Дві хвилі аномальної спеки минули майже непоміченими для українських споживачів. Електропостачання не обмежували ані для населення, ані для бізнесу. Ситуація цього літа суттєво відрізняється від попередніх років, і цьому є вагомі причини.
Україна увійшла в теплу пору року з певним резервом потужностей. Додатковим фактором стала ефективно спланована ремонтна кампанія на атомних електростанціях, яку провели “Енергоатом” спільно з регуляторними органами.
Проте, є й інший чинник: російські атаки на об’єкти енергетики наразі менш інтенсивні. Очевидно, що ворог активізує удари ближче до опалювального сезону.
Сергій Барбу, журналіст
Додати LB.ua як бажане
джерело в Google
Випробування спекою успішно подолано
Українська енергетична система впоралася з двома хвилями літньої спеки. Якщо минулого року споживання різко зросло, і його було складно покрити, навіть попри погрози відключень, то цього літа споживачі не відчули жодних обмежень.
Фото: EPA/UPG Спекотний день у Львові, 29 червня 2026 р.
До літньої спеки Україна підійшла краще підготовленою, ніж торік. По-перше, в розпорядженні держави були додаткові блоки теплових станцій, які в пікові години працювали виключно на потреби українських споживачів. По-друге, енергетики трохи змінили графік планових ремонтів одного з енергоблоків атомної станції, що дозволено вимогами безпеки. По-третє, значну допомогу надають сонячні електростанції: як великі промислові, так і менші, що активно встановлюються як приватними домогосподарствами, так і підприємствами. По-четверте, російські агресори поки що зменшили інтенсивність ударів по об’єктах генерації та розподілу електроенергії. Сукупність цих факторів дозволила Україні уникнути запровадження планових відключень.
Реклама
Ще наприкінці липня уряд попереджав: через високі температури Україна буде змушена збільшити генерацію електроенергії на 1 ГВт, що приблизно відповідає потужності одного великого блоку на АЕС.
Пікові температури відступають: цього тижня до України повертається прохолодний атмосферний фронт. У деяких регіонах очікуються опади, проте суттєвого зниження температури не прогнозується.
«З середи в Україні встановиться комфортна погода, а з вихідних спека може повернутися», — зазначає синоптикиня Наталка Діденко.
Високі температурні показники енергетична галузь пережила відносно стабільно. Однак тепер на неї чекає ще одна серйозна проблема — аномальна посуха. Рівень води в українських річках впав до рекордних показників, що негативно впливає на ефективність роботи гідроелектростанцій.
Наприклад, 7 серпня Укргідрометцентр зафіксував у Дністровському водосховищі найнижчий приплив води з 1985 року. Цей показник становив 42 куб. метри за секунду, що складає лише 17 % від норми. Аналогічна ситуація спостерігається і з річками басейну Дніпра.
Як наслідок, генерація електроенергії на ГЕС України залишається на мінімальному рівні. Натомість виробництво електроенергії на теплових станціях дещо зросло.
Фото: Укргідроенерго Кременчуцька ГЕС
Атомні станції продовжують стабільно працювати. Наразі в роботі перебувають сім блоків АЕС, ще два знаходяться на плановому ремонті. В “Енергоатомі” звітують про завершення робіт на більш ніж половині реакторів українських АЕС, включаючи перевантаження палива та перевірку всіх систем.
Реклама
«Нам вдалося скоротити загальні терміни ремонтної кампанії на 21 добу, що дозволило виробити додаткову електроенергію для потреб країни», — повідомляє керівник “Енергоатому” Павло Ковтонюк.
Високий рівень генерації спостерігається і на сонячних електростанціях. У денні години в країні навіть виникає профіцит електроенергії, що дозволяє здійснювати її експорт до Європейського Союзу. Додаткові надходження до енергетичної галузі України зараз є вкрай важливими.
Проте, в “Укренерго” постійно нагадують споживачам про можливі зміни в мережі. Наразі країна значною мірою залежить від роботи сонячних електростанцій, тому енергетики закликають громадян утримуватися від використання потужних приладів з 16:00 до 23:00. У цей період генерація на СЕС поступово зменшується, тоді як споживання електроенергії населенням, навпаки, зростає.
Особливо складна ситуація спостерігається на Одещині. Через російські обстріли споживачі цього регіону змушені економити електроенергію цілодобово.
«Використовуйте кондиціонер раціонально: не встановлюйте температуру на мінімальні 16–17 градусів, натомість оберіть комфортні 23–24 градуси, що дозволить заощадити кіловати для енергосистеми. Також рекомендується використовувати автоматичний режим підтримки температури», — радять в “Укренерго”.
Фото: facebook/ НЕК ‘Укренерго’ – N Лінії електропередач
Виробництво електроенергії в Україні під час війни є кращим, ніж у деяких країнах ЄС
У липні обсяги експорту електроенергії з України перевищили показники імпорту. Продажі до сусідніх країн зросли майже наполовину, сягнувши понад 232,5 тис. МВт·год, за даними Консалтингової компаніїExPro.
Найбільше зростання експорту спостерігалося до Словаччини — майже вшестеро. Варто нагадати, що на початку року прем’єр-міністр Словаччини стверджував, що його країна припинила екстрені поставки електроенергії до України. Роберт Фіцо наразі не коментує нові показники і не відмовляється від української електроенергії.
Однак найбільші обсяги електроенергії експортуються через Угорщину, на яку припадало 48 % загального експорту в липні.
