Хортицький районний суд міста Запоріжжя частково задовольнив позов чоловіка до “Укрпошти”, який вимагав понад 42 тисячі гривень компенсації, штрафу та моральної шкоди за пошкоджену посилку до Китаю. Однак суд присудив позивачу трохи більше чотирьох тисяч гривень, відхиливши головну вимогу – виплату повної оголошеної вартості відправлення у 25 000 гривень.
Як зазначається у рішенні суду, 3 квітня 2023 року чоловік відправив міжнародне поштове відправлення до Китаю. Згідно з митною декларацією та касовим чеком, оголошена вартість вмісту становила 25 000 гривень, а вартість пересилання – 7274,67 гривні. 19 грудня 2023 року посилка повернулася, оскільки одержувач не встиг здійснити митне оформлення в Китаї.
При отриманні відправлення позивач заплатив за зворотну доставку 2860,95 гривні. Під час огляду працівники “Укрпошти” зафіксували значні пошкодження упаковки: розриви, деформації, а також ознаки несанкціонованого доступу до вмісту. Вага посилки зменшилася з 24,8 кг до 20,3 кг, що було зафіксовано в акті про розбіжність ваги.
У березні 2024 року “Укрпошта” розрахувала компенсацію в розмірі 4835,69 гривні, яку перерахували на рахунок позивача. Однак чоловіка ця сума не задовольнила, оскільки він вважав, що компенсація має базуватися на повній оголошеній вартості 25 000 гривень, а не пропорційно до втраченої маси.
“Якщо працівник відділення помилково оформив відправлення як без оголошеної цінності, це є неналежне виконання послуги з вини відповідача”, – зазначав позивач у своєму позові.
“Укрпошта” ж наполягала, що клієнт самостійно обрав тип відправлення “посилка без оголошеної цінності”, а оголошена цінність у митній декларації та вартість вмісту – це різні показники. Компанія посилалася на те, що фіскальний чек не містив інформації про оголошену цінність, і позивач, отримавши його, не висловив заперечень.
Суд відхилив вимогу про повну вартість вкладення
Суд дійшов висновку, що митна декларація CN23 не визначає обсяг цивільно-правової відповідальності поштового оператора. Оскільки позивач обрав тип відправлення без оголошеної цінності та не сплатив страховий збір, “Укрпошта” не несе відповідальності за повну вартість товару. Суд також визнав необґрунтованими аргументи про те, що працівники не роз’яснили наслідки вибору типу відправлення, адже обов’язок обирати його лежить на відправнику.
Водночас суд визнав, що компанія неправильно розрахувала відшкодування за втрачену частину вмісту. Суд також відмовив у поверненні коштів за зворотну доставку, встановивши, що посилка повернулася через бездіяльність самого позивача щодо врегулювання митних платежів у Китаї.
Які суми присудив суд
Суд частково задовольнив позов, стягнувши з “Укрпошти” на користь позивача такі суми:
- 1401,90 грн – вартість послуги пересилання, розрахована пропорційно до втраченої маси вмісту;
- 1811,92 грн – штраф у розмірі 25% від вартості послуги пересилання;
- 32,13 грн – інфляційні втрати за березень 2026 року;
- 5,02 грн – три відсотки річних за прострочення грошового зобов’язання;
- 1000 грн – відшкодування моральної шкоди (замість заявлених 10 000 гривень).
Загалом позивач отримав 4250,97 гривні. У решті вимог, зокрема щодо виплати повної оголошеної вартості 25 000 гривень та повернення коштів за зворотну доставку, суд відмовив. Крім того, з “Укрпошти” на користь держави стягнули судовий збір у розмірі 133,18 гривень.
Оцінюючи вимогу про моральну шкоду, суд врахував, що компанія добровільно виплатила часткову компенсацію, а позивач не надав доказів тривалого та глибокого характеру душевних страждань, тому визнав заявлену суму завищеною.
Спори між клієнтами та поштовими операторами через пошкоджені або втрачені відправлення трапляються регулярно. Суди ретельно аналізують, як саме клієнт оформив посилку – зі страхуванням чи без нього, адже від цього залежить розмір належної компенсації.