Рейтингове агентство S&P Global Ratings знизило кредитний рейтинг України в іноземній валюті з «ССС» до «СС». Українські ЗМІ одразу зарясніли заголовками, що в S&P пророкують Україні дефолт. Чому такі твердження не мають нічого спільного з тим, що нас чекає, та як це повʼязано з єврооблігаціями, пояснює керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Що допомагає українському бізнесу відштовхнутися від дна? 22 березня на «Саміті експортерів» від Forbes топкомпанії поділяться інструментами та прогнозами з розвитку експорту. Спікери з «Метінвест», Kernel, Nemiroff, «Біосфери» та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Минулого тижня рейтингове агентство S&P Global Ratings вирішило знизити кредитний рейтинг України в іноземній валюті з «ССС» до «СС», а також анонсувало ймовірне подальше зниження рейтингу до статусу «SD», або «вибірковий дефолт». Підставою для таких дій є очікування агентства, що Україна не виконає своїх зовнішніх зобовʼязань перед комерційними кредиторами у 2024 році.
У цій заяві S&P немає нічого, чого ми не знаємо чи не очікуємо. Адже ще в квітні минулого року в меморандумі МВФ було чітко написано, що:
- Україна до червня 2024 року проведе переговори з тримачами державних єврооблігацій;
- в основному коштом цих єврооблігацій (на суму майже $20 млрд) український бюджет має «потенціал» зекономити майже $15 млрд упродовж 2024–2027 років. Зекономити, домовившись про перенесення платежів на пізніші строки.
Але одразу українські ЗМІ зарясніли заголовками, що в S&P пророкують Україні дефолт. Звісно, такі твердження не мають нічого спільного з тим, що нас чекає. Бо насправді, на думку S&P, нас, імовірно, чекають вдалі переговори з кредиторами. Тож заголовки про «дефолт» не виглядають адекватними чи точними, бо на пострадянському просторі слово «дефолт» має зовсім не те значення, яке в нього закладають рейтингові агентства.
Три відтінки страшного слова «дефолт»
Слово дефолт має багато визначень, але в загальному випадку (і в перекладі з англійської мови) воно означає невиконання узятих на себе зобов’язань. Але розберімо ті «дефолти», які стосуються України та S&P.
«Дефолт» у постсовку: синонім валютної кризи та зубожіння
Слово «дефолт» у нас демонізовано завдяки російській пропаганді зразка 1998 року. У серпні того року до Росії дійшла міжнародна фінансова криза, яка посилила всі проблеми недолугої та неузгодженої валютної, монетарної та боргової політик уряду. Тоді Москва не змогла вчасно сплатити за деякими своїми боргами – і це назвали точним, але незрозумілим тоді словом «дефолт».
От на цей незрозумілий «дефолт», який «прийшов десь іззовні», влада списала усі негаразди тогочасної кризи, найважчими проявами якої для пересічних росіян були трикратне зростання курсу долара та безробіття.
Україна, економіка та економічна політика якої були тоді тісно пов’язані з північним сусідом, мала ті самі проблеми та наслідки. І оце дивне слово «дефолт» із телевізора у нас мало абсолютно ті самі асоціації, що і в росіян: майже трикратне зростання курсу долара та зубожіння.
Але усі ці негаразди нічого не мали спільного зі словом «дефолт». Хоча дефолт (невиконання зобов’язань за внутрішніми облігаціями) тоді стався, але він не був причиною проблем, а лише одним із багатьох наслідків поганого економічного урядування та міжнародної кризи.
Якщо послуговуватися саме таким узвичаєним визначенням «дефолту», то варто зауважити, що він у нас наставав двічі за останні 10 років. Тож не треба нас лякати тими дефолтами, бо S&P нам точно не той дефолт пророчить у своїх пресрелізах. А пророчить він нам насправді лише хороше.
«Обмежений дефолт» від S&P: вдалі переговори з кредиторами
Очікуючи зменшення рейтингу України до «обмеженого дефолту», агентство S&P має на увазі лише те, що Україна в найближчі місяці проведе переговори з кредиторами (тримачами єврооблігацій), щоб домовитися про вигідні для держави умови реструктуризації боргу. Тобто умови будуть невигідними для кредиторів. Але оскільки рейтингові агентства дивляться на все очима кредиторів, то S&P буде вимушене зафіксувати факт невигідності нових умов.
