class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
У 2026 році європланування займатиме від 60% до 70% первинного ринку нерухомості Києва, залежно від класу житла, а в проєктах комфорт+ та бізнес-класу ця частка перевищуватиме 75%.
У масовому сегменті такий формат планування фактично став новою нормою: покупці все частіше цінують невелику площу, але раціональне використання кожного квадратного метра.
Згідно з аналітичним оглядом компанії Інтергал-Буд, ця тенденція, що зародилася ще у 2022 році, остаточно перетворилася на новий стандарт сучасного житла у 2025–2026 роках. Якщо у 2022 році попит на квартири з європлануванням складав близько 38%, у 2024 році — 52%, то у 2025 році цей показник досяг понад 60%, а у першому кварталі 2026-го продовжував зростати.
Попит особливо зріс після внесення змін до державної програми «єОселя», які набрали чинності в лютому 2026 року. Нові нормативи площі передбачають 52,5 кв. м для сім’ї з 1–2 осіб та додатково 21 кв. м на кожного наступного члена родини, а максимальна площа житла, що відповідає умовам програми, суттєво обмежена. Якщо квартира перевищує встановлений норматив більш ніж на 10%, покупець фактично втрачає можливість скористатися пільговим кредитуванням або змушений самостійно покривати значну частину вартості. За таких суворих умов європланування стало практично єдиним варіантом для багатьох покупців.
«Традиційні планування з довгими коридорами, великими неефективними зонами та маленькими ізольованими кухнями стають економічно невигідними. Наразі покупець оцінює не стільки квадратні метри, скільки стиль життя, який пропонує квартира. Простора кухня-вітальня, окремі спальні, мінімальна кількість коридорів, продумане зонування — це вже не додаткова перевага, а базова вимога. Це особливо помітно серед родин, які купують житло для власного проживання, а не для інвестицій», — зазначає Олена Рижова, комерційна директорка девелоперської компанії «Інтергал-Буд».
Згідно з аналітичним дослідженням, серед найпоширенішої категорії покупців первинного житла — осіб віком до 40 років — кожен другий обирає однокімнатні або двокімнатні квартири з європлануванням площею 38–60 кв. м. Основний мотив — власне житло. Покупці старше 40 років переважно обирають двокімнатні або ергономічні трикімнатні квартири площею 65–85 кв. м, де ключовими є приватність, окремі функціональні зони та комфорт для всієї родини.
За оцінками аналітиків «Інтергал-Буд», на тій самій площі європланування забезпечує на 15–20% більше корисної площі порівняно з традиційними плануваннями, а коефіцієнт ефективності використання простору перевищує 85% проти 65–70% у старому житловому фонді. Це також означає зменшення витрат на ремонт, опалення та обслуговування.
Водночас пропозиція ще не встигає за зростаючим попитом. Лише кожна сьома квартира у новобудовах повністю відповідає критеріям повноцінного європланування: простора кухня-вітальня, ізольовані спальні, відсутність «мертвих» зон коридорів та логічне функціональне зонування.
Європланування більше не є ознакою житла преміум-класу — це вже необхідність для будь-якого якісного проєкту. Якщо квартира не створює відчуття простору, комфорту та логіки, вона програє ще на етапі першого ознайомлення. Квартири з зайвими квадратними метрами та застарілими плануваннями випали з активного попиту, тоді як компактні європланування з правильною функціональністю продаються швидко навіть в умовах складного ринку.
За прогнозами аналітиків «Інтергал-Буд», у 2026–2027 роках ринок може зіткнутися з дефіцитом якісного готового житла, особливо у сегменті функціональних квартир комфорт-класу, які найбільше відповідають новій структурі попиту. Тому девелопери, які сьогодні роблять ставку на правильне планування, компактні площі та автономність будинків, отримають значну конкурентну перевагу. Додатковими стимулами стануть державна програма «єОселя», яка тепер жорстко обмежує площу, невелика кількість нових проєктів, зростання собівартості будівництва та відкладений попит.
Дата: 27.04.2026 Джерело: Інтергал-Буд