Парламентська команда займається підготовкою основного документа стосовно організації виборчої процедури під час військових дій. Перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко повідомив, що його буде завершено в найближчі тижні.
Депутатська група Верховної Ради, яка розробляє законодавчі засади на випадок можливості проведення виборів у воєнний і післявоєнний час, планує в найближчі тижні підготувати основу базового документа з питань організації виборчого процесу в умовах війни. Про це 12 лютого під час засідання групи повідомив перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, передає УНН.
Деталі
За його словами, члени робочої групи повинні перейти від спільних обговорень до конкретних документів, які зможуть продемонструвати практичний результат і структуру майбутніх рішень. Йдеться про створення основи, яка визначить ключові підходи до виборів: які правила потребують змін, які порядки слід адаптувати, а також які небезпеки та обмеження необхідно врахувати під час війни.
Корнієнко також підкреслив, що діяльність групи повинна бути не лише на словах, а й дієвою.
Тому в найближчі тижні важливо розробити узгоджений скелет документа, який стане відправною точкою для подальших юридичних формулювань і можливих законодавчих ініціатив
– зазначив він.
Окрім цього, перший віцеспікер ВРУ повідомив, що наступне засідання робочої групи призначено на 17 лютого.
Зараз робоча група розглядає напрацювання семи підгруп, які протягом місяця провели 32 зустрічі. Вони вивчають різні блоки питань, пов’язані з виборчим процесом у складних умовах.
Зокрема, це може стосуватися організації голосування, вимог безпеки, доступу громадян до виборчих процедур, а також загальних правил підготовки та проведення кампаній, які під час війни мають додаткові труднощі.
У центрі уваги залишаються питання, як у випадку політичного рішення забезпечити легітимність і відкритість виборів, не піддаючи людей зайвим ризикам. Воєнний стан накладає обмеження як на звичайні виборчі процедури, так і на можливості повноцінної агітації, роботи пунктів голосування, перевезення матеріалів і нагляду за дотриманням правил.
Окрема низка проблем пов’язана з тим, що значна частина громадян перебуває за кордоном або змінила місце проживання в межах країни, а деякі території залишаються тимчасово окупованими або прифронтовими.
Таким чином, робоча група у Верховній Раді наразі сконцентрована на підготовці законодавчої бази та можливих сценаріїв на майбутнє, створюючи основну структуру документів і систематизуючи пропозиції підгруп.
У той же час політична позиція керівництва держави полягає в тому, що практичні рішення про вибори можуть розглядатися тільки за умови наявності відповідних гарантій безпеки для країни та громадян.
Вибори-2026: що говорять політики і пишуть ЗМІ
У 2026 році обговорення можливих виборів в Україні зводиться до двох ліній: офіційної позиції керівництва держави про неможливість голосування без безпечних умов і паралельної підготовки парламентом і ЦВК можливих законодавчих рішень на майбутнє.
Позиція президента та Офісу президента
Президент України Володимир Зеленський у своїх заявах підкреслював, що вибори та референдум не проводитимуться, поки Україна не отримає достатньо гарантій безпеки і поки існують умови, які не дозволяють організувати голосування належним чином.
Зеленський також спростував інформацію про нібито підготовку оголошення дати виборів, вказуючи, що подібні твердження поширюються в медіа без підтверджених рішень.
Що кажуть в українському парламенті
У ВРУ тривала робота над можливими законодавчими ініціативами, які можуть бути необхідні для організації виборів у воєнний або післявоєнний час. Станом на січень-лютий 2026 року повідомлялося про роботу декількох підгруп і велику кількість засідань за короткий період.
Окремі організаційні питання, які виносили на обговорення
Політики та представники парламентського керівництва відкрито називали проблемні питання, які вимагають вирішення:
- участь виборців за кордоном;
- забезпечення голосування для військовослужбовців;
- облік внутрішньо переміщених осіб;
- обмеження, пов’язані з тимчасово окупованими територіями та прифронтовими районами.
Під час професійних обговорень пропонувалися варіанти розширення можливостей голосування за межами країни, включаючи зміни в організації процесу, але без конкретних остаточних рішень.
Більш детально про це під час засідання спеціальної робочої групи 12 лютого розповіла віцеспікерка ВРУ та заступниця голови робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період Олена Кондратюк.
За її словами, одним із найскладніших і найважливіших питань залишається пасивне виборче право, тобто право громадян бути обраними.
Вона наголосила: у проєкті документа, над яким зараз працює робоча група, є ключові положення (зокрема статті 11 і 12), які стосуються саме пасивного виборчого права. Навколо цих норм точаться широкі дискусії, зокрема в підгрупі, що працює над організацією виборів за кордоном. Віцеспікерка підкреслила, що цей блок потребує особливо ретельного опрацювання.
Окремо вона акцентувала увагу на необхідності детально опрацювати організацію голосування, особливо для українців за кордоном. Зокрема, робочій групі потрібно визначитися з пропозиціями або подовжити час голосування в день виборів, або дозволити голосування протягом двох днів за межами України. Кондратюк пояснила, що такі рішення мають забезпечити реальну участь громадян і практичне гарантування їхніх виборчих прав.
Також Кондратюк підняла питання фінансування виборчого процесу та можливих обмежень передвиборчої агітації. Вона зазначила, що потрібно окремо врегулювати відкриття рахунків і допустимі фінансові інструменти, включно з обговоренням використання криптовалюти, особливо в контексті виборів за кордоном.
Вибори в Україні у 2026 році та позиція ЦВК
Центральна виборча комісія (ЦВК) у 2026 році також пропонувала свої підходи до нормативного регулювання виборів після закінчення воєнного стану або в особливий період. Їх обговорювали у відповідних робочих групах.
Роль медіа у дискусії про волевиявлення
Українські та міжнародні ЗМІ у 2026 році регулярно повертаються до теми виборів, висвітлюючи заяви влади та аналізуючи правові та практичні обмеження. Основний акцент робиться на тому, що проведення виборів залежить від воєнного стану та безпеки, а також від можливості забезпечити рівний доступ до голосування та нагляд за процедурами.
В результаті, зараз публічно переважає позиція про неможливість виборів без безпечних умов, але водночас парламент і відповідні органи продовжували підготовку сценаріїв і проектних рішень на випадок зміни ситуації.
Нагадаємо
Днями Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що рішення щодо проведення виборів в Україні під час війни є внутрішньою справою держави. Альянс не бачить причин для зовнішнього тиску на українське керівництво з цього питання.