Київ зіштовхується з нестійким електрозабезпеченням та загрозами для тепла; важливі об’єкти функціонують на генераторах, але житлові сектори не мають гарантій. Місто одержує підтримку від міжнародних союзників, однак залишаються складнощі з інфраструктурою і приготуванням до зимового періоду.
Київ переживає зиму в обстановці непевної подачі електрики та мінливих небезпек для обігріву: мегаполіс підтримує критично важливі об’єкти за допомогою генераторів і пересувних теплових систем, але для житлових кварталів відсутні запоруки безперервності. Найуразливіші ділянки — трансформаторна інфраструктура, залежність багатоповерхівок від насосів і стан внутрішньобудинкових комунікацій, а також перешкоди, що уповільнюють розвиток розподіленої генерації.
З початку року російські війська наносять по Києву потужних ракетно-дронових атак, завдання яких — знищити енергосистему столиці та зробити мегаполіс непридатним для проживання щонайменше в холодну пору року.
Тільки після однієї такої атаки 24 січня, за інформацією від мера Києва Віталія Кличка, майже 6 тисяч багатоповерхових будинків залишилися без обігріву.
Більшість із них ті, які вже двічі під’єднали або робили спроби під’єднати до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20- січня. Також проблеми з водопостачанням на лівому березі та частково на правому
– повідомив Кличко.
За його словами, найбільш тяжка ситуація склалася для жителів мікрорайону Троєщина.
Аналітик і фахівець Олексій Кущ, коментуючи ситуацію в столиці, відзначає прямо: локально на Позняках (житловий масив у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електроенергією та опаленням виникає жахлива обстановка. Причому по ділянках забудови.
Наприклад, будинок на (вулиці, — ред.)Пчілки 2, в який влітку (влучив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в деяких навколо (найтриваліші, — ред.) відключення. Будинок по суті замерзає і всім все одно
– говорить він.
В соціальних мережах кияни також пишуть про важкі умови життя. У деяких будинках по кілька діб немає світла. Складнощі з водопостачанням, адже через відсутність електроенергії насоси не дають воду у багатоповерхівки. У квартирах містян — низькі температури, адже не функціонує обігрів. У поєднанні з морозами двох останніх тижнів це призвело до того, що в будинках стали лопатися труби й батареї. Житло людей затоплює водою.
Столиці намагаються допомогти:
- від Польщі місту надали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Кошти на техніку збирали польські добровольці. За 10 днів поляки зібрали 8 млн злотих (близько 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” надало 22 пересувні котельні та три генератори ( на Київ, Одесу та Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum теж закупила для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) та генератор 22 кВт для столичної лікарні.
Окрім того, в прокуратурі Києва зараз розслідують 12 кримінальних проваджень, у рамках яких, зокрема, перевіряють, наскільки належно в місті здійснювали захист об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно стосується можливої службової недбалості посадовців виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи та захисту критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Мета цих дій мала полягати у протидії негативним наслідкам пошкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одне провадження (також від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ньому йдеться про можливе завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, які у 2024–2025 роках проводили комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Також ще у 10 провадженнях, які ведуть територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадовців комунальних підприємств, керуючих компаній та районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зими. Йдеться, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.
УНН розбиралися разом із експертом чи допоможе все це врятувати Київ та з якими проблемами зіткнуться містяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими
Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, який надав редакції ексклюзивний коментар, стверджує: небезпеки для обігріву й електрики визначаються не стільки комфортом, скільки базисною життєздатністю міста.
Ситуація вкрай критична, адже ключові джерела тепла працюють не на повну потужність, а тривалість відключень електроенергії зростає
– говорить він.
Найбільш чутлива проблема для міста зараз — це подача тепла. За словами співрозмовника, УНН, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, працюють далеко не на повну силу. Саме це утворює головну лінію напруги: “половина Києва забезпечена теплопостачанням, половина в дуже ризикованій зоні, якщо м’яко так сказати”.
