Чимало аферистів намагаються вкрасти гроші через банківські картки українців. Водночас представники фінустанов розповіли, як банки боряться зі схемами зловмисників. За словами представників ПриватБанку, система антифроду виявляє понад 90% несанкціонованих платежів.
За словами члена правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитра Мусієнко, 90 спроб здійснити шахрайські операції експерти фінустанови “присікають” на етапі спроби. Якщо враховувати, скільки трансакцій у ПриватБанку відбувається щодня, це дійсно великий показник.
“Відсоток задоволення чарджбеків достатньо високий. Десь половину транзакцій з тих 10%, які все-таки роблять спробу, ми блокуємо клієнтам на другому етапі. І частину грошей потім повертаємо, якщо трансакція підтверджується. Потім запити робляться в Кіберполіцію, якщо дійсно це була шахрайська операція. Якщо клієнт сам пішов за фішинговим посиланням, здійснив операцію, то складно в чомусь звинувачувати платіжні системи. В такому випадку кошти не повертаються”, – пояснив член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу.
Директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов зазначив, що обов’язково в таких випадках потрібно звертатися до Кіберполіції. Адже за допомогою цього звернення клієнт зможе довести, що трансакція була нелегітимна. Таке правило в Європейському союзі хочуть запровадити вже з 2025 року. Проте Карпов переконаний, що нам не варто чекати стільки часу.
“Ми в своїх пропозиціях зазначили Нацбанку, що комплексне оцифрування взаємодії громадянина, правоохоронної системи та банківської спільноти є запорукою того, що все буде робитися більш швидко, ніж це робиться зараз”, – впевнений він.
Заступник голови правління, відповідальний за роздрібний бізнес Ощадбанку Антон Тютюн додав, що в Ощадбанку є близько сотні алгоритмів для боротьби з шахраями. Наприклад, якщо трансакція відбувається зараз в банкоматі в Києві, а через секунду в інтернеті десь в Малайзії чи в банкоматі в Австрії: система розуміє, що це неможливо, і в результаті зупиняє переказ коштів.
Крім того, додав Антон Тютюн, банки співпрацюють між собою. Наприклад, якщо клієнт зрозумів, що він розкрив шахраям свої дані, то він може зателефонувати банку, щоб рахунок одразу заблокували. Якщо ж кошти пішли на рахунок іншого банку, то фінустанова звертається до колег і разом вони зупиняють трансакцію. Тобто, якщо шахрай намагається вкрасти гроші з рахунку Ощадбанку на рахунок ПриватБанку – експерти двох різних банків будуть співпрацювати разом, щоб не допустити крадіжки.
Старша директорка, голова з управління ризиками Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи Лариса Макарова звернула увагу, що найчастіше оплата на різних сайтах відбувається за системою P2P (тобто, з картки на картку). Потім, коли виявляється, що це шахрайство, – трансакцію оскаржити практично неможливо. Тому більш дієвий захист – е коли на торговельному майданчику є оплата операції з купівлі товару, яку можна оскаржити, якщо товар не доставлений або відправлений не тієї якості.
“Я не згоден з тим, що P2P-перекази – це найнебезпечніший платіжний варіант, але я погоджусь з тим, що передоплата – це є проблема. Якщо це буде P2P-переказ по доставленому товару, то я не бачу тут суттєвих ризиків. Але якщо надавач послуги або товару намагається уникнути оподаткування, то це питання не до нас, банків чи платіжних систем, навіть не до НБУ. Це питання до органів, які, відповідно до Податкового кодексу, мають опікуватися саме цим питанням”, – висловив свою думку директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.
Як українці стають жертвами аферистів?
Експерти Visa поділилися результатами дослідження аналітичного центру Wakefield Research. Опитування показало, що 73% українців, скоріше за все, не розпізнають “тривожних сигналів”, які вказують на злочинців у мережі. При цьому кожен другий українець бодай раз “потрапляв на гачок” шахраїв, а 17% опитаних ставали жертвами афер неодноразово. Як саме українці намагаються перевірити можливих аферистів:
- 49% перевіряють правильність написання електронної пошти, з якої вони отримали повідомлення;
- 43% перевіряють, чи прикріпили до повідомлення логотип компанії;
- 42% шукатиме номер свого замовлення в листі (у випадку з онлайн-магазинами);
- 32% перевірятимуть інформацію про банківський рахунок; 40% перевірятимуть правильність написання слів.
Крім того, деякі аферисти шукають жертв серед людей, які в пошуках роботи. Наприклад, зловмисники можуть розміщувати вакансії, де пропонують занадто велику зарплату, але спочатку потрібно “заплатити за підписку”, щоб отримати всю базу. На деяких таких “вакансіях” пропонують оформити нову картку для виплат: це, як пояснили експерти, насправді не робота, а просто схема нарощення клієнтської бази, щоб отримувати бонуси від банку чи сервісу. Тому експерти радять уважно шукати роботодавця та в жодному разі не ділитися особистими даними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Ощадбанк дозволив клієнтам знімати готівку за кордоном без комісії – кому саме
- Десятки видів банкнот стали недійсними: в НБУ пояснили, що робити, щоб не втратити гроші
- Не віддав ПриватБанку 196 тисяч доларів іпотеки, але не хотів втратити будинок: що вирішив суд
- Клієнт Ощадбанку під час продажу панелі для автомобіля на OLX втратив понад 60 тисяч гривень: яким було рішення суду