20 серпня, 2026, 18:15 490
Юрій Штокалюк
Наступ російських сил на логістичні шляхи, інфраструктуру та промислові об’єкти посилює тиск на українську економіку.
Про це інформує Національний банк України у своєму липневому звіті щодо інфляції.
Водночас бізнес, громадяни та держава вже накопичили значний досвід пристосування до подібних ударів. Це, на думку регулятора, сприяє пом’якшенню їхніх наслідків.
Порти та експорт
Після запровадження блокади портів в районі Великої Одеси у 2022 році, Україна почала активніше задіювати дунайські порти та залізничні переходи на західному кордоні. Також розпочалося будівництво нових перевантажувальних терміналів.
Згодом вдалося розблокувати морський шлях через Чорне море, і до кінця 2024 року обсяги морського експорту відновилися до показників, що передували війні.
У липні 2026 року, за оцінками НБУ, розпочалася нова хвиля морської блокади. Через це Україна може зазнати недоотримання експортної виручки на суму понад $2 млрд у другій половині поточного року.
Проте, в НБУ прогнозують, що протягом першої половини 2027 року експорт зможе компенсувати цей негативний вплив. Нині ситуація є більш керованою, ніж у 2022 році, завдяки наявності альтернативних маршрутів та досвіду, набутого бізнесом.
Паливо
Весняна паливна криза 2022 року була спричинена припиненням поставок з росії та Білорусі, а також ударами по нафтопереробних заводах і нафтосховищах.
Україна досить оперативно замістила ці поставки імпортними ресурсами з країн Європейського Союзу. Паливні компанії закупили додаткові бензовози, оптимізували логістику через західний кордон та почали співпрацювати з ширшим колом постачальників.
Згідно з оцінками НБУ, саме ці заходи сприяли стабільності паливного ринку протягом подальших етапів конфлікту.
Газ
Удари російських військ по українських газовидобувних потужностях були компенсовані збільшенням обсягів імпорту газу, використанням підземних газосховищ та оперативним відновленням пошкоджених свердловин.
Це дозволило продовжувати забезпечення газом населення та підприємств. Однак, така адаптація призвела до зростання потреби в імпорті, що, в свою чергу, створило додатковий тиск на валютний ринок та державний бюджет.
Енергетика
Безперервні атаки на енергетичну інфраструктуру спонукали Україну до розвитку розподіленої генерації, посилення захисту енергетичних об’єктів та використання аварійних поставок електроенергії з ЄС.
Національний банк України зазначає, що енергетична система успішно витримала пікові навантаження без масштабних каскадних збоїв протягом холодної зими 2025–2026 років.
Проте, бізнес зазнає зростання витрат на автономне енергозабезпечення, а дефіцит генеруючих потужностей залишається одним із чинників, що гальмують відновлення виробничих процесів.
Новий фокус російських атак
У 2026 році російські атаки все частіше спрямовуються на ключові компоненти ланцюгів постачання — виробництво, зберігання та транспортування.
За припущеннями НБУ, така тактика покликана виснажувати бізнес: компаніям доводиться збільшувати витрати на логістику та безпеку, відновлювати знищене обладнання й запаси, а також відкладати інвестиційні проєкти.
У відповідь бізнес диверсифікує складські приміщення, розміщуючи їх у різних локаціях, та формує нові логістичні маршрути. Держава впроваджує програми відшкодування та механізми страхування воєнних ризиків.
Водночас, удари мають помітний вплив на економічне зростання. За розрахунками НБУ, обстріли призвели до зниження зростання ВВП на 0,9 відсоткового пункту загалом.
Частина додаткових витрат бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення поступово закладається у вартість товарів та послуг, що створює додатковий тиск на інфляційні процеси.
Національний банк України наголошує, що в таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою: регулятор повинен одночасно контролювати інфляцію, підтримувати кредитування та економічну активність.
Російські атаки на український бізнес
1 серпня російські збройні сили здійснили атаку на автоматизований логістичний центр корпорації “РанОк” у Харкові.
Там зберігалися друковані видання видавництв “Ранок”, “Фабула”, READBERRY, Korali Books, мережі “КнигоЛенд” та інших компаній корпорації. З цього складу книги доставлялися до шкіл, бібліотек, книгарень та безпосередньо до читачів по всій Україні.
Унаслідок нападу було знищено 28 тисяч найменувань книг — загалом близько 8 мільйонів примірників. Серед них було приблизно 600 тисяч шкільних підручників, які мали бути доставлені до українських шкіл до 1 вересня.
Попередньо, збитки були оцінені приблизно в 1 мільярд гривень. Під час атаки працівники встигли перейти до укриття. Загиблих та поранених не було. Внаслідок цих подій видавництво “Ранок” тимчасово обмежить виплати зарплат співробітникам, скоротить витрати та перегляне свій бюджет.
У ніч на 5 серпня росія здійснила масштабний удар по Києву та Київській області. Ціллю стали логістичні хаби, виробничі потужності, складські комплекси та залізнична інфраструктура.
Тоді були пошкоджені інфраструктурні об’єкти “Епіцентру”, “Біосфери”, “Укрзалізниці”, “Нової пошти”, Fozzy Group, INTERTOP Ukraine, Puma, LIQUI MOLY Ukraine, NOVUS, Toyota та Bosch Ukraine.