У клієнтки зникли з рахунку в ПриватБанку гроші в обсязі 83 353 гривень, їх нелегально зняли аферисти
Клієнтка втратила з рахунку в ПриватБанку власні кошти обсягом 6 580 гривень та кредитні кошти обсягом 76 773 гривень. Їй було нанесено збитків на загальну суму 83 353 гривень. Про це повідомляється в ухвалі Яворівського районного суду Львівської області, оприлюдненій 1 січня 2026 року.
16.10.2024 року з банківського рахунку, який належав жінці, незаконним шляхом були зняті особисті кошти в результаті вчинення п’яти наступних одна за одною банківських операцій на загальну суму 6 580 гривень. 16.10.2024 року вона звернулась до відділення АТ КБ «ПриватБанк» з метою інформування банку про незаконні дії, вчинені відносно неї, та з проханням вжити заходів з метою поновлення попередньої суми грошей на банківській картці. Їй було надано нову банківську картку. Однак, як виявилось пізніше, консультант АТ КБ «ПриватБанк» під час надання нової картки не вжила усіх необхідних від неї дій з метою недопущення подібних випадків у майбутньому, а саме замість закриття банківського рахунку, який їй належав, угода від 30.10.2015 року, з якого відбулося незаконне стягнення грошей, та відкриття нового рахунку, вона повторно випустила платіжну картку з прив’язкою до вищезгаданого поточного банківського рахунку, відкритого 30.10.2015 року. В подальшому, 22 жовтня 2024 року, з банківської картки було знову здійснено незаконні дії шляхом зняття суми кредитних грошей в обсязі 1 850 доларів, що на момент вчинення правопорушення дорівнювало 76 773 гривень. 24.10.2024 року за допомогою мобільного додатку Приват-24 заблокувала повторно випущену банківську картку і 25.10.2024 року звернулась до поліції з повідомленням про вчинення кримінального злочину за ч. 4 ст. 190 КК України. На підтвердження фактів про відкриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України слідчим надано виписку з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.10.2024 року. В результаті злочинних дій з її банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» угода від 30.10.2015 року було знято її особисті кошти обсягом 6 580 гривень, та кредитні кошти обсягом 76 773 гривень, чим завдано збитків на загальну суму 83 353 гривень.
1 січня 2025 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на позовну заяву. Як вбачається з руху грошей по картці зафіксовано чисельні зняття грошей, які відбулися 16.10.2024 року. Відбулось п’ять спірних транзакцій підряд сумами від 1 161 гривні до 1 459 гривень. Загалом на суму 6 634 гривень. 22.10.2024 року відбулося зняття грошей по картці в обсязі 76 773 гривень. На повернення вказаних грошей на її рахунок банком було сформовано 25.10.2024 року та 30.10.2024 року заявки. По всім вказаним заявкам виставлено Chargeback, ведеться претензійна робота на повернення грошей. Гроші в обсязі 76 773 гривень зараховані на картку 17.12.2024 року, а кошти в обсязі 6 634 гривень зараховані на цю ж картку. Таким чином, в частині позовних вимог: зобов’язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок кредитних грошей (кредитний ліміт) на рахунку неправомірно знятих (перерахованих) 22.10.2024 року з банківського рахунку по банківській картці, що належала позивачу, у сумі 76 773 гривень та стягнути з АТ КБ “ПриватБанк” неправомірно зняті (перераховані) особисті кошти з банківського рахунку по банківській картці у сумі 6 580 гривень, провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Так, до позовної заяви не додано доказ (наприклад, розрахунок заборгованості чи ін.) на підтвердження факту нарахування банком за картковими рахунками будь-яких відсотків, у тому числі пені, комісії за використання використаним кредитним лімітом, що виникли, зокрема і внаслідок проведення спірної операції (транзакція), що відбулася 16 та 22 жовтня 2024 року. Більш того, з виписки по картці/рахунку і додатковим рахункам договору від 30.10.2015 року за період 16.10.2024 року – 24.10.2024 року видно, що після спірної транзакції, 22.10.2024 року по 24.10.2024 року відбулося використання кредитних грошей (здійснено ряд транзакцій) на суму 6 436 гривень. Відповідно вказані транзакції стосувались кредитних грошей, власником яких є банк, а не клієнтка. Крім того, у випадку звернення банку в суд із позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, клієнтка матиме право обрати такий спосіб захисту своїх прав та інтересів, як подання заперечень із посиланням на відповідні докази та норми права стосовно неправомірності таких нарахувань чи подачі зустрічного позову про захист прав споживачів. За вказаних обставин та відсутності звернення банку в суд із позовом до неї про стягнення заборгованості за вищезагаданим кредитним договором, тому вважає, що подання нею позову до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів є передчасним.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди. В решті її позовних вимог до фінансової установи закрили провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмета суперечки.
“Позивачка не довела факту заподіяння їй моральної шкоди та не обґрунтувала пред’явленого розміру відшкодування такої шкоди, не надала належних доказів на обґрунтування цієї позовної вимоги. Також суд враховує, що, як описано вище, АТ КБ «ПриватБанк» до вирішення справи судом самостійно фактично поновило порушені права позивачки. Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні її позовної вимоги про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь моральної шкоди, слід відмовити. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити”, – зазначив суд.