Реклама
«Різкого зростання не спостерігалося, усе відбувалося поступово. Це пояснюється великими обсягами виробництва електроенергії сонячними електростанціями, яка не повністю затребувана в українській енергосистемі через її надлишок, що йде на експорт. Це відбувається в денні години, коли спостерігається пік генерації СЕС», — пояснює фахівець у галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Фото: facebook/Геннадий Рябцев Геннадій Рябцев
Натомість у серпні зросли продажі електроенергії до Румунії. Через посуху та обміління Дунаю ця країна була змушена зупинити блоки на своїй єдиній АЕС у Чернаводі. В результаті Румунія різко збільшила імпорт електроенергії, зокрема з України.
Аналогічна ситуація склалася в Угорщині, яка була на межі повної зупинки АЕС «Пакш». Однак практично в останній момент цього вдалося уникнути. З початку тижня рівень води в Дунаї зріс на 19 сантиметрів.
«Розпочався процес повторного запуску турбіни на АЕС “Пакш”. З вечора понеділка турбіна № 3 другого блоку також почне виробляти електроенергію», — повідомив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.
Натомість у Румунії ситуація далека від нормалізації. Води для охолодження реакторів може знову не вистачити. КомпаніяNuclearelectrica прогнозує, що вже цього четверга доведеться контрольовано зупиняти другий енергоблок станції в Чернаводі. Рівень води на румунській ділянці Дунаю досяг критичного показника — 2.3 м.
Фото: nytimes.com Рівень Дунаю продовжує знижуватися й наближається до одного з найнижчих показників за останні десятиліття.
«Експорт електроенергії — це переважно комерційна діяльність, а не допомога. Він здійснюється в рамках об’єднаної енергосистеми Європи, до якої входить Україна разом з Молдовою. Туди, де виникає дефіцит, і спрямовуються поставки. Однак варто пам’ятати, що в пікові години баланс в українській енергосистемі все ще залишається нестійким. Увечері генерація на СЕС зменшується, і жоден експорт вже неможливий», — додає Геннадій Рябцев.
Фахівець нагадує: у разі серйозної аварії або значних російських обстрілів Україна може перетворитися з експортера електроенергії на імпортера.
Молдова під загрозою: Росія намагається використати ситуацію
Останніми тижнями Молдова опинилася у вкрай складній ситуації. Для України стабільність енергосистеми сусідньої країни є надзвичайно важливою, адже вони тісно пов’язані. Будь-які серйозні інциденти в молдовській мережі можуть вплинути на українську.
Реклама
Молдова значною мірою залежить від імпорту електроенергії з Румунії, яка є основним постачальником для Кишинева. Однак криза з АЕС на Дунаї спричиняє дефіцит електроенергії в усьому регіоні. Внаслідок цього минулого тижня Молдова була на межі запровадження графіків відключень.
Відключення електроенергії вдалося уникнути, проте Кишинів уже підраховує збитки. Вартість одного кіловата для молдовських споживачів становить 2.6 лея (приблизно 6.7 грн). Водночас ціна імпортної електроенергії, особливо в вечірні години, вдвічі вища.
Фото: ipn.md Серджіу Тофілат
«Коли нам не вдається придбати достатньо електроенергії на біржі, ми починаємо користуватися аварійною допомогою, яка є значно дорожчою і часом перевищує 20 леїв (понад 50 грн. — Ред.) за кВт·год. Тому важливо економити енергію в години пікового навантаження — вранці та ввечері. Якщо ми не скоротимо споживання, ці високі ціни відіб’ються на наших рахунках», — пояснює фахівець у галузі енергетики організаціїWatchdog.md Серджіу Тофілат.
Ситуація в усьому Балканському регіоні є дуже нестабільною, додає фахівець. Атомні блоки в Угорщині та Румунії не можуть працювати на повну потужність, існує ризик їх повної зупинки.
Болгарія також стурбована таким сценарієм, оскільки через посуху може зупинитися АЕС «Козлодуй». Значно знизилася потужність і гідроелектростанцій у Сербії: генерація впала до третини від номінальної.
«Як довго триватиме ця ситуація? Наразі прогнози стосуються серпня. Що буде далі — невідомо. Якщо рівень води в Дунаї підвищиться, виробництво електроенергії збільшиться. А до того часу ми намагаємося економити вранці та ввечері», — каже Серджіу Тофілат.
Фото: bnrnews.bg АЕС «Козлодуй»
Складною енергетичною ситуацією в Молдові зараз намагається скористатися проросійська опозиція. Політики, які мають очевидні зв’язки з Кремлем, знову прагнуть нав’язати Кишиневу залежність від сепаратистського режиму в Придністров’ї.
Річ у тім, що в окупованій автономії розташована найбільша в країні теплова електростанція. Однак уряд Молдови вже давно відмовився від закупівлі електроенергії звідти. Молдовська ДРЕС, яка перебуває під контролем Москви, роками працювала на російському газі.
«Регіон фактично не розраховувався за цей газ. Величезний борг за газ накопичувався роками. Сформувалася унікальна економічна модель: пальне — практично безкоштовне, а вироблена з нього електроенергія продавалася за реальні гроші. Саме тому Молдовська ДРЕС могла пропонувати правобережжю відносно дешеву електроенергію», — пояснює доктор історичних наук, директор Інституту ефективної політики (Молдова) Віталій Андрієвський.
Фото: enews.md директор Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський
Влада Молдови не планує відновлювати співпрацю з режимом Придністров’я. Такий варіант можливий лише після деокупації регіону. Але й тут є сумніви: теплова станція є дуже застарілою, потребує модернізації та значних інвестицій, і точно не відповідає стандартам Європейського Союзу.