Чи готовий український малий та середній бізнес імплементувати ймовірні нові вимоги відносно ПДВ? Щоб отримати відповідь, Андрій Длігач з Advanter Group та Центру соціальних змін і поведінкової економіки провів поведінковий аналіз на основі інтерв’ю 177 власників, виконавчих та фінансових директорів, головних бухгалтерів МСБ. Що зробить український бізнес, якщо парламентарі підтримають проєкт закону?
Придбайте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте якість, глибину та міць реального досвіду, дана підписка саме для вас. В час акції Christmas sale діє дисконт 30% 🎁
Нерідко ми опиняємось в інтелектуальній пастці, намагаючись відтворити «найкращі глобальні практики». Нам зазначають: «Погляньте на сучасну Німеччину, Францію чи Данію – там високі податки, ускладнене адміністрування ПДВ та суворий контроль. Якщо ми прагнемо бути, як вони, слід діяти аналогічно».
Однак це кардинальна помилка. Слід звертати увагу не на те, що здійснюють заможні процвітаючі держави нині. А на те, що вони здійснили, щоб стати заможними та процвітаючими. Намагатись впровадити фіскальну модель зрілої економіки в країні, яка б’ється за виживання та потребує стрімкого підйому економіки і добробуту, – це все одно, що примушувати юного атлета дотримуватися раціону колишнього чемпіона у відставці. Особливо, враховуючи, що цей «колишній чемпіон» ЄС сам наразі шукає можливість відновити конкурентоспроможність та економічне піднесення, прагне вирішити питання надмірного податкового обтяження на бізнес, віднайти спосіб для дерегуляції.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня 2025 Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше склав перелік українців, які обіймають найвищі керівні посади за кордоном. Хто вони та як їм це вдалось?
Підхід України має бути іншим: робити те, що робили держави ЄС, аби стати успішними та заможними, а не те, що вони роблять, вже будучи такими. «Мінімальні податки» для невеликого бізнесу в Європі історично означали не умовні преференції, а реально мінімальні внески та просте адміністрування.
Історичний огляд: як формувався європейський добробут
Протягом 1950–1980-х років у Європі – тобто в період післявоєнної розбудови та «економічного дива» – податкова ситуація була наступною. Пріоритетом європейських країн стосовно малого та мікробізнесу тоді було забезпечення працевлаштування, самозайнятості та швидкого розвитку бізнесу.
Податки у країнах Європи в періоди повоєнної відбудови та «економічного дива».
Типова схема оподаткування перехідного періоду в повоєнній Європі та в перехідні періоди виглядала таким чином:
- податок з обігу малого бізнесу 1–3%;
- податок на прибуток часто дорівнював 0%;
- ПДВ для малого бізнесу був відсутній (0%);
- загальне навантаження – сукупні платежі до обігу – складали лише 1–5%.
Післявоєнні європейські держави виходили з логіки, що краще отримати 1–2% податку з обігу та мільйони робочих місць, ніж штовхати бізнес високими податками «в тінь». Малий бізнес цими державами в той момент взагалі не розглядався як джерело поповнення бюджету. Він був засобом стабільності та певним соціальним амортизатором.
Декілька прикладів:
Франція Перший ПДВ у світі в 1954 році спочатку торкався лише великих промислових компаній. Ремісники та дрібна торгівля працювали без ПДВ до 1970-х років, сплачуючи символічні фіксовані суми.
Німеччина. У 1968 році було запроваджено режим Kleinunternehmerregelung («не чіпати невеликих підприємців»), який існує вже майже 60 років.
Польща. Навіть у 1993–2003 роках, під час активної підготовки до вступу в ЄС, Польща зберігала «Податкову карту» (Karta podatkowa) з навантаженням лише 1–3% від доходу.
Європейський досвід показує: у складні економічні часи спершу забезпечується економічне зростання та масовий добробут, і лише після цього умови для бізнесу поступово переглядаються.
В Україні ж традиційно намагаються поставити віз попереду коня.
Українська дійсність: держава як головний ризик
На тлі очевидних європейських історичних уроків українська реальність виглядає доволі парадоксально. Замість того, щоб створювати прозорі умови для економічного стрибка, ми спостерігаємо кроки, націлені на посилення податкового тиску в найбільш невідповідний момент.
З точки зору українських підприємців – ситуація досягла критичної межі, відповідно до опитування малого та середнього бізнесу, проведеного Advanter Group у грудні 2025 року. Вперше за тривалий час «непередбачувані дії держави» очолили перелік перепон для розвитку бізнесу, обійшовши навіть «нестачу персоналу та платоспроможного попиту».
