Нові правила для українців за кордоном: кому запропонують роботу, а кому – повернутися додому

Фото: Jens Krick/Flashpic/picture alliance

Мільйони наших співвітчизників, які рятуються від війни за кордоном, мають або працювати, щоб гідно жити за кордоном, або повертатися на батьківщину. Декілька країн уже оголосили про програму добровільного повернення додому українців, яким буде надано компенсацію витрат, а десь переглядають умови статусу тимчасового захисту для українців, спонукаючи їх працевлаштовуватися якнайшвидше. KP.UA дізнавалася, що змінилося для біженців.

Німеччина

Ця країна схвильована потенційною міграційною кризою. Одних українців в країні – понад мільйон, з них майже половина отримує підвищену допомогу Bürgergeld і цілком працездатна. Німці занепокоєні і через гроші, що витікають з бюджету, і через кількість нових людей у ​​країні, які потенційно можуть стати причиною соціального вибуху.

У середині жовтня влада Німеччини оголосила про новий підхід до працевлаштування біженців, і це стосується не лише українців, а й взагалі всіх, хто приїхав до країни.

Спочатку схема для наших виглядала так: біженці займалися на мовних курсах, підвищуючи свій рівень німецької до В2. З сертифікатом про закінчення цих курсів вони могли шукати роботу – такою була вимога агентства з працевлаштування (Jobcenter) плюс звичайна логіка: щоб працювати, потрібно володіти мовою країни на рівні спілкування.

Зараз німецька влада готова розглядати працевлаштування не тільки володарів мовних сертифікатів нижче В2, а й А1 (те, що ми ще пам’ятаємо зі школи). Вся справа у дефіциті робочих рук на вакансіях, які не потребують особливих мовних навичок. Місцеві жителі не хочуть йти працювати, наприклад, у сферу догляду за людьми похилого віку, вважаючи, що це малооплачувана, за німецькими мірками, робота. І керівництво країни має намір закрити цю нішу працевлаштуванням біженців.

Також, як повідомляє Deutsche Welle, українські одержувачі допомоги Bürgergeld будуть зобов’язані не менше одного разу на шість тижнів повідомляти про свої дії з працевлаштування, а агентство з праці Jobcenter активніше пропонуватиме їм конкретні робочі місця.

– Тим, хто не захоче співпрацювати чи відмовлятиметься від запропонованої роботи, можуть скоротити виплати, – цитує видання слова міністра праці ФРН Хубертуса Хайля. Який, до речі, вважає, що українські біженці – високо мотивовані до праці, а мовні навички і не повинні бути надто досконалими.

Як розповіла KP.UA київлянка Катерина Кривошапко, що живе в Німеччині, листи з «Джобцентру» про подальші плани біженців почали приходити нещодавно практично всім слухачам мовних курсів.

– У листі містилося прохання після отримання мовного сертифікату прийти до «Джобцентру» – мабуть, для пропозицій роботи. Всі готові це зробити, як тільки отримають сертифікати. Але всіма каналами Німеччини йде інформація про велику кількість вільних місць без особливого знання мови. Наші біженці цьому навіть раді, бо переважна більшість хоче працювати. Таких, що просто сидять удома, я знаю дуже мало, – розповідає Катерина. – Моя подруга – помічник лікаря-стоматолога, вона ходить на роботу тричі на тиждень і одночасно навчається у мовній школі. Її взяли без досконалого знання німецької мови. Така робота – по суті, подруга – прибиральниця – називається “міні-джоб” і всіляко заохочується. Для біженців це можливість отримати роботу і не злетіти з допомоги. Тобто подруга отримує менше 500 євро та недотягує до якогось встановленого законом максимуму. А держава продовжує платити їй допомогу близько 200 євро (тобто замість однієї допомоги в 500 євро. – Ред.). У результаті сума виходить більше, ніж просто біженська допомога, плюс працевлаштування, стаж, страховка тощо.

