Боржник не платить. Що далі: як банки насправді повертають проблемні активиВидати кредит значно простіше, ніж отримати назад кошти, коли щось пішло не за планом, особливо це стосується великого корпоративного боргу. У подібній ситуації майже ніколи не спрацьовує проста схема: не заплатив — банк забрав заставу — гроші повернулися. Між цими етапами можуть минути місяці або роки переговорів, судових процесів та роботи з активами.Для цього фінансові установи мають арсенал інструментів: реструктуризацію, позасудове врегулювання, стягнення заставного майна, продаж прав вимоги, публічні торги, судові провадження, суброгацію. Не існує універсального підходу, і питання завжди вирішується прагматично: який шлях дозволить повернути найбільшу суму та мінімізувати збитки?Звернення до суду — далеко не перший крок. Якщо компанія переживає тимчасові труднощі, але продовжує функціонувати, реструктуризація може виявитися більш дієвою, ніж довготривалий конфлікт. Банк може переглянути графік погашення або структуру зобов’язань, якщо це дає реальні шанси на повернення коштів.Якщо досягти згоди не вдається, залучаються інші механізми, наприклад, заставне майно. Проте наявність застави не гарантує повернення грошей: майно необхідно отримати у володіння, оцінити, юридично оформити та реалізувати. Банк не прагне володіти заводами, складами чи земельними ділянками — його мета полягає у перетворенні такого активу назад на грошові кошти.Ще один варіант — продаж права вимоги. Якщо говорити простіше, банк передає інвестору право вимагати погашення боргу. Для банку це можливість отримати фінансування негайно, замість того, щоб роками самостійно займатися процедурами стягнення.Саме тому важливим є проведення відкритих торгів. Змагання між потенційними покупцями дозволяє ринку визначити справедливу вартість активу та підвищує ймовірність отримання кращого результату. Для державного банку особливу вагу має прозорість таких процедур, адже йдеться про державні кошти.Існують і менш відомі механізми, один з яких — суброгація. Якщо максимально спростити, то у випадках, передбачених законом чи угодою, після виконання зобов’язання однією стороною, до неї переходять права вимоги. Слово звучить складно, але логіка зрозуміла: законодавство надає кредитору різноманітні засоби для захисту своїх майнових інтересів та відшкодування коштів.Масштаб такої роботи найліпше демонструється на практиці. Цього року Укргазбанк забезпечив повернення понад 1,14 млрд грн проблемної заборгованості ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД».Понад мільярд гривень перестало бути проблемним боргом і повернулося до фінансового обігу. Важливо зазначити, що повернення коштів не завжди означає завершення всіх юридичних формальностей. Реалізація прав кредитора може тривати, і завдання банку полягає у використанні передбачених законом інструментів для захисту своїх інтересів.Для державного банку це не лише питання якості балансу. Повернені кошти можуть знову бути задіяні — для фінансування бізнесу, енергетичної галузі, інфраструктурних проєктів та інших ініціатив, що є потребою країни.Ми багато говоримо про обсяги виданих банками кредитів, але значно менше уваги приділяємо ефективності повернення коштів, коли стандартний сценарій не працює. Саме тут, багато в чому, й виявляється зрілість фінансової установи.Для Укргазбанку це важливо також у контексті можливого залучення стратегічного інвестора як наступного етапу розвитку Банку, адже інвестор оцінюватиме не лише прибутковість та капітал, але й якість активів, юридичні ризики, прозорість балансу та ефективність внутрішніх операційних процесів.Отже, сильний банк — це не тільки той, хто вміє кредитувати. Це банк, який здатний управляти активом протягом всього його життєвого циклу та повертати кошти навіть за відсутності простих рішень.Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК». Ліцензія НБУ № 123 від 21.07.1993. Реєстраційний номер у Державному реєстрі банків № 183Олександр Рогачов, директор Департаменту економічного врегулювання непрацюючих активів УкргазбанкуЗа матеріалами: Укргазбанк# УкргазбанкМісце для вашої реклами