class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
Український ринок споживчого кредитування не просто відновлюється, а й зазнає суттєвих трансформацій: поряд із жвавим зростанням позик для споживачів, динамічно розширюється іпотечний напрям, значною мірою завдяки державній ініціативі «єОселя».
Очікується, що у 2026 році вдосконалення цієї програми стане ключовим фактором для подальшого розширення ринку.
Такий висновок міститься у публікації Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс».
Спираючись на дані НБУ, фахівці зазначили, що станом на 1 січня 2026 року загальний обсяг роздрібного кредитного портфеля банківської системи України складав 365,39 млрд грн. При цьому 97% цього портфеля були представлені кредитами в національній валюті.
«Незважаючи на воєнний стан та макроекономічні ризики, ринок роздрібного кредитування продовжує демонструвати зростання», — зазначила Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу».
Зростання споживчих кредитів при зменшенні їхньої частки
Аналітики підкреслили, що, згідно зі статистикою НБУ, споживчі кредити традиційно займають найбільшу питому вагу у структурі портфеля. Порівняно з початком 2025 року їх обсяг збільшився на 25%, а відносно докризового періоду — на 44%.
Водночас, їхня частка в загальному портфелі поступово скорочується: з 81% на початок 2022 року до 76% станом на 1 січня 2026-го.
«Це свідчить не про спад у цьому сегменті, а про більш стрімкий розвиток інших напрямків кредитування, зокрема іпотеки. Таким чином, структура кредитного портфеля банків стає більш збалансованою», — пояснила експертка.
Іпотека — головний чинник структурних зрушень
Протягом 2025 року портфель кредитів на придбання нерухомості виріс на 32%, а відносно 1 січня 2022 року — у 2,6 раза. Частка іпотечного кредитування у роздрібному портфелі зросла з 7% до 12%.
«Вирішальну роль відіграла державна програма «єОселя», яка фактично відновила ринок іпотеки. У 2026 році планується її модернізація, що може стимулювати нову хвилю видачі іпотечних кредитів», — вважає експертка.
На її думку, саме іпотека має найбільший довгостроковий мультиплікативний вплив на економіку, підтримуючи будівельну галузь, суміжні сектори та стимулюючи внутрішній попит.
Автокредитування досягло довоєнних показників
Сегмент автокредитування також демонструє позитивну динаміку: за 2025 рік приріст склав 37%. Водночас, станом на 1 січня 2026 року, загальний портфель лише на 5% перевищує показники до початку війни. З початку поточного року частка автокредитів у структурі кредитного портфеля банків становить близько 5%.
«Автокредитування поступово відновлюється паралельно зі зростанням внутрішнього попиту. Однак цей сегмент чутливий до рівня доходів населення та загальних споживчих настроїв», — зазначила вона.
Рівень заборгованості залишається невисоким
Особливу увагу аналітикиня приділила низькому рівню проникнення кредитування в економіку. Згідно з даними НБУ, представленими у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, співвідношення кредитів домогосподарств до ВВП становить лише 0,45% для іпотеки та 3% для інших роздрібних кредитів. Для порівняння, у Франції ці показники сягають 44% та 9%, у Німеччині — 37% та 10%, у Чехії — 24% та 7% відповідно.
Зважаючи на боргове навантаження відносно доходів позичальників, рівень заборгованості також залишається достатньо низьким. Станом на 01.10.2025, переважна більшість позичальників (90% за обсягом кредитного портфеля та 78% за кількістю кредитів) мали щомісячні платежі, що не перевищували 27% їхніх доходів, що свідчить про помірне навантаження.
Посилаючись на дані НБУ, Діляра Мустафаєва підкреслила, що станом на 01.10.2025, найбільшу частку кредитного портфеля фізичних осіб формували позичальники із щомісячними доходами від 20 до 50 тис. грн — 31% за обсягом та 28% за кількістю кредитів. Для цієї категорії щомісячні виплати становили в середньому 20% від їхніх доходів.
Позичальники з доходами від 12 до 20 тис. грн формували 15% обсягу портфеля та 24% кількості кредитів; їхні виплати становили близько 27% доходів.
Кредити від позичальників з доходами понад 50 тис. грн становили 36% за обсягом та 11% за кількістю; щомісячне боргове навантаження для цієї групи не перевищувало 25%.
«Єдиною групою з підвищеним борговим навантаженням (близько 40% доходів) є позичальники з доходами до 12 тис. грн. Однак їхня частка в портфелі є відносно невеликою — 10% від загального обсягу кредитів та 22% від загальної кількості договорів. Таким чином, потенціал для подальшого розвитку кредитування фізичних осіб в Україні залишається значним», — зазначила вона.
Покращення якості кредитного портфеля
Станом на 1 січня 2026 року частка непрацюючих кредитів фізичних осіб та ФОП складала 10,78%. Порівняно з початком 2025 року цей показник знизився на 4,71 в.п., а відносно докризового періоду — на 6,08 в.п.
«Те, що якість портфеля покращується навіть у воєнний час, є дуже вагомим сигналом для ринку. Це свідчить про стійкість банківської системи та ефективну роботу системи ризик-менеджменту», — підкреслила аналітикиня.
Прогнози на 2026 рік
На думку експертки, за умов збереження макрофінансової стабільності, контрольованої інфляції та підтримки державних програм, ринок роздрібного кредитування має всі підстави для подальшого зростання.
«Зважаючи на прийнятний рівень непрацюючих кредитів та помірне боргове навантаження населення, ринок споживчого кредитування має значний потенціал для розвитку. Подальше активне зростання іпотечного сегмента може бути забезпечене насамперед завдяки модернізації програми «єОселя», — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Інформаційна довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Цілі, досягненню яких сприятиме діяльність Центру:
- Покращення нормативної бази, що регулює фінансовий ринок, усунення регуляторних перешкод для його повноцінного розвитку.
- Підвищення прозорості діяльності фінансових установ.
- Розробка нових ринкових інструментів та механізмів роботи, зокрема шляхом впровадження кращих міжнародних практик.
- Підвищення рівня фінансової грамотності населення.
- Сприяння реалізації економічних реформ, включаючи фінансову децентралізацію.
- Стимулювання розвитку підприємництва тощо.
Дата: 19.02.2026 Джерело: Фінансовий пульс