Український ринок рибної продукції пристосовується до воєнних умов, відключень електроенергії та збільшеної вартості перевезень. Обсяги споживання не зменшилися, але деякі види риби можуть стати більш коштовними.
У 2026 році українські покупці, можливо, звикнуть до нового стану речей: деякі види риби поступово перейдуть з категорії товарів для щоденного споживання в більш дорогу категорію продуктів, що купуються періодично.
Головне питання полягає не в тому, чи будуть рости ціни, а в тому, як швидко і хто першим змінить свої харчові звички: сім’ї, заклади громадського харчування чи самі дистриб’ютори.
Зараз український рибний ринок функціонує в умовах безперервного балансування між обмінним курсом, перевезеннями та енергетикою. Але, незважаючи на війну, відсутність електропостачання та високу вартість доставки, обсяги споживання не “впали”: імпорт у 2025 році майже досяг довоєнних рівнів, а різкі підвищення цін трапляються скоріше в окремих випадках, ніж у всьому асортименті.
Про те, що конкретно визначає остаточну ціну для покупця, як підприємства пристосовуються до відключень електроенергії, і чому певні види можуть подорожчати вдвічі, УНН розповів Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів Дмитро Загуменний.
Рибний набір продуктів-2026: чому ціни стабільні, що на них впливає і де “піднімається” ціна на скумбрію
Ринок риби в Україні діє в режимі постійної адаптації до трьох факторів, які жоден з учасників ринку не може контролювати:
- обмінний курс;
- перевезення;
- енергопостачання.
Незважаючи на військові дії, відсутність електроенергії та високу вартість доставки, масового падіння споживання, за словами Дмитра Загуменного, не відбулося.
У 2025 році обсяги імпорту загалом залишилися на рівні попередніх періодів, а значні коливання цін були скоріше вибірковими і стосувалися певних позицій.
Ключовий сигнал від ринку полягає в тому, що українці в цілому не відмовилися від риби як продукту. За результатами 2024 року імпорт становив 357 тис. тонн, а порівняльні показники інших років є близькими до цього значення. У грошовому вираженні спостерігалося зростання:
Якщо в 2024 році ми імпортували рибу на 1 млрд 80 млн доларів, то в 2025 році ця сума (становила, – ред.) 1 млрд 150 млн
– називає конкретні цифри Загуменний.
Він пояснює, що ці цифри мають важливе значення з двох причин.
По-перше, вони показують, що попит не “зменшився” навіть на тлі загального зниження доходів населення та міграції.
По-друге, це пояснює “динаміку” цін: коли обсяги закупівель зберігаються, головний вплив на роздрібну ціну мають не недостатня кількість товару, а додаткові витрати та макроекономічні чинники.
Оскільки частина населення виїхала, загальний обсяг споживання в абсолютних цифрах може здаватися стабільним, але якщо перерахувати на одну людину, середній рівень споживання може навіть трохи збільшитися
– зазначив експерт.
Це, скоріше, показник структури попиту: рибу купують ті, хто залишився, але вони стараються не відмовлятися від цього виду продуктів повністю, частіше змінюючи вид або спосіб покупки.
Курс валют – як основний фактор, що впливає на ціну риби та морепродуктів
Рибний ринок в Україні значною мірою залежить від імпорту: більше 90% продукції імпортується з-за кордону та купується за іноземну валюту. У такій ситуації обмінний курс стає основним фактором, що впливає на ціну в гривнях, навіть якщо світова ціна на конкретну рибу майже не змінюється.
Показовим прикладом, на якому Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів пояснює модель ціноутворення, є хек. Саме він протягом останніх років на світових ринках залишався приблизно в одному ціновому діапазоні (близько 2 доларів за кілограм). Проте для українського споживача важливо не лише те, скільки коштує риба в доларах, а й те, який курс діє на момент придбання та продажу.
Але українська ціна в гривнях залежить від того, який курс на момент закупівлі та продажу. Коли (долар коштував, – ред.) менше 40 гривень, – це одна вартість. Зараз курс піднявся до 43 – 47 гривень. Це зовсім інша ситуація для споживача
– підкреслює Дмитро Загуменний.
Він наголошує, що ціноутворення визначається об’єктивними факторами, на які компанії не можуть безпосередньо впливати.
“На ціну впливають ті об’єктивні чинники, на які самі суб’єкти не впливають. Вони вже пристосовуються до реальності”, – підсумував експерт.
Серед методів пристосування, які використовують учасники ринку, є оптимізація закупівель, зміна асортименту, робота із запасами. Крім того, вони можуть довше зберігати старі партії товару, щоб зменшити “фінансовий удар” для покупця.
