Поточна ситуація з мобільним сполученням в українських областях безпосередньо залежить від функціонування енергетичної системи: заплановані та непередбачувані відключення електроенергії позначаються на живленні апаратури, а масштабні атаки рф на енергетичні об’єкти призвели до непередбачуваності електропостачання в багатьох регіонах.
Чи зможуть українці хоча б телефонувати одне одному під час блекаутів, що очікує на мобільний інтернет в Україні, та як енергетична криза позначається на вартості базових тарифів для населення – УНН поспілкувався з провідними вітчизняними стільниковими операторами.
Зараз будь-який потужний удар по енергосистемі автоматично б’є по телекомунікаціям: чим триваліші та більш непередбачувані відключення, тим частіше абоненти залишаються без Інтернету та навіть без можливості зателефонувати близьким.
Уряд та оператори повідомляють про “масштабне посилення автономності мереж”. Проте за гарними формулюваннями криється проста річ: зв’язок працює доти, доки виходить заливати паливо в генератори та встигнути підзарядити акумулятори між вимкненнями.
Ставка на акумулятори та генератори: чи реально це допоможе
За відомостями Мінцифри, 100% базових станцій оснащено акумуляторами, більше третини – генераторами, ще 15,4 тис. генераторів оператори замовили додатково.
Це виглядає як повне зміцнення мережі сполучення. Однак насправді батареї витримують тільки короткочасні відключення, а генератори є далеко не всюди, їх потрібно обслуговувати, заправляти та фізично захищати.
Так, мобільний оператор lifecell визнає: середня тривалість відключень електропостачання на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8–12 годин, на початку 2026-го зросла до понад 16 годин на добу. За такого режиму батареї не встигають заряджатися, і жодні повідомлення про “посилену автономність” не змінюють факту: там, де немає стабільного живлення, сполучення працює з перебоями.
Vodafone наводить інші показники: у Києві доступність мережі під час найтриваліших вимкнень не падала нижче 78%, у Київській області – 75%. Але ці відсотки мало радують абонентів, які саме в періоди пікових відключень зазнають труднощів як під час спроб зателефонувати близьким, так і під час потреби скористатися мобільним інтернетом.
Регіональна різниця: де працює майже 100% апаратури, а де — як пощастить
Оператори по суті визнають: фактична якість сполучення визначається не стільки інвестиціями, скільки станом енергетики в конкретному регіоні. Там, де діють хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш контрольована. Там, де енергетична інфраструктура пошкоджена, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції працюють від генераторів на мінімальних параметрах або просто вимикаються.
Vodafone називає серед відносно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де працездатність мережі наближається до 100%.
lifecell повідомляє про функціонування понад 90% мережі загалом по країні, Vodafone – про близько 87%.
Однак за цими середніми показниками майже завжди ховаються конкретні райони, які залишаються в інформаційній ізоляції саме тоді, коли вона найбільш небезпечна.
Технічні обмеження, про які зазвичай не згадують
Оператори визнають: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі лише на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто не виходить дообладнати через розміщення на дахах чи технічні особливості. Аварійні бригади змушені вирішувати, куди везти генератор і пальне в першу чергу, особливо коли одночасно треба відновлювати об’єкти після обстрілів.
Навіть сучасні літієві батареї з функцією самопідігріву мають межу: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повного заряду. Холоди, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час відключення переходять на мобільний – зменшують час автономної роботи та ще швидше “з’їдають” запас енергії. Фактично мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви витрачаються на підтримку мінімальної функціональності, а не на реальний запас міцності.
Оператори радять українцям ощадливо використовувати інтернет, уникати великого відеоконтенту, заживлювати домашні роутери від павербанків, щоб не перевантажувати мобільну мережу.
Це практичні поради, але вони свідчать про інше: навіть після багатомільярдних інвестицій система залишається нестійкою і значною мірою перекладає відповідальність за її функціонування на самих абонентів.
Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються реанімувати мобільний зв’язок
lifecell повідомляє, що понад 94% його мережі здатні працювати автономно до 10 годин за умови повного заряду батарей. Для цього оператор закупив 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. вже встановлено, додатково придбано 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюють більш ніж у 2 млрд грн.
Vodafone говорить про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів пального та запуск перших сотні об’єктів на сонячному живленні.
Це значні витрати, і оператори не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Паливо, логістика, ремонт обладнання, додаткова робота інженерів, збитки через пошкодження інфраструктури – усе це закладається в тарифи. Vodafone прямо заявляє, що проблеми зі світлом впливають на вартість послуг від початку повномасштабної війни, lifecell – про збільшення операційних витрат і нестачу кадрів.
Тарифи доступні, але не нескінченно
Формально всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів попередять заздалегідь. На практиці ж українці вже кілька разів бачили “оновлення лінійок” із подорожчанням послуг, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.
lifecell стверджує, що прагне зберігати конкурентність і доступність пропозицій. Vodafone наголошує на багатомільярдних інвестиціях, які нібито виправдовують нові тарифи. “Київстар” традиційно посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.
При цьому жоден з операторів не дає чіткої відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нового масштабного удару по енергетиці. Досвід минулих років показує, що ризик далекий від нульового.
Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни
Мобільний зв’язок у час війни та блекаутів — базова інфраструктура безпеки для українців. Сотні генераторів, тисячі батарей, нові технології на кшталт супутникового DirecttoCell дійсно посилюють стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде “тендітним”.
Оператори роблять багато, але їх стійкість має межі. І чим довше триває енергетична криза, тим більше шансів, що її ціну українці відчуватимуть навіть у рахунках за мобільні послуги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” після масованих атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.