переглядів поточної програми. Можемо з впевненістю говорити з Фондом про нову співпрацю.
Тож різниця між тоді й тепер – це не лише цифри, а й якість інституційної стійкості та взаємодії з партнерами, розуміння механізмів і можливість швидко реагувати.
Чи вбачаєте ви ризик у тому, що через обстріли та виснаження ресурсів українська економіка може перейти до стагнації?
Не бачу підстав говорити про стагнацію. Економіка поступово відновлюється: зростання фіксуємо на рівні 0,8% за перше півріччя, очікуємо 2% за рік відповідно до липневого прогнозу.
Банківська система ліквідна, прибуткова, капіталізована, кредитування бізнесу зростає на 30% на рік. Інвестиції в гривневі облігації та активне відновлення інвестиційного кредитування свідчать про довіру до економіки. Населення проінвестувало майже 60 млрд грн у гривневі облігації – це в 4,6 раза більше, ніж було до повномасштабної війни.
Але це не невичерпний ресурс. Тому одне із стратегічних завдань НБУ – сприяти розвитку ринків капіталу, щоб у країну «зайшли» інвестиції, насамперед приватні, які дадуть змогу перейти від виживання до сталого зростання. Для цього потрібні передумови – макрофінансова стабільність, стійка банківська система, прогнозованість політики Нацбанку, довіра до інституцій і страхування воєнних ризиків.
Зверніть увагу на результати. Реформування, попри широкомасштабну війну, триває. Інфляція та ситуація на валютному ринку – контрольовані. Довіра до гривні зберігається. Ми навіть започаткували новий вид валютної лібералізації – стимулюючу. НБУ є активним учасником євроінтеграції та планує до кінця 2027 року імплементувати більшість актів права ЄС у фінансовій сфері. Усе це – теж ресурс для збереження стійкості.
Голова Нацбанку Андрій Пишний
Останній прогноз НБУ – 2% зростання ВВП за рік. У жовтні очікуємо перегляд прогнозу. Чи є підстави очікувати на більш песимістичну оцінку?
Доки війна триває, ризики втрати людей, територій і виробничих потужностей залишаються високими. Посилення обстрілів енергосистеми росіянами – один із ризиків, що реалізувався. Ми візьмемо це до уваги під час перегляду прогнозу. Водночас у центрі уваги будуть також інші чинники. Зокрема дещо кращі врожаї, ніж передбачалося в липні. Тож поки анонсувати конкретні параметри завчасно.
Чи означає поточна ситуація, що 2% зростання цього року буде позитивною новиною для України?
Будь-яка цифра зі знаком плюс – це хороша новина. Також сподіваюся на позитивну перспективу з інфляцією. Вважаємо, що вона залишатиметься близькою до нашого прогнозу. Дані за липень–вересень свідчать, що в цілому наші припущення щодо чинників зниження інфляції збуваються. Значний вплив на результати матиме урожай зернових і олійних культур, а також ситуація в енергетиці.
Чи допускає НБУ підвищення облікової ставки? Чи це небажаний сценарій зараз?
Цей сценарій залишається в полі зору. Ми продовжуємо спостерігати за розвитком подій і реагуватимемо на можливі ризики, якщо вони реалізуються.
Приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики – пріоритет. Але ми враховуємо необхідність збереження балансу між зниженням інфляції та підтримкою відновлення економіки. Досі нам вдається утримувати цей баланс.
В одному з останніх релізів НБУ йшлося про поліпшення ситуації з дисбалансами на ринку праці. Про що йдеться, якщо дефіцит робочої сили вважається однією з головних проблем бізнесу?
Кількість нових резюме зростала швидше, ніж кількість вакансій. Це дещо уповільнює темпи зростання зарплат. Але я б не говорив про відчутне поліпшення. Фактор війни залишається визначальним. Росіяни випускають рекордні кількості безпілотників по Україні. Цифра, що мене вразила в одному з матеріалів в іноземній пресі: у червні–липні загинуло 518 цивільних, найбільша кількість за три роки війни. Це той контекст, у якому зараз існує Україна.
Ви часто використовуєте метафору «турнікет для зупинки кровотечі», коли говорите про антикризові заходи 2022-го, як-от фіксований курс. Тому що і турнікет, і фіксований курс важливо не тримати надто довго. Пройшло два роки з тих пір, як НБУ запровадив режим керованої гнучкості курсу, теж різновид антикризового заходу. Чи не затримався він занадто довго?
Зняти цей «турнікет» було одним із моїх завдань на посаді – і ми це зробили, перейшовши до керованої гнучкості курсу. Ми готувалися до переходу і робили це з позиції сили. Зараз не існує такого поняття, як множинність курсів. Частка операцій на ринку без участі НБУ сягає 60% – ріст за два роки вдвічі. На ринок повернулася сезонність, і що важливо – відчуття валютного ризику, який є одним зі стовпів адаптивності.