Однак якщо валютний тиск триває тривалий час, це обов’язково відобразиться на роздрібній ціні для споживача.
Перевезення: коли морський транспорт замінили вантажівки, і як це впливає на ціну
Другий важливий фактор – доставка. До початку повномасштабної війни значна частина великих партій товару доставлялася морськими шляхами, що зазвичай дешевше в перерахунку на тонну. Після 2022 року логістика значно змінилася: імпорт через країни ЄС, транзитні вузли та перевага автомобільного транспорту призвели до збільшення витрат.
Багато хто возив морем. Це одна вартість. Потім почалася війна. Завозити почали через Литву, через Польщу, Румунію. Вартість зростала тому, що все везуть автомобільним транспортом
– розповів у розмові з УНН Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
Додатковий тиск на логістику створювали кризові ситуації на кордоні. Коли відбувалися блокування і транспорт стояв у чергах на кордонах, перевізники підвищували тарифи, а бізнес отримував не лише дорожчу доставку, а й ризик порушення температурного режиму та погіршення якості продукції. Навіть якщо гострі фази блокувань минули, логістика залишається вразливою до черг, вартості пального, страхування, ремонту автопарків і зміни маршрутів.
У підсумку логістична складова дуже просто “включається” у кінцевий чек: чим дорожча доставка, тим менше можливостей для акцій, знижок і стабілізації цін у масовому сегменті.
Чому відключення електроенергії також “коштують дорого” покупцям риби
Третій фактор, який став системним для ціноутворення на рибу та морепродукти у воєнні роки, – витрати на автономне енергопостачання.
Для риби потрібен постійний “температурний режим”: склади, морозильні камери, логістичні центри, магазини. Відключення електроенергії змусили ринок інвестувати в генератори та витрачати значні обсяги пального для забезпечення роботи холодильного обладнання.
“Великі компанії мають генератори. Але це теж значна складова, яка впливає на вартість продукції”, – зазначає співрозмовник УНН у коментарі.
Роздрібні мережі також закладають аналогічні витрати в свою націнку.
Для прикладу Дмитро Загуменний навів показову інформацію про роздрібну торгівлю, яка добре пояснює, чому витрати на генератори рано чи пізно призводять до підвищення цін.
АТБ витрачає 30 тисяч літрів (пального, – ред.) щодня. Помножте це на 60 гривень (середня вартість літра палива), і вийде величезна сума”. А далі вмикається стандартна логіка торгівлі: торговельні мережі враховують свої витрати, і це також впливає на кінцеву вартість для споживача
– пояснив експерт.
Водночас варто розуміти, що ступінь впливу відрізняється залежно від моделі бізнесу. Деякі компанії мають власні складські приміщення та несуть максимальні витрати на автономне енергопостачання. Інші працюють за короткою схемою або швидко реалізують товар, зменшуючи час зберігання. Але загальний принцип один: електроенергія та пальне стають частиною “прихованого податку” у ціні риби.
Чи було загальне зростання цін на “рибному” ринку
Незважаючи на сукупний тиск трьох факторів, учасники ринку не відзначають масового подорожчання всього асортименту одночасно. Ціни на більшість позицій залишалися відносно стабільними порівняно з попередніми місяцями і навіть роком.
95% рибної продукції має приблизно таку саму ціну, яка була й місяць тому, й пів року тому, й торік
– сказав Дмитро Загуменний.
Однак є винятки, і вони зазвичай пов’язані зі світовими обмеженнями на вилов або змінами пропозиції певних видів.
Найбільш яскравий приклад вибіркового подорожчання – скумбрія. Це дика риба, вилов якої регулюється квотами. Якщо наукові оцінки вказують на зменшення запасів, квоти можуть бути зменшені. З точки зору екології це логічно, але з економічної точки зору це означає меншу пропозицію та вищу закупівельну ціну.
“Через скорочення квот ціна скумбрії на рівні закупівель зросла майже вдвічі: приблизно з діапазону близько 3 дол./кг до рівнів, близьких до 5 дол./кг. У роздрібній торгівлі це відчувається ще більше, особливо в сегменті копченої продукції, де на ціну впливають витрати на переробку, енергію та торговельну націнку: порівняно з літнім періодом ціна могла змінитися з “300+” до “500+” за кілограм”, – прокоментував “ситуацію зі скумбрією” Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
При цьому економічний ефект для попиту є передбачуваним. Коли ціна скумбрії наближається до ціни дорожчих видів риби, частина споживачів зменшує обсяги покупок або шукає заміну. Це не означає зникнення попиту як такого, але означає перехід до інших позицій.
