Коли фінанси стають візуальним маркером нашої стійкості, це більше, ніж красномовне висловлювання.
Прямуючи сьогодні на брифінг до Національного банку, автор цих рядків, як і всі присутні журналісти, відчував певну інтригу. Пресслужба Нацбанку загадково натякала на вельми цікаві та значущі новини, пов’язані з готівкою. І десь на підсвідомому рівні профільні журналісти вже здогадувалися, що мова йтиме про якусь нову банкноту. Лише щодо її номіналу точилися не надто активні дискусії.
НАЦІОНАЛЬНИЙ КОД ВІД МОНЕТНО-БАНКНОТНОГО ДВОРА
Додаткової атмосфери таємничості додавали численні поважні гості, які гуртувалися біля входу до Нацбанку. Уже всередині приміщення, серед загальної метушні, стало очевидним, що наближається щось екстраординарне.
Андрій Пишний
Очікування виправдалися. В урочистій обстановці голова Національного банку України Андрій Пишний анонсував розширення номінального ряду національної валюти новою банкнотою номіналом 2000 гривень. У присутності голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та заступниці керівника Офісу Президента України Олени Ковальської, він разом із профільним заступником “засвідчив” (підписав) перший друкований аркуш майбутніх грошей, які надійдуть в обіг з 4 вересня поточного року.
Примітно, що “обличчям” банкноти став Василь Стус – видатний український поет-шістдесятник, герой національного дисидентського руху та борець за незалежність України у ХХ столітті.
Як підкреслив Пишний, вперше в Україні запроваджено купюру, присвячену видатному, по суті, сучаснику, який став уособленням незламності українського духу, особистої відповідальності перед народом, державою та майбутніми поколіннями.
“Нова банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, а й усіх його однодумців та дух тогочасної доби українського морального опору. На ній немає жодного випадкового елементу, її можна інтерпретувати як книгу”, – зазначив Андрій Пишний.
Дійсно, при уважному розгляді можна виявити багато цікавих та глибоких смислів. Голова НБУ майже годину детально перераховував та пояснював значення елементів дизайну нової купюри, які, за його твердженнями, є зашифрованим візуальним кодом нашої стійкості.
Наприклад, образ сокола-боривітра, запозичений з легендарного маріупольського панно іншої відомої дисидентки, закатованої радянською системою, Алли Горської. Боривітер, як відомо, це птах, здатний утримуватися на одному місці всупереч найсильнішим потокам вітру. Досить символічно для нашого сьогодення, погодьтеся.
“Це надзвичайно влучна метафора шістдесятників. Вони протистояли системі, яка здавалася всесильною. Це покоління не мало власної держави та захисту, але володіло внутрішньою свободою. І саме ця внутрішня свобода стала фундаментом майбутньої незалежності України”, – наголосив Пишний.
…У той момент, коли Пишний, продовжуючи символічну паралель, заговорив про інший твір Горської, використаний у дизайні нової купюри, у вашої покірної слуги забракло слів. Адже на новій банкноті знайшлося місце для особливо близького серцю об’єкта: мозаїки “Птах” Алли Горської, що “прикрашає” фронтон ресторану “Супій” у невеликому селі Гельмязів на Черкащині, звідки походить авторка. Про цю останню спільну монументальну роботу подружнього тандему Алли Горської та Віктора Зарецького “Укрінформ” докладно розповідав. На купюрі ж білий стилізований супійський птах є символом перерваного польоту та чистого, незламного творчого духу, який не змогла зламати навіть тоталітарна система.
На зворотному боці банкноти зображено будівлю філологічного факультету нині, на жаль, окупованого Донецького національного університету ім. Стуса – як символ того, що втрачене рано чи пізно обов’язково повернеться. “І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве”, – підкреслено цитатою з вірша Василя Стуса, написаного ним ув’язненим.
Дата введення нової банкноти в обіг також обрана невипадково. “Саме 4 вересня 1965 року, під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна”, Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою здійснив перший в СРСР відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув ув’язненим у таборі особливого режиму”, – пояснив голова НБУ.
НОВА “ТИСЯЧНА” КУПЮРА – ПРИХОВАНА ІНФЛЯЦІЯ? АНІТРОХИ!
Незважаючи на глибину символізму, наших читачів, безсумнівно, цікавлять економічні передумови появи банкноти номіналом 2000 гривень. І чи не криється в цьому якась прихована економічна складність.
Як пояснив Андрій Пишний, по-перше, з моменту введення банкноти 1000 гривень у 2019 році середньомісячна заробітна плата в Україні зросла втричі, а рівень цін, враховуючи індекс інфляції, – вдвічі. Це спричинило потребу у більшій кількості готівки, адже, якщо після введення банкноти 1000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою було достатньо 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього знадобиться понад 30 банкнот номіналом 1000 грн.
По-друге, обсяг готівки в обігу збільшився більш ніж удвічі – з майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 1 липня 2026 року.
До зростання попиту на готівку призвели, за словами Пишного, зокрема, потреби воєнного часу. “Стійкість фінансової системи забезпечується не лише доступністю та безперебійною роботою безготівкової інфраструктури, але й зручним доступом до захищеної готівки. Наприклад, коли мешканці прифронтових громад мають можливість здійснювати розрахунки навіть там, де немає стабільного зв’язку”, – відзначив голова НБУ.
По-третє, відбулися зміни у структурі готівки в обігу. Наразі частка банкнот номіналом 1000 гривень, за даними НБУ, за сумою вже перевищила 55%. У світовій практиці центральних банків це свідчить про необхідність введення банкноти вищого номіналу.
Отже, нова купюра – це не ознака девальвації чи інфляції, і тим паче не ознака можливої прихованої емісії грошей. Це потреба готівкового обігу, обсяги та структура якого залишаються сталими. “Нові банкноти надходитимуть в обіг виключно за рахунок обміну на безготівкові кошти або обміну на банкноти інших номіналів. Тобто загальна кількість грошей в обігу не збільшиться, а отже, не буде впливу на інфляцію”, – запевнили в Нацбанку.
Що ж, слід звикати до нової 2000-ї “стусівки” у гаманцях. І нехай у кожному українському гаманці, попри все, вони не переводяться…
Оксана Поліщук, Київ
Фото: Євген Котенко / Укрінформ