У ніч на 30 вересня росіяни дали офіційний старт “зимовій кампанії” обстрілів енергетики. Це сталося на десять днів раніше, ніж торік. За даними джерел ЕП, ворожа балістика та дрони передусім атакували енергетичні обʼєкти в Києві та області. Серед цілей – ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та інфраструктура для передавання електрики.
Минулий опалювальний сезон показав, з якими проблемами можуть зіткнутися громадяни через масовані удари по критичній інфраструктурі. Цьогоріч Україна підходить до зими більш підготовленою. Це стосується відновлення генерації, резервних джерел живлення, захисту, збільшення запасів обладнання та ремонтних бригад.
Однак повністю захистити енергосистему від атак неможливо, тому сценарій, за якого взимку вдасться уникнути перебоїв зі світлом, теплом чи водою, виключений.
Путін не хоче і найближчим часом не планує домовлятися про енергетичне перемир’я, оскільки розглядає майбутні удари як інструмент тиску на українську владу та спосіб впливати на позицію Києва під час майбутніх переговорів.
Особливу увагу ворог, вочевидь, приділить атакам на найбільш населене місто – Київ, намагаючись вплинути на настрої мешканців столиці, які не може ігнорувати влада.
Мета Кремля – спричинити гуманітарну катастрофу і зробити столицю України непридатною для життя. З чим Київ готується увійти в опалювальний сезон, які стоять виклики і до чого готуватися населенню?
Плани стійкості
На початку березня Рада національної безпеки і оборони затвердила “Комплексні плани стійкості” регіонів та великих міст. У них були визначені покрокові дорожні карти підготовки критичної інфраструктури до майбутнього опалювального сезону.
ЕП описувала, що передбачали ці документи, скільки мала коштувати їх реалізація і чи можна було все зробити до початку холодів. Зокрема, плани передбачали чотири напрямки, які могли перетинатися.
- Перший – захист об’єктів критичної інфраструктури. Йдеться про протиповітряну оборону та добудову укриттів другого рівня на об’єктах Укренерго, Нафтогазу, “Оператора ГТС” та місцевих обленерго.
- Другий – будівництво 1,5 ГВт розподіленої генерації. Найбільше – у Києві, Київській, Дніпропетровській, Одеській та Полтавській областях.
- Третій та четвертий – безперебійне постачання тепла та води.
Ключовою ідеєю планів було моделювання повного блекауту та відповідь на питання, як у таких умовах місто забезпечить подачу тепла та води. “Концепцію назвали “Темно, але тепло”. Тобто в місті після обстрілів може зникати світло, але вода і тепло мають бути завжди”, – розповідав ЕП директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Після ухвалення “Планів стійкості” співрозмовники ЕП в енергетичних колах називали їх надто амбітними та оптимістичними і не вірили в можливість їх реалізації до зими.
Більш реальним терміном завершення робіт джерела ЕП називали три роки. Що з цього вийшло і з чим Київ готується зайти в опалювальний сезон?
Що буде з електроенергією
До перших ударів в енергосистемі України спостерігався суттєвий профіцит. Тобто електрики було набагато більше, ніж у цей період потрібно споживачам.
За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, на вечірній максимум наразі доступно понад 15 ГВт генерації. Це при тому, що в системі працюють лише шість з дев’яти доступних блоків АЕС (три ремонтуються). До 1 листопада потужність генерації планують збільшити до 19,6 ГВт, а до кінця року – до 21,4 ГВт.
При цьому мінімум споживання минулого тижня становив 6 800 МВт, а максимум – 10 200 МВт. Суттєве падіння споживання електрики в країні пов’язане з постійними атаками на великі металургійні підприємства, які вимушені зупиняти виробництва.
Взимку споживання зросте, але якщо всі ремонти завершаться, то генерації має вистачати для балансування системи за звичайних зимових температур, розповідає співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній.
“Однак треба робити поправку на те, що по енергетиці буде прилітати. У кінці вересня минулого року на папері в нас з генерацією теж все було нормально, але після кількох хвиль ударів ми отримали 5-6 тис. МВт дефіциту”, – додає співрозмовник.
