При розігріванні їжі в мікрохвильовій печі важливо, щоб тепло розподілялося рівномірно, а не концентрувалося на краях тарілки.
Дві моделі – LG MS2535GISH та Samsung MS23F302TAS – демонструють різний підхід до вирішення цього завдання.
LG MS2535GISH оснащена інверторним магнетроном потужністю 1000 Вт та об'ємом камери 25 літрів. Інверторна технологія дозволяє плавно регулювати потужність забезпечуючи рівномірне проникнення тепла в продукт без перегріву поверхні.
Внутрішнє покриття EasyClean спрощує догляд, передбачені 22 автоматичні програми та 4 режими розморожування. Управління сенсорне, без деталей, що виступають.
Samsung MS23F302TAS має традиційний магнетрон потужністю 800 Вт та об'єм 23 літри.
Пропонує 30 автоматичних програм, режим швидкого старту та біокерамічне покриття камери. Управління комбіноване – поворотний регулятор у поєднанні з кнопками.
По рівномірності нагріву LG демонструє явну перевагу. Інверторна технологія дозволяє прогрівати блюдо по всьому об'єму, уникаючи холодних зон у центрі. Їжа нагрівається швидко, при цьому посуд залишається відносно прохолодним.
Samsung справляється з розігрівом менш стабільно: час нагріву може змінюватись, а другі страви іноді прогріваються нерівномірно.
Управління LG інтуїтивно зрозуміле, сенсорна панель легко очищається.
Samsung поворотний регулятор працює з похибками: виставлення точного часу вимагає терпіння, можливі збої при перемиканні значень.
Дизайн обох моделей сучасний, але практичність різна.
Глянцевий пластик Samsung швидко покривається подряпинами та збирає відбитки, а сильне тонування скла ускладнює контроль за процесом приготування. LG виглядає більш лаконічно та менш марко.
LG MS2535GISH пропонує інверторне нагрівання, більший об'єм і рівномірне прогрівання без гарячих точок.
Samsung MS23F302TAS приваблює кількістю автоматичних програм та більш доступною ціною, але поступається у стабільності роботи та якості виконання.
Читайте також
- На Сонці зафіксовано найпотужніший спалах за два тижні: що загрожує Землі
- Робот з ІІ розпочав прибирання вокзалу «Брест Центральний»: пілотний проект БЖД