Ми зіткнулися з фундаментальною кризою довіри, коли підприємець сприймає кожну нову ініціативу Мінфіну не як крок до ЄС, а як чергову спробу «затиснути гайки». Запровадження ПДВ для мікробізнесу в обставинах, коли наш ВВП на душу населення ще далеко не досяг важливої позначки у $13 000 – це економічне самознищення для країни.
Проблеми бізнесу. Динаміка. Джерело – дослідження Advanter Group
В Європі ПДВ ставав загальним податковим інструментом тільки тоді, коли економіка вже була насичена капіталом, а бізнес мав ресурс на адміністрування.
У нас же цей ресурс держава намагається вилучити ще до того, як він буде сформований.
Податкова арифметика, або чому «фіскалізація» не принесе коштів
Отже, чи отримає державний бюджет очікувані мільярди від скасування пільг для ФОП? Дані нашого опитування свідчать про те, що ні – навіть навпаки. Більше того, український бізнес не збирається з цим просто «змиритися».
Лише 19,9% українських підприємців, які взяли участь в опитуванні, констатували, що готові імплементувати нові вимоги відносно ПДВ. Інші вже готують плани адаптації. 45% підприємців розглядають збільшення частки готівкових розрахунків, використання криптоактивів або ще дрібніше подрібнення на нові групи ФОП.
Реакція бізнесу на відміну пільг по ПДВ. Джерело – дослідження Advanter Group
Також більшість підприємців зазначають про певний адміністративний зашморг, оскільки введення повноцінного обліку для 660 000 ФОП змусить їх витрачати від 38 000 до 93 000 грн на рік лише на бухгалтерів та програмне забезпечення, згідно з аналітичними даними Advanter Group та CASE Ukraine.
Ці кошти не підуть до бюджету, а будуть вилучені з процесу розвитку бізнесу та спалені у вогнищі бюрократії. Це нерентабельне використання людського капіталу. Замість того, щоб думати про інновації та експорт, десятки тисяч українців будуть зайняті «боротьбою з папірцями», зокрема з блокуванням податкових накладних.
Порядок денний: як не зруйнувати майбутнє
Україні необхідне не фіскальне покарання, а обдумана трансформація. Якщо ми дійсно прагнемо європейських стандартів, ми маємо запроваджувати їх поступово та прозоро. І при цьому є компромісний варіант, як виконати наші вже взяті на себе зобов’язання перед МВФ та директиву 112 ЄС.
Три кроки, які варто здійснити зараз:
- Встановити високий поріг реєстрації платником ПДВ: почати з ліміту в 6 млн грн із 1 січня 2027 року. Це дозволить реальному мікробізнесу продовжити діяльність без змін. Лише з часом, в міру підйому економіки (не раніше виходу на рівень зростання ВВП в 5–7%), цей ліміт можна поступово знижувати до європейських €85 000.
- Боротися з причиною, а не з наслідком: замість того, щоб «кошмарити» всіх ФОП, БЕБ має зосередитися на великих торговельних мережах, які використовують сотні ФОПів для подрібнення, не будучи при цьому франчайзинговими моделями. На потоках контрабанди, на інших зонах ризику.
- Критерії трудових відносин: чітко розмежувати «зарплатних ФОПів» та реальних підприємців через впровадження зрозумілих критеріїв, а не через загальне збільшення податків для всіх. Це рішення вже є в Трудовому кодексі.
Нам потрібен ВВП у 2–2,5 рази більший за поточний, щоб вижити та перемогти. Це можливо лише через модель «проривного економічного підйому». Спроба скопіювати податкову систему сучасної Європи сьогодні – це найліпший шлях для консервації позиції найбіднішої та залежної країни Європи.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 29 листопада 2025 Щоб отримати $8,1 млрд від МВФ, Україна має скасувати пільги на посилки та боротися з ФОП. Чи хороша це ідея під час війни? Економіст Олег Гетьман аналізує запропоновані новації
Категорія Гроші Дата 27 листопада 2025 Обмеження для ФОП та збільшення оподаткування посилок. На які умови пішов уряд, аби отримати від МВФ нову програму на $8,1 млрд
Категорія Гроші Дата 18 жовтня 2025 Творча руйнація як дорожня карта. Як Україні трансформуватися з країни виживання в країну можливостей? Андрій Длігач змоделював стратегічну рамку на основі праць Мокіра, Агіона та Говітта Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]