Часто чую, що, здійснюючи інтервенції, НБУ не враховує нинішню специфіку України – великі обсяги зовнішньої допомоги. Але інтервенції і є її наслідком. Якби Міністерство фінансів одномоментно виходило з продажем цієї валюти на ринок, а потім ці обсяги на певний період зникали, ми б побачили величезний шок. Тому уряд продає валюту НБУ поза ринком, а наші інтервенції виконують посередницьку функцію, даючи змогу рівномірно розподілити цей масив валюти.
Але фундаментально курс в Україні зараз визначається саме зміною співвідношення між попитом та пропозицією валюти на ринку. Це стає дедалі сильнішим фактором ціноутворення. Завдяки керованій гнучкості курс стає поглиначем шоків та, що головне, не перетворився на їхнього генератора. Тож режим працює і точно себе не вичерпав.
Голова Нацбанку Андрій Пишний
Чи є загрозою для цього хронічна проблема дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, який в найближчі роки перевищуватиме $30 млрд?
НБУ визнає ці ризики для економіки. Однак потрібно подивитися «під капот» цього дефіциту. Він сформований за рахунок зростання нееластичного імпорту, тобто такого, що не чутливий до курсових коливань. Йдеться про імпорт озброєння, енергетичних товарів. Імпорт, повʼязаний з машинобудуванням та енергетикою, зріс на третину лише у 2025 році. У цьому випадку курсове коригування матиме обмежений ефект.
Розглядати питання зовнішніх дисбалансів необхідно комплексно, зважаючи на фактор зовнішньої фінансової підтримки як фундаментального для платіжного балансу. Якщо сприймати ці кошти, враховуючи їхню сутність, як інвестиції у спільну європейську безпеку, то платіжний баланс України навіть буде профіцитним. Я розумію, що це неортодоксальне трактування. Але це теж частина нашого досвіду та детального аналізу екстраординарних умов, в яких ми функціонуємо.
Часто думаю, що наші умови – це своєрідний ідеальний полігон для тестування монетарних, економічних та поведінкових моделей, політики, рішень. Готовий підручник. Ця специфіка унікальна і заслуговує на те, щоб бути врахованою.
Що буде, якщо дефіцит платіжного балансу збережеться, а обсяги допомоги суттєво знизяться?
По-перше, зазирніть все ж таки «під капот» дефіциту. Він напряму повʼязаний із безпрецедентним дефіцитом державного бюджету та війною.
По друге, на 2026-й ми виходимо з показників проєкту держбюджету – це $45,5 млрд зовнішньої допомоги. Це хороша цифра. $18 млрд із них поки не ідентифіковані за джерелами, але ми бачимо активне обговорення на рівні партнерів репараційної позики. Дискусія структурована, має достатньо політичної енергії, яка формує волю і дуже усвідомлена. Я вірю в успіх.
По-третє, я бачу як заряджена українська команда – усі розуміють важливість задачі і працюють над нею. НБУ до цієї роботи теж долучається.
І останнє, мати «план Б» і бути готовим його застосувати – це досвід, якого навчила мене і мою команда війна.
Про дефіцит бюджету, нову програму МВФ та репараційний кредит від ЄС
Цього року уряд вже вдруге збільшує бюджет для додаткового фінансування армії. Ймовірно, схожа ситуація буде і наступного року. Вже зараз оцінка Міністерством фінансів дефіциту бюджету у 2026 році – $18,1 млрд. Які джерела покриття?
Той факт, що війна може згенерувати непередбачувані обсяги витрат, я зрозумів ще в жовтні 2022-го. Тоді у момент, коли ми сіли за стіл переговорів з МВФ, прийшла новина про те, що в парламент внесено законопроєкт про збільшення видатків на оборону на понад 350 млрд грн. Такі законопроєкти були й у 2023-2024 роках. А цього року навіть двічі. Це обставини війни – екзогенні фактори.
Щодо потреб на наступний рік, то внутрішній борговий ринок матиме певний потенціал для нарощування запозичень. Економіка також працює – передумови створюються. Фіскальна консолідація – це також не міф, це має стати стратегією або, як мінімум, моделлю поведінки.
Ми відмовилися від емісійного фінансування з початку 2023-го та дотримуємося цієї стратегії. Тут хочу подякувати колегам з Мінфіну за спільне розуміння. Долучаємося до роботи над збільшенням міжнародної підтримки та надходжень до державного бюджету. Банківська система генерує зараз третину всіх сплачених податків до бюджету. У першому півріччі банки сплатили 96 млрд грн податку на прибуток, а державні банки – ще й 36 млрд грн дивідендів.
Вагомий внесок зробив і НБУ – за три роки повномасштабної війни до бюджету перераховано частину прибутку за 2022-2024 роки на суму майже 195 млрд грн. Водночас ми постійно наголошуємо, що отримання прибутку не є метою нашої діяльності.
