Державно-приватне партнерство в рамках Програми медичних гарантій вимагає не лише формального контролю відповідності вимогам, а й вивчення ризиків для іміджу. Справедливі відгуки хворих та кримінальні провадження навколо деяких лікарень посилюють дебати щодо критеріїв вибору партнерів НСЗУ. Імідж лікарні повинен стати новою умовою при укладанні угод за бюджетні кошти.
В українській системі охорони здоров’я держава все більше перекладає частину медичних послуг на приватні лікарні. Сам по собі цей підхід узгоджується з логікою медичної реформи: клієнт отримує право вибирати лікарню, а кошти “прямують за клієнтом”. Проте в такій моделі виникає важливе питання: чи досить ретельно держава перевіряє тих, кому фактично доручає бюджетні гроші та здоров’я громадян? Про критерії вибору партнерів Національної служби здоров’я України, репутаційні ризики та безпеку хворих, читайте в матеріалі УНН.
У моделі, де держава купує медичні послуги у приватних та комунальних установах, питання вибору партнерів стає не лише технічним, а й безпековим. Адже мова йде не просто про фінансові контракти, а фактично про довіру держави до конкретного приватного медичного закладу та рекомендацію для клієнтів звертатися саме туди.
Вимоги до таких партнерів досить формалізовані: наявність ліцензії, обладнання, медичного персоналу та належної інфраструктури. Однак у багатьох країнах світу до цього додається ще один важливий аспект – репутація медичного закладу та історія його роботи з хворими.
Державні угоди та репутаційні небезпеки
Оцінка репутації потенційних партнерів давно застосовується у сферах, де на кону стоять великі фінансові активи або суспільна віра. Йдеться, зокрема, про систему комплаєнсу, яка стала нормою для міжнародного бізнесу та фінансових інституцій.
Так, міжнародні банки перед співпрацею перевіряють партнерів не лише з юридичної сторони, а й з урахуванням репутаційних ризиків. Причина проста: навіть формально законна угода з партнером, навколо якого є підозри чи скандали, може створити системні небезпеки для всієї компанії.
Аналогічний принцип є актуальним і для медицини. Особливо важливо це в умовах війни, коли українська система охорони здоров’я і так працює в умовах значного навантаження.
Як зазначав в коментарі для УНН колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій, українська система охорони здоровʼя досі не має чітких інструментів, які дозволяли б оцінювати якість роботи лікарень та реагувати на можливі порушення.
Контролю якості практично не існує, тому що не існує критеріїв оцінки, досі вони ніким не запроваджені. Ніким: ні МОЗ, ні НСЗУ. Тому показники контролю, на жаль, одне із болісних тем і місць, яких поки що в нашій системі належним чином, так це мало б бути, нема
– розповів ексміністр охорони здоров’я Олег Мусій.
Угоди НСЗУ з клінікою Odrex
Одним із прикладів ризикованої співпраці є угоди НСЗУ зі скандальною одеською приватною клінікою Odrex. Як раніше повідомляв УНН, клініка фігурує у 10 кримінальних справах, пов’язаних з підозрами у шахрайстві та неналежному виконанні медичних обов’язків.
Крім того, в публічному просторі регулярно з’являються розповіді пацієнтів, які заявляють про можливі проблеми під час лікування у цьому медзакладі. Частина таких розповідей публікується на Telegram-каналі StopOdrex. Який після багаторазових блокувань сайту за позовами Odrex, створили родини померлих в клініці пацієнтів і люди, які вважають себе постраждалими від лікування там.
Водночас важливо підкреслити, що сам факт наявності кримінальних справ не означає встановлення провини медичного закладу або його співробітників, оскільки остаточні висновки у таких справах може робити лише суд.
Проте сам масштаб суспільної дискусії навколо клініки актуалізує питання, щодо підходів держави до вибору партнерів. Зараз, попри публічні скандали, Odrex залишається одним із найбільших приватних партнерів НСЗУ. За даними самої служби, лише у 2023 році клініка отримала понад 53 млн грн бюджетного фінансування в рамках Програми медичних гарантій.
А у 2026 році клініка Odrex працює одразу за кількома пакетами державної програми медичних гарантій: первинна допомога, лікування інсультів та інфарктів, реабілітація.
Очевидно, формально така співпраця не суперечить чинним правилам Програми медичних гарантій. Проте сама ситуація ставить ширше питання: чи достатньо державі перевіряти лише технічну відповідність лікарень вимогам, якщо навколо одного з найбільших партнерів виникають кримінальні розслідування, публічні скарги хворих та суспільні дискусії щодо якості надання допомоги.