“`html
В умовах воєнного часу та післявоєнної відбудови, фінансування територіальних громад стає ключовим питанням для сталого розвитку України. Експерти обговорюють нові підходи до залучення інвестицій, поєднання ресурсів держави, міжнародних фінансових інституцій та комерційних банків. Розглянемо основні аспекти та інсайти з дискусії про виведення міст на ринок капіталу.
Нова архітектура фінансування громад
Наразі, лише незначна частина українських територіальних громад має досвід роботи з банківським фінансуванням. З 1439 громад, тільки 96 залучали банківські кредити. Це свідчить про значний потенціал для розвитку ринку кредитування муніципалітетів. Ключовим фактором для зростання є регуляторні зміни, зокрема:
- Зниження коефіцієнту ризику за кредитами для органів місцевого самоврядування з 50% до 20% з 1 серпня 2026 року (відповідно до постанови НБУ №43).
Це зробить кредитування міст доступнішим та потенційно дешевшим. Важливу роль відіграватимуть нові фінансові інструменти, такі як облігації місцевих позик та зелені бонди. Європейський досвід показує, що обсяг випуску зелених муніципальних облігацій може сягати близько €48 млрд на рік.
Спікери дискусії «Як вивести міста на ринок капіталу»
Україна формує новий сегмент муніципального фінансування, де поєднуються:
- Інфраструктурна відбудова.
- Інвестиційні інструменти.
- Регуляторні зміни.
Це робить ринок привабливішим для банківського капіталу.
Володимир Пономарьов, перший заступник голови правління Укргазбанку
Баланс ресурсів для громад
Потреби України у відновленні сягають значних сум, оцінюються в $588 млрд. Жодне джерело фінансування не зможе покрити їх самостійно, тому ключовим завданням є правильне поєднання різних інструментів та ресурсів.
Громади перебувають у різних умовах, що визначає їхні фінансові можливості:
- Прифронтові території: Залежать від донорської допомоги (гранти, субсидії, пряма підтримка).
- Великі міста: Зберігають економічну активність, але потребують фінансування не за ринковими ставками.
- Громади з релокованим бізнесом: Розвиваються та отримують дохід, можуть працювати з ринковими інструментами та банками.
Попит на фінансування перевищує можливості. Наприклад, на програму Європейського інвестиційного банку обсягом €100 млн було подано заявок на €600 млн. Важливою точкою зростання є енергоефективність, де громади можуть швидше повертати кредити.
Альона Шкрум, перша заступниця міністра розвитку громад та територій
Європейські інвестиції в локальний розвиток
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) є ключовим партнером громад у розвитку. Банк підтримує локальні “точки зростання” у різних регіонах України та наростив свою присутність після початку повномасштабної війни.
- На підтримку громад спрямовано понад €1 млрд.
- Головні напрямки: Відновлення соціальної інфраструктури, програми у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
ЄІБ враховує складність роботи громад в умовах війни та залучає партнерів для допомоги в підготовці та реалізації проєктів. Підтримується близько 500 проєктів по всій Україні, з яких понад 120 вже завершено. Наступний етап – підвищення якості та швидкості реалізації проєктів, а також формування довіри до громад як позичальників.
Крістіна Мікулова, голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи
Досвід залучення кредитування муніципалітетів Дніпра та Жовкви
Дніпро активно співпрацює з українськими та міжнародними банками. Водночас, муніципальні облігації поки не стали робочим механізмом через меншу ефективність порівняно з банківським кредитуванням. Випуск облігацій є довшим, складнішим та не гарантує повного розміщення.
Володимир Міллер, заступник міського голови Дніпра
Жовківська громада на Львівщині використовує міжнародні програми та кредити для реалізації проєктів, які неможливо профінансувати з місцевого бюджету. Громада реалізує проєкти термомодернізації школи та адміністративної будівлі в межах програми ЄІБ “Енергоефективність громадських будівель в Україні”.
- Отримано кредит близько 66 млн грн на 20 років із п’ятирічним пільговим періодом.
- Очікуване скорочення витрат на енергоресурси – близько 30%.
Олег Вольський, міський голова Жовкви
Також готується новий масштабний проєкт у сфері водопостачання та водовідведення обсягом близько 175 млн грн. Паралельно громада працює над розвитком бізнес-інфраструктури та залученням інвесторів, що має підвищити доходи бюджету та зміцнити кредитоспроможність. Очікується, що спроможність громади зростатиме приблизно на 20 млн грн з кожним роком.
Спікери дискусії «Як вивести міста на ринок капіталу»
“`