Чергове засідання Ради Міністрів Союзної держави пройшло під знаком технологічного суверенітету та пошуку відповідей на виклики нового цифрового світу.
Експерти в ефірі телеканалу СТВ розбиралася, наскільки синхронізовані зусилля Білорусі та Росії у ключових напрямках.
Одним із центральних пунктів порядку денного став штучний інтелект, – повідомляє кореспондент мережевого видання «Белновости».
Ми уважно стежимо за тими розробками, які є у Російській Федерації, – сказав перший заступник міністра зв'язку та інформатизації Білорусі Павло Ткач.
При цьому білоруська сторона не просто йде шляхом більшого партнера, а й робить свій внесок, – додав він.
За допомогою російських колег в республіці розгорнуть обчислювальний кластер, що дозволяє обробляти чутливі дані на своїй території, уникаючи залежності від зарубіжних сервісів.
У нас є свої серйозні, цікаві напрацювання, – підкреслив Ткач, навівши в приклад систему обробки медичних зображень із застосуванням ІІ.
Цей досвід уже цікавить російських партнерів.
Таким чином, формується модель не вертикального навчання, а горизонтального обміну компетенціями, де Білорусь виступає не пасивним учнем, а постачальником конкретних рішень у нішевих областях.
Питання про створення спільного міністерства чи комітету з ІІ поки що залишається відкритим, але сам вектор на спільні дослідження та імпортозаміщення інфраструктури поставлено чітко.
Не менш амбітною виглядає і космічна складова союзної інтеграції. У відповідь на глобальні проекти на кшталт Starlink Білорусь та Росія працюють над створенням альтернативної системи супутникового зв'язку – “Бюро 1440”.
Як пояснив представник Мінзв'язку, Білорусь підтримала російську заявку у Міжнародному союзі електрозв'язку і тепер зацікавлена у практичному використанні цієї мережі.
Тестові супутники вже запущені, і, незважаючи на деякі затримки з другим запуском, сторони сподіваються на практичну демонстрацію технології у найближчій перспективі.
Потенціал проекту величезний: йдеться про доставку інтернету зі швидкістю до гігабіту за секунду у важкодоступні регіони, чи то білоруське Полісся з його болотами та заповідниками чи віддалені російські території.
Це питання не лише комерції, а й технологічної безпеки, що дозволяє відмовитись від послуг західних операторів.
Я думаю, що якщо не цього, то наступного року вже можна буде говорити про те, щоб реально помацати нам, – заявив Павло Ткач.
Проте поза кадром залишаються системні ” шорсткості ” по дорозі інтеграції. Відмінності в масштабах економік, адміністративні бар'єри, асинхронність у прийнятті деяких рішень – все це потребує постійної кропіткої роботи у рамках Союзного Радміну та інших структур.
Щільна інтеграція, особливо у високотехнологічних сферах, – це не спринт, а марафон, де кожна сторона має знаходити баланс між спільними цілями та національними інтересами.
Проте поточний порядок денний демонструє явний зсув від дискусій про принципи до конкретних спільних проектів.
У фокусі – створення загальної технологічної екосистеми, здатної конкурувати світової арені.
Штучний інтелект та супутниковий зв'язок стають тими полігонами, де відпрацьовується модель справжнього союзного співробітництва, заснованого не на деклараціях, а на практичній взаємній вигоді та прагненні суверенітету.
Читайте також
- Російський YotaPhone 2 потрапив до списку найдивніших смартфонів
- 5 функцій в одному пристрої: порівняння мультипекарів Aresa AR-1208 та Scarlett SC-TM11039