Отже, головний ризик цієї зими – не брак генерації, а ризик швидко її втратити внаслідок ударів.
Для Києва це особливо важливо. Російські атаки знищили значну частину внутрішньої генерації столиці. Частину потужностей планують відновити, але відремонтовані об’єкти залишаються пріоритетними цілями.
Другий великий напрям підготовки – забезпечити доставку електрики до столиці. Ключовими елементами так званого київського енергетичного кільця є чотири підстанції напругою 330 кВ і десятки менших – напругою 110 кВ.
У межах “Плану стійкості” на них мали побудувати захист другого рівня. За даними джерел ЕП, частина робіт завершена, решту планують добудувати до кінця року, попри урядові заяви про зупинку капітальних видатків. Другий рівень покликаний захистити об’єкти від атак дронів, але не розрахований на удари балістики.
У рамках свого “Плану стійкості” Київ створює резервні джерела електрики. У документі, який є в розпорядженні ЕП, пікове зимове навантаження оцінюється у 2 ГВт, з яких близько 280 МВт припадають на критичну інфраструктуру. Саме для останньої має бути створений резерв з генераторів та когенераційних установок.
За даними джерел ЕП, із запланованих 200 МВт розподіленої генерації в роботу введено близько 150 МВт. За оцінкою співрозмовника на енергоринку, до кінця року місто зможе отримати 180-185 МВт. Додатково до зими можуть запрацювати приватні об’єкти ще на 55-60 МВт, близько половини з них уже готові.
Головна функція розподіленої генерації – не допустити зупинки роботи критичної інфраструктури, якщо основні джерела генерації або мережі будуть пошкоджені.
Тобто в разі дефіциту електроенергії пріоритет матимуть водоканали, котельні, лікарні, зв’язок і транспорт. Для звичайних споживачів діятимуть графіки аварійних або погодинних відключень. Які сценарії є для населення?
“Якщо буде мороз нижче мінус 10 градусів і ми не встигнемо відновити частину генерації, то орієнтовно нас очікують до восьми-десяти годин відключень на добу. Це сценарій без обстрілів“, – прогнозує топменеджер однієї з державних енергетичних компаній.
“Песимістичний сценарій – це масовані обстріли та суттєві руйнування. Тоді світло можуть давати по чотири години на добу, відповідно, Київ буде без світла до 20 годин”, – додає він. При цьому повністю “погасити Київ”, за оцінкою співрозмовників ЕП, Росії не вдасться.
Отже, найгірший сценарій для столиці – це тривалі відключення для більшості споживачів при одночасному збереженні живлення критичної інфраструктури.
“Точний прогноз зараз ніхто не дасть. Ситуація залежить від багатьох чинників. Вона може бути різною залежно від того, куди і як битимуть, які потужності залишаться в роботі, як швидко їх вдасться відновлювати”, – резюмує співрозмовник ЕП.
Які ризики для тепла
З теплом ситуація складніша. Київська система теплопостачання централізована: близько 70% міста опаленням забезпечують три великі ТЕЦ.
Саме тому одним із ключових напрямків “Плану стійкості” було створення резервних джерел тепла. Йдеться про модернізацію старих котелень, будівництво нових, встановлення когенераційних установок та створення перемичок між різними ділянками тепломереж.
Ідея в тому, щоб у разі втрати великої ТЕЦ окремі райони могли отримувати тепло з альтернативних джерел. Однак проблема в тому, що повністю продублювати величезні київські ТЕЦ за кілька місяців неможливо.
“Київські ТЕЦ мають потужність, як кілька обласних центрів. Їх будували десятками років за умов необмежених ресурсів Радянського Союзу”, – розповідає співрозмовник ЕП в київській міській владі.
Повністю захистити Київ від втрати тепла цього року не встигнуть. За оцінкою співрозмовника ЕП в урядових колах, цієї зими резервного теплопостачання можуть не мати 2,5-3 тис. будинків. Інший співрозмовник припускає, що їх може бути більше. Усього в Києві 12 тис. багатоквартирних будинків.
