Розвиток особистості не знає меж, кожен готовий відкрити щось нове у фізиці, астрології, хімії, телебаченні, а також у мистецтві. Інтереси розділилися на мільярди пошуків знаходження нововведень для людства. Мабуть, будь-яке творіння можна назвати мистецтвом, тому що поринаємо ми в нього з головою, не помічаючи, як тече час.
Одним із найбільших творів є створення фотографії. Ще наші пращури помітили той факт, що промінь світла, проникаючи через маленький отвір, залишає світловий малюнок предметів зовнішнього світу в перевернутому стані. І щоб створити фотоапарат, як його зараз називають, знадобилося чимало праці багатьох поколінь із різних країн. Давно замислювалися над тим, щоб знайти якісніший і швидший спосіб отримання зображення, ніж виснажливий і довгий процес роботи художника. Це властивість, як його називали – «темна кімната», або камера-обскура, був відомий ще Аристотелю, давньогрецькому мислителю, який жив у IV столітті до н.е.. А Леонардо да Вінчі у своїх працях написав докладніше про принцип роботи цієї камери.
Настав час, коли камерою-обскурою стали називати ящик з двоопуклою лінзою в передній стінці та напівпрозорим папером або матовим склом у задній стінці. Такий пристрій надійно служив для механічної замальовки предметів зовнішнього світу. Перевернуте зображення достатньо було за допомогою дзеркала поставити прямо та обвести олівцем на аркуші паперу.
Ще нам відомо, що у XIII столітті були винайдені окуляри. Їхнє скло послужило розробкою зорової труби Галілео Галілея. А наш великий учений М.В. Ломоносов започаткував розвиток світлосильних труб та оптичних приладів.
У середині XVIII століття в Росії, наприклад, мала поширення камера-обскура, що мала назву «махіна для знімання першпектив», зроблена у вигляді похідного намету. З її допомогою були відбиті види Петербурга, Петергофа, Крондштата та інших російських міст.
Однією з найважливіших внесків до створення умов перетворення оптичного зображення на хімічний процес, послужило відкриття молодого російського хіміка-любителя, згодом відомого державного діяча і дипломата, А.П. Бестужева-Рюміна. Займаючись у 1725 році упорядкуванням рідких лікувальних сумішей, Бестужев-Рюмін виявив, що під впливом сонячного світла розчини солей заліза змінюють колір.
Хоча спроби отримання фотографічного зображення проводилися ще в 17 столітті, роком винаходу фотографії вважається 1839 року, коли в Парижі з'явилася так звана дагеротипія. На основі своїх власних досліджень та досвідів французькому винахіднику Луї Дагеру вдалося сфотографувати людину та отримати стійке фотозображення.
Увійшовши в нову епоху, кожен, де б він не був, намагається сфотографувати момент чогось прекрасного, що він виявляє для себе, чи то таїнство природи, чи усмішка незнайомця, що проходить повз. Кожен з нас стає більш значущим для себе, коли бере в руки фотоапарат та налаштовує об'єктив.
Багато хто з нас відкрив у собі талант художника, адже бачити світ по-особливому – це дорогого варте. Наразі досягти вершин в отриманні якісних фотографій може кожен. Це нове хобі, яке стало актуальним у наші дні. Але ось побачити предмет або настрій в очах людини, що проходить повз, – це якраз і є дар.
Фотографія може передавати будь-які емоції. Дивлячись на неї, ми можемо відчути щось тепле всередині, або сумне, понестись на багато років тому або смакувати майбутнє, що наближається. Фотографія може викликати фурор або змусить задуматися про проблеми насущного світу, про що свідчить величезна кількість виставок фотографій, що відбуваються у різних країнах. Вона може кричати про біль без слів або дарувати почуття нескінченності – все залежить від того, що бачить фотограф і що він намагається донести своєю роботою до інших.
Саме такі твори людства роблять нас добрішими і цілісними з навколишніми предметами і людьми.