Однак паралельно Київ намагається спиратися на існуючі резервні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
“У (місті, – ред.) близько 180 котелень, в них 12 районного масштабу потужністю понад 80 мегаватт, а також численні котельні при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, й медичних. У лікарнях багато таких котелень є, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста”.
Окремий інструмент подолання кризи — пересувні рішення.
Київ, як зауважує експерт, має 69 мобільних теплових станцій, які можливо підключати в те місце, де в цьому виникає потреба.
Він наводить приклад швидкого підсилення після ударів.
10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ заживив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто опорні київські лікарні забезпечені теплом
– пояснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновки щодо поточної динаміки директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить суворий.
Ми всі бачимо, що ситуація теж критична. Дуже великі проміжки, коли немає світла, і скорочуються проміжки, коли це світло є
– наголошує Сергієнко.
Однак місту вдалося задовольнити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас понад 1100 різної потужності генераторів, які забезпечують роботу критичних інфраструктурних об’єктів. Типу лікарні, школи і все таке інше
– роз’яснює експерт.
Але тут же акцентує, що є межа витривалості для резервних потужностей.
Для забезпечення роботи тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, бо генератори “не розраховані на таку потужність, яка необхідна для функціонального метро
– говорить Олександр Сергієнко.
Водночас, говорячи про електропостачання Києва, експерт розмежовує відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він прямо підкреслює:
“Що стосується електропостачання, це повністю відповідальність центральної влади”.
За словами Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на рівні розподілу в місті — місцева компанії ДТЕК – Київські електромережі.
Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору
Найбільш поширені побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — збої з водопостачанням. Експерт пояснює їх механізм:
Якщо вимикається електрика, то можуть не працювати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі висотки: будинків, які мають понад 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Якщо немає електрики, то ці насоси не можуть працювати
– розтлумачує Сергієнко.
Окремий блок — готовність до екстрених ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і вкладались у автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що діяли ще до війни та каже, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул теж говорить прямо:
“Це програма 70 на 30: місто компенсує 70% витрат. Такі проєкти зреалізували за останні роки 4,5 тисячі”.
Окрема лінія небезпек — технічний стан будинкових мереж. Експерт говорить, що в інженерії не існує магічної поломки з нізвідки.
Будь-яка інженерна система потребує постійного нагляду і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати
– говорить Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або ж можуть ламатися інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і грати там фатальну роль.
Чому Київ виявився вразливим для атак зс рф
В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко концентрується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть працююча станція не дає ефекту.
“Станція виробляє електроенергію, але для того, щоб її подати в мережу, треба, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивезти з влади, станція взагалі працювати не може”.
Далі від експерта звучить критика на адресу урядових структур:
“На жаль, Уряд, Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Йдеться і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону було захищено лише половина цих трансформаторних груп”, — констатує директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає:
“Міненерго відверто говорить, що вони не спроможні забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функція ДТЕК”.
Але, за його оцінкою, у приватного гравця немає мотивації вкладатися.
Для них це зайві кошти витрачати, які вони не хочуть витрачати на цей захист
– констатує Сергієнко.
У підсумку він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцеві влади, вони краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов’язків
– переконаний експерт.
Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося
Ще один напрям, який міг би зменшити уразливість у блекаути, — розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
“Центральна влада провалила створення альтернативної системи електроенерації, коли приватний власник може купити собі потужний генератор, підключитися до мережі й видавати в мережу електрику”
Ключовий бар’єр — складність процедур і економіка підключення.
Це доволі складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст не зацікавлений в появі конкурентів… вони вставляють палки, колеса
– переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
“Щоб ввести 1 МВт потужності, треба заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч бути за 1 МВт”.
На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
У прикладному вимірі картина така: місто закриває критичні об’єкти генераторами та мобільними тепловими рішеннями, але побутові ризики для житлових районів залишаються високими насамперед через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будинків) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — захист енергетичної інфраструктури та нормальні правила підключення розподіленої генерації — залишаються критичною умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зниження ризиків.