Ринок стабілізує ситуацію, а споживач шукає заміну в кошику: український приклад
Однією з причин, чому ринок не “руйнується” від кожного вибіркового стрибка цін, є здатність споживача замінювати види риби. Якщо ціна на одну позицію різко зростає, її часто можна замінити іншою, дешевшою або просто більш доступною на даний момент.
За словами Дмитра Загуменного, найпростіше це працює в сегменті білої риби, де вибір є більшим. У сегменті червоної риби можливостей для заміни менше, але і там попит може зміщуватися між форматами (стейки, філе, нарізка, заморожена або охолоджена продукція).
Саме цей механізм заміни частково “пом’якшує” наслідки цінових коливань: попит не зникає, а перерозподіляється між позиціями, підтримуючи загальні обсяги продажів.
Стабільність із залежністю від весни та курсу: скільки коштуватиме риба в найближчі місяці
Загалом, оцінки ринку щодо найближчих місяців зводяться до збереження поточних цінових рівнів, якщо не відбудеться нового різкого погіршення основних факторів.
Серед умов, які могли б зменшити тиск, називають сезонне полегшення ситуації в енергосистемі навесні та потенційне зниження курсового тиску.
Дмитро Загуменний стверджує: якщо курс гривні повернеться ближче до 41-42 грн/дол., це може мати відчутний вплив на ціни в гривнях, хоча й не миттєвий, оскільки ринок працює партіями та запасами. Окремо діє сезонність вилову: для деяких видів риби найвищі ціни припадають на осінній період, тоді як у наступні сезони можливе здешевлення внаслідок поповнення пропозиції. Для скумбрії, з огляду на сезон вилову восени та взимку, сезонний фактор також може змінювати цінову динаміку, але його вплив залежить від квот і загальної пропозиції.
Роль держави в ціноутворенні: чому ринок просить не регулювати його вручну
У дискусіях щодо державного регулювання учасники ринку схиляються до думки, що надмірне адміністративне втручання створює перешкоди та шкодить конкуренції.
Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів пояснює: ринок риби є конкурентним. На ньому працює значна кількість суб’єктів, і саме конкуренція, на думку представників галузі, краще регулює ціни, ніж ручні обмеження, які часто дають побічні ефекти: дефіцит, “сіру” торгівлю, погіршення якості або перекладання витрат на інші складові ціни.
Краще, щоб державне регулювання туди не втручалося. Ринок сам все відрегулює. Там працює понад сто суб’єктів і будь-які адміністративні перешкоди заважатимуть
– переконаний він.
Водночас співрозмовник УНН визнає значення загального макрофінансового фону, зокрема зовнішньої підтримки України, яка допомагає стабілізувати бюджет і, опосередковано, економічну ситуацію. Тому для покупця практичний результат такий: асортимент на полицях загалом збережений, різкого “вимивання” товару не відбулося.
Географія постачання та структура попиту: що залишається стабільним
Ще один фактор, що стабілізує ціни, – відносно незмінна структура імпорту та споживчих звичок. Після потрясіння 2022 року ринок поступово відновився і вийшов на певний рівень.
“Серед основних постачальників традиційно називають Норвегію (зокрема з оселедця та скумбрії), Ісландію, США (зокрема з минтаю) та інші країни. У структурі споживання топові позиції також залишаються приблизно тими самими з року в рік, що додає ринку інерційності та прогнозованості”, – пояснює Загуменний для читачів.
Це означає просту річ: щоб ціни “почали” зростати по всьому асортименту, потрібен або масштабний шок у базових витратах в Україні (курс, енергетика, логістика), або значний шок пропозиції на світових ринках для кількох ключових видів одночасно.
Тому рибний ринок України у 2026 році тримається не на низьких цінах, а на адаптації. Базова ціна формується трьома “незмінними” складовими: валютною закупівлею, доставкою та витратами на енергетичну автономність. Учасники ринку не бачать масового подорожчання всього асортименту, проте можливі вибіркові стрибки цін (і скумбрія вже стала показовим прикладом того, як квоти на вилов можуть швидко змінити ситуацію на полицях магазинів).
Якщо навесні дійсно зменшиться тиск енергетичних проблем, а курс гривні послабить свій “податок на імпорт”, ринок має шанси пройти найближчі місяці без нової хвилі подорожчання.
Але імпортна “природа” рибних продуктів робить їх надто чутливими до зовнішніх і макроекономічних змін, а отже повної та остаточної стабільності тут не варто очікувати.