Християни східного обряду 30 січня вшановують Собор Трьох Святителів – день вшанування пам’яті Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Це свято започаткували на честь однакової значущості трьох видатних отців Церкви.
30 січня віруючі східного обряду відзначають Собор Трьох Святителів – день вшанування Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Урочистість встановили на знак рівноцінності трьох шанованих отців Церкви, які зробили вагомий внесок у розбудову християнського вчення. Більше про витоки, значення та звичаї свята, розповість УНН.
Походження та значення урочистості
Собор Трьох Святителів бере свій початок в XI-XII століттях за часів правління візантійського імператора Олексія I Комніна. У той період у Константинополі між вірянами відбувалися розбіжності – кого з трьох святителів вважати найбільш важливим. Тоді, згідно з церковним переказом, святому Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському, у сновидінні з’явилися всі троє святителів: Василь Великий, Іоанн Златоуст і Григорій Богослов, які сповістили священнику, що всі вони рівні перед Богом. Після цього було визначено спільний день їхнього вшанування – 30 січня, який існує й донині.
Хто такі Три Святих
Василій Великий з’явився на світ у забезпеченій та побожній родині в місті Кесарія Каппадокійська. З юних років він вирізнявся схильністю до навчання та жагою до знань, що дало йому змогу отримати освіту в кращих школах того часу.
Ставши архієпископом Кесарії, Василій Великий показав себе як оборонець християнської віри, обдарований проповідник і реформатор богослужіння. Він піклувався про сиріт і незаможних, упорядкував чернече життя та зробив великий внесок у розвиток літургії. Саме за ці чесноти Церква присвоїла йому титул Великого. Його пам’ять також вшановують 1 січня.
Григорій Богослов походив з Каппадокії та був близьким товаришем Василія Великого. Його батько, який був єпископом, посвятив Григорія на священника, а згодом він став єпископом Сазіми та архієпископом Константинополя.
Григорій прославився як один з найкращих промовців свого часу. Його проповіді вважають взірцями риторичного мистецтва. Саме він особливо акцентував на вченні про Святу Трійцю, яке поклав в основу християнської догматики. За глибину богословської думки отримав почесне звання Богослова.
Іоан Золотоустий був родом з Антіохії і був молодшим за Василія і Григорія приблизно на 20 років. Завдяки своїм ораторським здібностям і глибоким знанням Святого Письма він швидко набув популярності серед вірян. Згодом Іоан став архієпископом Константинополя. Його проповіді приваблювали великі групи людей, оскільки він зрозуміло пояснював тексти Старого та Нового Завітів. За силу і красу слова його прозвали Золотоустим. До наших днів дійшло близько 800 його проповідей, а його праці були відомі на території сучасної України ще в княжі часи.
Звичаї та заборони у день свята
У день Собору Трьох Святителів віруючі відвідують храм, моляться святим і проводять час у колі сім’ї. У цей день прийнято просити заступництва для військових, зцілення для недужих, підтримки для вдів і сиріт.
Разом з тим у свято не радять сваритися, лихословити, розповсюджувати чутки чи виконувати важку фізичну роботу. За народними повір’ями, також не варто прясти, ходити до лісу або вдягати червоний одяг.