Це вони зроблять шляхом «зниження» кредитного рейтингу України до рівня «SD» («обмежений дефолт») на декілька днів.
Ось як це було у липні–серпні 2022 року, коли Україна вже домовлялася з тими кредиторами про перенесення усіх платежів на два роки.
- 20 липня Україна офіційно запропонувала кредиторам відтермінувати всі платежі за єврооблігаціями на два роки;
- 29 липня S&P знижує кредитний рейтинг України з «CCC+» до «CC», погрожує його знизити до «SD»;
- 10 серпня стало відомо, що кредитори прийняли умови України;
- 12 серпня S&P знижує кредитний рейтинг України до «SD» («вибірковий дефолт»);
- до 19 серпня нові умови за облігаціями вступили в дію;
- 19 серпня S&P підвищує кредитний рейтинг України з «SD» до «CCC+».
Видно, що минулого разу S&P дещо запізнилося зі зниженням рейтингу України до «СС». Цього разу вони спритніші, адже знизили рейтинг ще до офіційного оголошення про переговори з кредиторами.
Тобто, за критеріями S&P, статус «обмежений дефолт» для України означатиме лише зміну умов для кредиторів на менш вигідні. І це найбільш імовірний сценарій, на думку S&P.
Тому суть останньої новини від S&P полягає в тому, що вони очікують, що Україна проведе вигідні для себе переговори з реструктуризації боргу.
У S&P нам пророкують перемогу. Усі інші інтерпретації новини від S&P далекі від реалій, бо:
- S&P нам не пророкує дефолт;
- S&P не очікує дефолту України;
- Україна не за крок від дефолту;
- S&P нам не оголосив дефолт.
Дефолт за єврооблігаціями: несплата за умовами угоди
Третій «дефолт», який можна розглядати в контексті нашого випадку, – це те, що в юридичних умовах випуску єврооблігацій називають «подія дефолту». Це коли настав день сплати за облігаціями, а Україна не сплатила. Звісно, це не те, що роблять джентльмени, тож нам потрібно уникати такої події.
Не секрет, що Україна не має коштів на виконання зобов’язань перед тримачами єврооблігацій, адже лише в цьому році нам на це потрібно виділити з бюджету $4,5 млрд. Водночас навіть без цих зобов’язань нашому бюджету не вистачає для збалансування більш як $36 млрд на цей рік.
Тож не дивно, що S&P очікує, що Україна не заплатить тримачам згідно з чинними домовленостями. І це не наша примха, а об’єктивна реальність, спровокована агресією проти нашої країни та недостатнім зовнішнім фінансуванням потреб нашого уряду.
Ба більше. Не платити – це фактично є інструкція від МВФ. Бо МВФ «заклав» майбутню несплату на користь тримачів єврооблігацій на суму майже $15 млрд у 2024–2027 роках як одне з «джерел фінансування» України на цей період (на загальну суму понад $100 млрд). Звісно, ми зараз не в тій позиції, щоб не дослухатися до МВФ.
Але те, що Україна не сплатить за єврооблігаціями, не обов’язково означатиме настання «події дефолту». Адже, за нашими домовленостями з МВФ, Україна повинна передомовитися з тримачами єврооблігацій до кінця червня 2024-го. Тобто, як і в 2022 році, домовитися, що платити за тими облігаціями ми будемо пізніше.
Тоді день сплати за облігаціями в цьому році не настане, тож і подія дефолту настати не зможе. І якщо виходити із суті останньої заяви S&P, то це саме те, чого вони очікують.
Закликаю наші медіа та наших експертів уникати вживання слова «дефолт» стосовно України там, де його можна замінити, бо воно в нас має спотворене значення. Зокрема, закликаю не ставити знак рівності між давно очікуваною несплатою урядом за єврооблігаціями цього року та «дефолтом», бо це не відповідає суті (усі очікують, що наш уряд домовиться з кредиторами, щоб уникнути події дефолту).
І ні в якому разі не ставити знак рівності між «дефолтом» та рейтингом України «вибірковий дефолт» від S&P (чи «обмежений дефолт» від Fitch Ratings), бо значенням останнього є визнання вигідної для нас реструктуризації боргів.