“Точно сказати, які будинки залишаться без тепла, складно. У зоні ризику – частково Солом’янка, Голосіїв, Печерськ, Теремки, Березняки, частково Дніпровський район, частина Троєщини і навіть Оболонь”, – розповідає Харченко.
Як і у випадку з електрикою, потенційні сценарії розвитку подій залежать від масштабу атак.
За оптимістичного сценарію, коли основні джерела тепла частково працюватимуть, а пошкодження об’єктів будуть швидко ремонтуватися, Київ пройде зиму без масштабної втрати тепла. Резервні котельні та перемички повинні локалізувати проблеми.
За масованих ударів по ТЕЦ та великих котельнях проблеми з теплом неминучі. “У Києві три великі станції вже пристріляні. Не треба бути великим провидцем, аби розуміти, що по них битимуть”, – каже співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній. 30 вересня росіяни завдавали постійних ударів по одній із столичних ТЕЦ.
У такому випадку місто перейде до аварійного режиму: резервні котельні, генератори, аварійні бригади та мобільне обладнання використовуватимуть там, де це можливо. Найвищий пріоритет – об’єкти критичної інфраструктури.
Для частини житлових будинків резерву не буде. У найгіршому разі місто буде змушене компенсувати відсутність опалення електроенергією.
“У крайньому разі, якщо в якихось зонах тепла не буде, ці зони мають вилучатися з графіків відключень електрики. Принаймні відключення там будуть не такими тривалими, як у решти міста. Люди, як і минулого року, грітимуться електричними обігрівачами”, – пояснює співрозмовник ЕП.
“Гарантій тепла в Києві немає. Враховуючи балістичні удари, гарантій не може бути в принципі. Ситуація сильно залежить від інтенсивності обстрілів”, – каже співрозмовник ЕП в міській владі.
Проте певна різниця з минулою зимою є. За словами Харченка, навіть за найскладнішого сценарію Київ буде стійкішим до ударів, оскільки зараз краще підготовлені резервні котельні, генератори, лікарні, персонал та пункти незламності.
Без води Київ не залишиться, але є нюанси
Вода – ще один критичний елемент, удар по якому Росія може використати для спроб спровокувати гуманітарну катастрофу в столиці.
У “Плані стійкості” Києва основна ставка зроблена на те, щоб водоканал міг продовжувати роботу навіть за відсутності електрики. Для цього резервними джерелами живлення мають бути забезпечені насосні станції та інші ключові об’єкти водопостачання і водовідведення.
За даними джерел ЕП, наразі із запланованих 40 МВт резервного живлення в експлуатацію введена майже половина, решту планують завершити до кінця року.
З позитивного – левова частка водної інфраструктури захована під землю, що додає їй стійкості до атак. Однак повністю захистити водоканал від наслідків масованих ударів неможливо.
“Більшість інфраструктури перебуває під землею. Навіть на водозаборах і великих станціях підготовки води є значна підземна частина, але концентрованими балістичними ударами їй можна завдати серйозної шкоди”, – зазначає співрозмовник ЕП в уряді.
За його словами, навіть суттєве пошкодження систем не означає зникнення води в усьому місті. За найгіршого сценарію проблема може полягати в якості води і можливості її подавати в окремі райони.
Інший співрозмовник ЕП не виключає, що в окремих районах міста води може не бути тиждень і довше, тому вдома варто мати її запас.
* * *
Якщо коротко підсумовувати, Київ об’єктивно входить у цю зиму краще підготовленим, ніж рік тому. Місто має більше резервної генерації, захищених об’єктів, альтернативних джерел тепла, генераторів та напрацьованих сценаріїв дій на випадок масштабних атак.
Однак це не означає, що зима буде легка. Жоден з цих заходів не дає повної гарантії, бо неможливо заздалегідь спрогнозувати масштаб майбутніх ударів та руйнувань.
Головне питання не в тому, чи будуть проблеми; вони будуть. Питання в іншому: наскільки швидко місто зможе відновлювати пошкоджені об’єкти і чи вистачить створених резервів, щоб локальні аварії не перетворилися на загальноміську кризу.
Тут Київ, як і вся країна, найбільше залежить від чинника, який не може прогнозувати чи контролювати: масштабу та інтенсивності майбутніх російських атак.