Нові “лякалки” від Гетманцева: чи станеться колапс соцвиплат без підтримки МВФ
Фото: glavcom.ua
Здається, залякувати власних громадян – це одне з найулюбленіших занять представників української влади. Можна подумати, що в державі майже чотири роки йде повномасштабна війна, населені пункти перебувають під щоденними нищівними обстрілами, люди по декілька діб живуть без електроенергії, води та опалення – чим їх іще можна настрахати? Проте очільник фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев дуже винахідливий.
Його твердження про те, що Україна ризикує залишитися без міжнародного фінансування, що може призвести до припинення соціальних виплат вже найближчими місяцями, миттєво поширилася в медіа. Найбільше вона припала до душі російським інтернет-ресурсам, котрі передрукували «радісні новини» безліч разів.
Але чи справді все настільки жахливо та чи дійсно нам так потрібні кошти МВФ? У цих питаннях оглядачка Коротко про розбиралася разом з експертами.
На краю прірви?
Коментуючи можливий зрив програми виділення позик Міжнародним валютним фондом, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у прямому ефірі телемарафону проголосив, що «ми на краю фінансової прірви».
З його слів, якщо умови програми не виконуються, траншу не буде. А всі наслідки цього впадуть на плечі пересічних громадян.
Під «наслідками» Гетманцев має на увазі припинення соціальних виплат. До речі, про це голова фінансового комітету наполегливо попереджає вже другий місяць поспіль. І продовжує говорити, що МВФ вимагає від України конкретних рішень та прийняття законів (структурних маяків), без чого транші не будуть надані.
Водночас ми неодноразово писали: Міжнародний валютний фонд жодних вимог не ставить. Єдине, що цікавить МВФ, – своєчасне повернення боргів. А яким чином держава планує це забезпечити – то її проблеми.
Фахівці не перестають роз’яснювати: уявні «вимоги МВФ» – це не що інше, як замасковані під них «бажанки» нашого рідного уряду. Українська влада вже давно звикла ухвалювати резонансні закони, збільшувати тарифи та збори, збільшувати пенсійний вік тощо, прикриваючись нібито вимогами ненаситного фонду. Це дуже зручно, оскільки таким простим поясненням можливо зупинити будь-яке незадоволення населення.
Отже, що ж «вимагає» МВФ цього разу?
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев відомий своєю винахідливістю способів відйому грошей в населення. Фото: facebook.com/d.getmancev
«Вся суть у ФОПах»
Як з’ясовується, «апетити» чималі.
По-перше, говорить аналітик Данило Монін, мова йде про податки з продажу старих речей. Крім того, законотворці вигадали, що податкова отримуватиме дані про всі операції, незалежно від їхньої суми. Докладно про це ми писали тут.
По-друге, податок на посилки з-за кордону, який, за словами аналітика, зробить імпорт приблизно на 30% дорожчим.
І, звичайно, ПДВ для ФОП, який Монін називає «знищенням» підприємців. І говорить, що головна мета всіх цих нововведень – ще глибше залізти в кишені українців.
Сам голова комітету ВР назвав детінізацію ринку підакцизних продуктів пріоритетом парламенту на 2026 рік. Зі слів Гетманцева, обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні складає понад трильйон гривень, а основними проблемами вітчизняної економіки залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОП.
Для прикладу Гетманцев неодноразово наводив схеми в ритейлі, де на касах видають декілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємствам неправомірну перевагу в 7-20% за рахунок несплаченого ПДВ.
«Нескінченна гра»
Експерти, опитані Коротко про, говорять, що МВФ дасть Україні цього року в кращому випадку 2 млрд доларів, при цьому нам доведеться виплатити близько 2,5 млрд боргів (тіло плюс проценти).
– Це від’ємний результат, на мій погляд, така співпраця не потрібна в принципі, – прокоментував Данило Монін.
На даний момент великої потреби в грошах МВФ немає, погодився президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Гроші там невеликі, застосування обмежене.
– Щодо введення податків для ФОП, є різні погляди, – зазначив економіст у розмові з Коротко про. – Є велика частина людей, що проти, і щоб здолати це лобі, нам розповідають, що залишимося без грошей. Через ФОП сьогодні дійсно відмивається величезна кількість грошей, і введення ПДВ може це зупинити.
– На мою думку співпраця з МВФ зараз має суто іміджевий характер, – підсумував Охрименко. – Євросоюз дає Україні значно більше і без усіляких вимог. Та й взагалі більшість грошей МВФ йдуть на погашення старих кредитів від того ж МВФ. Це якась нескінченна гра: беремо новий кредит, гасимо старий. Навіщо та скільки це триватиме? Відповідей немає.
Разом з тим аналітик Андрій Шевчишин нагадує, що українська економіка тотально залежить від зовнішнього фінансування. Тому будь-які зміни обсягів чи термінів надходження допомоги можуть бути критичними. І зараз активно обговорюється ризик кредиту МВФ саме у прив’язці до допомоги ЄС.
– Важливо сказати, що прямої умови ЄС співпрацювати з МВФ для отримання 90 млрд євро немає, – підкреслив Шевчишин. – Проте для виділення коштів ЄС зазвичай спирається на оцінки МВФ та стратегію розвитку України, яка має бути погоджена з МВФ. Тобто, хоча юридично немає прямої вимоги, фактично без нової програми МВФ отримання грошей від Євросоюзу у 2026 році опиниться під питанням або буде обмежене.
До речі, додає експерт, в останньому інфляційному звіті НБУ був максимально оптимістичним щодо досягнення всіх домовленостей та отримання коштів. Проте нова програма з МВФ залишається «підвішеною». Депутати не готові голосувати за раніше узгоджені урядом та фондом законопроєкти.
– Самі по собі 8,1 млрд доларів за новою програмою МВФ на 4 роки не є критичними для України, – резюмував Андрій Шевчишин. – Але консультації та аудит фонду – це якір та магніт для інших надходжень. Йдеться про ризики своєчасності та достатньої зовнішньої допомоги. Водночас у будь-якому разі фінансового колапсу не станеться – запаси у нас є.