Україна полегшила фінансовий моніторинг для підприємців: хто підпадає під зміни

З 1 січня 2026 року в Україні запроваджується нова схема співпраці з учасниками початкового фінансового контролю, яка передбачає надання річного звіту виключно в цифровому вигляді. Це робить простішим подання відомостей для бізнесу та збільшує часові рамки для цього.

В Україні спростили звітність з фінмоніторингу для бізнесу: кого стосується

З 1 січня 2026 року в Україні введено новий спосіб комунікації з суб’єктами первинного фінансового моніторингу: річний звіт буде подаватися лише в онлайн-режимі, а період його подачі продовжено. Це суттєво полегшує звітування з фінансового моніторингу для підприємництва, про це повідомляє УНН, посилаючись на Міністерство фінансів України.

Деталі

Як зауважили у відомстві, такі зміни є елементом послідовної діяльності Мінфіну щодо переходу на цифрові технології державних послуг, зменшення адміністративного тягаря на підприємництво та покращення якості даних у звітах.

Що змінюється для бізнесу

1. Повна відмова від паперових документів та Word-файлів

Річна адміністративна звітність (форма № 2-фінмон) переходить у цифровий вигляд. Подання здійснюється через спеціалізований розділ на єдиному веб-сайті використання державних коштів.

2. Автоматизація та контроль якості

Новий онлайн-інструмент дає можливість:

  • здійснювати автоматичні логічні та арифметичні перевірки даних безпосередньо в процесі заповнення;
    • моментально отримувати підтвердження про успішне отримання звіту;
      • звести до мінімуму ймовірність технічних огріхів та штрафних санкцій.

        3. Більше часу на підготовку

        Для комфорту суб’єктів моніторингу Мінфін збільшив строки звітування. Тепер у підприємців є більше часу, щоб систематизувати інформацію після закінчення року:

        • до 25 січня року, наступного за звітним – для головного звіту;
          • до 30 січня – для відкоригованого звіту.

            Також Мінфін інформує, що обов’язок подання річного звіту за 2025 рік розповсюджується на СПФМ, державне регулювання і нагляд за якими проводить Міністерство фінансів:

            • організаторів азартних ігор (казино, букмекери, зали ігрових автоматів, онлайн-покер, лотереї);
              • аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів;
                • агентів з нерухомості;
                  • продавців творів мистецтва, дорогоцінного каміння та металів.

                    Нагадаємо

                    За три квартали 2025 року Державна служба фінансового моніторингу отримала більше 1,4 млн повідомлень про фінансові операції, які потребують аналізу.

                    No votes yet.
                    Please wait...

                    Залишити відповідь

                    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *