Суд наказав фінансовій установі відшкодувати незаконно зняті гроші
Іванківський районний суд Київщини 4 серпня виніс вердикт у справі стосовно несанкціонованого вилучення 86 150,49 грн з пластикової картки клієнтки АТ “Райффайзен Банк”. Схожі випадки щодо повернення коштів, викрадених зловмисниками, суди останнім часом розглядають все частіше. