Гучна “Справа Odrex” і безліч нарікань на лікування від хворих розкрили наявну проблему вразливості українських пацієнтів. У Верховній Раді вже говорять про необхідність законодавчих коректив, які дадуть змогу чітко відділити професійну помилку від злочинної халатності. Мова йде про відповідальність не тільки лікарів, а й керівництва медустанов, яке має відповідати за управлінські рішення та організацію медичної допомоги.
Гучна “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex зі скаргами на лікування і звістки про летальні випадки під час терапії висвітлили нагальну незахищеність українського пацієнта. Народний депутат, заступник голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що систему необхідно починати змінювати на рівні законодавства. Про те, чому Україна потребує ясного розмежування професійної помилки і злочинної недбалості та чи можливе впровадження відповідальності не тільки для лікарів, а й для керівництва лікувальних установ, читайте в матеріалі УНН.
Коли пацієнт сплачує велику суму за лікування в приватній лікарні, він купує не тільки комфортну палату, а сподівається на більш високий рівень безпеки і сучасні підходи до терапії. Проте “Справа Odrex” зруйнувала цей міф. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, чиє життя обірвалося в стінах одеської лікарні Odrex через сепсис, стала поштовхом для справжнього суспільного обурення. З’ясувалося, що за блискучим фасадом скандальної одеської лікарні приховані десятки кримінальних справ і сумних історій людей, які вважають себе або своїх близьких постраждалими через терапію в Odrex. Саме вони і сформували рух активістів StopOdrex, який збирає і анонімно публікує розповіді про лікування в лікарні.
Переважно у своїх розповідях колишні пацієнти Odrex розповідають про можливі маніпуляції з медичними документами, залякування небезпечними діагнозами заради нав’язування дорогих операцій, поширення особистих даних колишніх пацієнтів і навіть співпрацю лікарні з приватними похоронними службами.
Народний депутат, заступник голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що саме недосконалість законодавства є причиною того, що справи про лікарську халатність затягуються на роки, не даючи відповідей ні пацієнтам, ні медикам. За її словами, корінь проблеми в тому, що закон зараз не дає змоги чітко відрізнити фатальну випадковість від навмисного порушення протоколів. Це перетворює пошук справедливості на нескінченний процес, де винних знайти практично неможливо.
Резонансні медичні справи, які роками перебувають в судах, свідчать про системну проблему. Питання не тільки в строгості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі немає чіткого розмежування між кримінальною недбалістю, професійною помилкою і системним недоліком організації медичної допомоги. Через це сім’ї пацієнтів роками чекають справедливого рішення, а лікарі працюють в постійному страху кримінального переслідування навіть в складних клінічних ситуаціях. Така модель не формує ні довіри, ні безпеки
– вважає Оксана Дмитрієва.
Нардеп зазначила, що в більшості європейських країн акцент законодавства не на тяжкості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного розгляду. Йдеться про клінічні комісії і лікарське самоврядування, які здатні фахово відрізнити об’єктивний медичний ризик від організаційного провалу керівництва лікарні. Саме такий підхід дозволив би швидше встановлювати істину в справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я піднімала питання необхідності змін у підході до розгляду медичних інцидентів. Переконана, що Україні потрібна система, яка одночасно захищає права пацієнтів, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не тільки на виконавця, а й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку триває. Я переконана, що ми маємо перейти від реакції на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, які підвищать довіру до медичної системи”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також оголила проблему вибіркової сліпоти регулятора. Попри 10 кримінальних проваджень, пов’язаних з діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та умисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати з лікарнею контракти, направляючи туди бюджетні кошти. Згідно з офіційними заявами адміністрації скандальної Odrex, тільки за 2023 рік лікарня отримала від НСЗУ понад 53 млн гривень.
Можливо, причина такої “зручної сліпоти” в тому, що гендиректор скандальної лікарні Odrex Тігран Арутюнян і міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі багато років? Адже Арутюнян не просто очолює скандальну лікарню, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ з питань розвитку приватної медицини, яку очолює міністр Ляшко. Саме ця група напрацьовує “правила гри” для приватного сектора медицини. Таке близьке партнерство на тлі 10 кримінальних справ і масових скарг пацієнтів породжує обґрунтовані підозри в конфлікті інтересів: чи може міністр об’єктивно контролювати того, з ким спільно “розвиває і регулює” ринок?
Ситуація навколо “Справи Odrex” це вирок старій моделі правовідносин в українській медицині. Коли високі чеки і впливові знайомства в МОЗ стають “бронею” від відповідальності, пацієнт перетворюється на беззахисного споживача небезпечних послуг. Проте в цій системі немає переможців. Поки покарання за системні провали в управлінні і неналежне надання допомоги не почне чітко регулюватися законом, ми бачитимемо лише поглиблення прірви: пацієнти боятимуться йти до лікарень, а фахові медики – братися за складні випадки, щоб не стати черговими “цапами-відбувайлами” у судах в разі фатального кінця.
Медицина не має бути лотереєю або “небезпечним бізнесом”, де ціною помилки є людське життя. Україні потрібні прозорі правила гри, де захист пацієнта є безумовним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу, в разі помилки – невідворотною.