Голова фінансового комітету Данило Гетманцев запропонував знову подвоїти оподаткування для банків. Яка позиція НБУ?
Підтримали впровадження екстраподатку на прибуток банків у 2023 році як разовий винятковий крок. Тоді це була усвідомлена позиція НБУ та банківської спільноти.
Минулого року НБУ виступив проти підвищеного оподаткування банків з огляду на повернення банківського бізнесу до нормальності. Зараз ми взагалі вважаємо цю ініціативу небезпечною. Вона підриває довіру до податкової системи та матиме серйозні негативні наслідки не лише для банків.
Банківський сектор сьогодні єдиний обмежений у можливості розподіляти прибуток. Він використовує його для підтримання капіталу. Банкам важливо і виконати нові вимоги в межах інтеграції з ЄС, і бути готовими до нових викликів та масштабних проєктів відбудови. Для цього потрібні значні запаси капіталу. Відбираючи в банків прибуток, ризикуємо не лише зірвати успішну приватизацію держбанків і стикнутися з потребою докапіталізації окремих держустанов коштом платників податків, а й обмежуємо конкурентоздатність наших банків і їхній подальший внесок у відновлення.
Непропорційне податкове навантаження – це шлях до податкового арбітражу та тінізації одного з найпрозоріших секторів, рівень довіри до якого один із найвищих у країні. Для банків на відміну від інших секторів діє постійна підвищена ставка податку на прибуток на рівні 25% замість 18%. На практиці ж вони взагалі вже двічі сплатили підвищений податок за ставкою 50%, тож фактично забезпечують третину сплачених до бюджету податків, або в 15 разів більше за свою частку у ВВП. Це неприємний урок на майбутнє, що за прозорість з тебе візьмуть вищі податки.
На цьому тлі виглядає невиправданим очікуваний фіскальний ефект на рівні 30 млрд грн, що до речі за нашими розрахунками завищений з огляду на те, що 65% прибутку банківської системи припадає на державні банки. Банки можуть забезпечити в рази більші обсяги фінансування бюджету на внутрішньому борговому ринку без негативних наслідків для економіки як від чергового запровадження підвищеного податку. Важливо, щоб дискусія про оподаткування банків відбувалася на експертному, а не політичному рівні.
Голова НБУ Андрій Пишний, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, міністр фінансів Сергій Марченко на зустрічі з представниками МВФ
Нацбанк, уряд та МВФ обговорюють нову програму. Які її параметри?
Наразі тривають технічні консультації. Основні дискусії проходитимуть на початку листопада. Однією з магістральних тем майбутньої програми буде детінізація. Це структурні реформи – податкова та митниця. Думаю буде дискусія щодо податкової системи.
Один із напрямів обговорення – легалізація віртуальних активів, що має дати внесок у державний бюджет. Ймовірно нас чекає розмова про переосмислення податкової амністії.
Нова програма також має бути максимально адаптована до євроінтеграційних потреб. Це стратегічний пріоритет.
Питання платіжного балансу та ширший контекст – конкурентоспроможність і зовнішня стійкість – також на столі. А правильніше сказати – в самому центрі столу. Як і макрофінансова стабільність, що є для нас не лише базовим завданням, а й фундаментальною передумовою стійкості у війні та економічного відновлення.
Так, наразі нам вдалося забезпечити стабільність у партнерстві з МВФ, що є безумовною цінністю, але не є даністю. Адже війна продовжує генерувати нові виклики і трансформувати існуючі. Це зумовлює постійний пошук оптимального балансу політик між усіма елементами цієї головоломки, вимагає гнучкості й глибокого розуміння специфіки – це і є наша задача з зірочкою.
У цьому пошуку ми використовуємо навігацію публічних стратегічних політик, які розробили спільно з МВФ, та завжди памʼятаємо про ключовий мандат НБУ, яким є цінова стабільність. І напевно найголовніше повідомлення: ухвалюючи непрості рішення, ми на фундаментальному рівні визнаємо цінність інституційної незалежності та довіри до рішень Нацбанку.
Новий механізм фінансування, над яким працює ЄС – репараційний кредит. Reuters писало, що Україна може отримати €130 млрд. Наскільки це реальна перспектива?
Те, що є в пресі, концептуально недалеке від реальних подій. Йдеться про застосування фінансового інжинірингу з використанням тіла знерухомлених російських активів як джерела фінансування.
Це позика, яку Україна отримає через механізм використання іммобілізованих російських активів та повернення якої привʼязане до виплати Росією репарації. В нас вже працює дещо схожий у цій компоненті механізм – ERA Loans.
Наразі тривають політичні консультації та технічні обговорення щодо умов і механізму реалізації цієї ініціативи.