Вишукуючи “ідеального кандидата” на крісло очільника Державіаслужби, віцепрем’єр Олексій Кулеба обрав Ігоря Зелінського – колишнього заступника очільника згаданого органу з контроверсійним минулим. Відповідальний за даний напрямок заступник Кулеби висловився стосовно цього вибору та переклав усю відповідальність на Кабмін.
Віцепрем’єр з відновлення України Олексій Кулеба запропонував на розгляд Кабміну кандидатуру Ігоря Зелінського на позицію голови Державіаслужби. До цього Зелінський обіймав посаду заступника керівника вказаного органу та був залучений до прийняття ряду ухвал, котрі потенційно могли нанести шкоду як обороноздатності країни, так і інтересам України в цілому. УНН поцікавився у віцепрем’єра, з якої причини кандидатура звільненого з Державіаслужби Зелінського, на його погляд, являється вдалим варіантом.
Руйнування цивільної авіації, співпраця з підсанкційними фірмами та шкода інтересам ЗСУ
Представники українського авіаційного сектору описують період діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки), як час системного і навмисного руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в національному реєстрі нараховувалось більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилось лише два, і ті перебувають у нельотному стані.
Експерти наголошують, що саме завдяки рішенням колишнього керівництва Державіаслужби (очільника регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру і по суті перейшли під протекцію росії. В цей період також були прийняті регуляторні рішення, котрі були спрямовані на створення штучних перешкод для використання Іл-76 в Україні, що може трактуватися як послаблення обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років можна було використовувати літаки Іл-76МД без додаткової бюрократії з їх переоформлення між різними інстанціями, зокрема Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаційного сектору та Міноборони, він офіційно завірив у відсутності перепон для використання транспортних літаків в інтересах України.
Однак уже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Більше того, це рішення призвело до простою літаків та додаткових фінансових витрат з бюджету на їх утримання.
Варто зауважити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка взаємодія з даним російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
Крім цього, Зелінський знехтував тим фактом, що в Україні є сертифікована організація, котра здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, які входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Що думають в офісі віцепрем’єра про такого кандидата?
Коментуючи вищезазначені факти та відповідаючи на запитання УНН, чому Зелінський є вдалою кандидатурою на посаду голови Державіаслужби, Олексій Кулеба не зміг нічого пояснити, окрім того, що “це питання не просте, воно комплексне”.
Після цього він перенаправив запитання Сергію Деркачу – заступнику Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. Саме він відповідає за формування та впровадження державної політики в сфері авіаційного транспорту та інфраструктури, а також використання повітряного простору України.
Сьогодні Державіаслужба також переживає дуже складний період, оскільки багато роботи ще попереду, але, безумовно, при закритому небі це не надто мотивує персонал, як і всіх інших. Тому ми зараз якраз опрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які мають досвід роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли оптимальні кадрові рішення
– пояснив Деркач.
Виникає відчуття, що кандидата на крісло очільника регулятора обирали не за професійними навичками та показниками ефективної діяльності на посаді, а за принципом: трохи розбираєшся в авіації – підходиш.
Знімаючи з себе відповідальність Деркач зазначив, що остаточне рішення залишається за Кабінетом міністрів, який має визначити, хто буде найкращим головою Державіаслужби.
Заступник міністра підкреслив, що регулятор є надзвичайно важливим органом, який “повинен активно працювати для збереження всієї цивільної авіації в Україні”.
Сьогодні, в рамках нашої постійної роботи під час такого повномасштабного вторгнення для збереження нашої авіації, тому що надзвичайно важко працювати з розвитком і збереженням цивільної авіації, коли у нас закритий повітряний простір і ми витрачаємо значні ресурси для збереження наших аеропортів, для того, щоб наші авіакомпанії мали дійсні сертифікати і літали, як вони зараз літають за кордоном, і це теж важлива частина роботи Державіаслужби
– наголосив Деркач.
Разом з тим, чомусь він опустив той факт, що Зелінський саме був одним із тих, хто явно працював над руйнуванням авіації в Україні.
Деркач також зауважив, що було проведено службове розслідування, за результатами якого було зроблено висновок про те, що голова Державіаслужби Олександр Більчук підтримав рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd, котра пов’язана з російським ОПК. Після цього Уряд звільнив його з посади. Проте щодо необхідності службової перевірки відносно рішень “правої руки” Більчука він промовчав.
Очевидно, що наведені факти не можуть залишатися без реакції як Уряду, так і правоохоронних органів. УНН звернувся з відповідним запитом до прем’єр-міністра України Юлії Свириденко і отримав проміжну відписку про те, що запит перенаправлено до Міністерства розвитку громад та територій (очевидно тому ж Деркачу) і на підготовку відповідей на наші запитання потрібно більше часу.