Сприяючи якнайшвидшій трудовій адаптації українців хоча б на mini-Job, влада все одно заохочує й навчання на мовних курсах. Тобто якщо людина бажає підвищити свій мовний рівень (наприклад, В на С), то вона може продовжувати навчання – ніхто не пожене її працювати, проте періодично цікавитимуться планами на найближче майбутнє, пов’язаними з працевлаштуванням. Нині у Німеччині знайшли робочі місця лише 19% українців працездатного віку.

Польща та Чехія

У цих країнах українські біженці шукали роботу дуже активно. По-перше, просто жити на одну польську чи чеську допомогу нереально – це не німецькі щомісячні 500 євро на людину (і 450 на дитину), а 130-200 євро. По-друге, більш дружня мовна культура – ​​у споріднену польську мову українці «влітали» швидше, ніж у німецьку. У Польщі та Чехії вже працюють майже 70% громадян, які приїхали з України, рятуючись від війни.

У Польщі непрацюючим українцям, швидше за все, з весни наступного року буде скасовано допомогу для біженців. За заявами представників польського уряду, поступове скасування фінансової допомоги українським біженцям розпочнеться у першому кварталі наступного року.

Влада заявила, що ця допомога, що включала скасування жорстких вимог щодо проживання та отримання дозволів на роботу, як і для інших біженців, «носила тимчасовий характер», і рішення про продовження цієї допомоги не прийнято.

Втім, знаючи синусоїдний характер сьогоднішніх відносин України та Польщі, можна очікувати як на продовження допомоги українцям, так і на повне скасування взагалі всіх існуючих послаблень. Час покаже. Тим більше, Єврокомісія наполегливо рекомендує країнам продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік.

А Чехія готує спеціальну програму з добровільного повернення біженців до України. Усі бажаючим повернутися відшкодують частину видатків.

Зменшити рівень фінансової підтримки збираються і у Польщі. Фото: hromadське.radio

Норвегія та Швейцарія

Натомість у Норвегії вже все розроблено та затверджено. Місцевий директорат з питань міграції оголосив про готовність заплатити гроші біженцям з України за те, щоб вони якнайшвидше виїхали з країни та повернулися на батьківщину. Влада обіцяє виплатити 17,5 тисяч норвезьких крон (близько 1500 доларів), щоб купити квиток в Україну та повернутися додому.

Норвезька міграційна служба не допомагатиме з переїздом – українці мають подбати самостійно про свою поїздку. При цьому ніщо не забороняє їм повернутися до Норвегії за умови повернення виплачених грошей частково чи повністю.

Аналогічна ситуація у Швейцарії. Тут сума компенсації за повернення українських біженців на батьківщину становить 4300 доларів. У 2024-2025 роках тут планують скасувати статус тимчасового захисту для українських біженців. Передбачається, що додому повернуться щонайменше 70% українців, а достроково, взявши компенсаційні виплати, це зроблять 80%.

Щоб отримати гроші, потрібно підтвердити повернення додому – сповістити міграційну службу, підготувавши документи, квитки, опис маршруту. Влада країн закликає тих, хто планує повертатися до України, вже розробляти логістику маршруту поїздки додому, щоб виїхати за 6-9 місяців.

Деякі країни почали стимулювати українців до повернення на батьківщину. Фото: visitukraine.today

А що інші?

Поки що звісток про відміну допомоги українським біженцям з інших держав не надходило. Навіть навпаки. Наприклад, у Великій Британії наприкінці літа було виділено 11,5 млн фунтів стерлінгів для підтримки українських біженців у Сполученому Королівстві (йдеться про допомогу у вивченні англійської мови та працевлаштуванні українців). Ізраїль, незважаючи на війну, обіцяє не скасовувати безкоштовне медичне обслуговування для біженців із України. Канада запустила нову програму возз’єднання сімей, яка розповсюджується і на переселенців. Країни – члени ЄС здебільшого продовжили надання допомоги українським біженцям ще на рік.

Источник: kp.ua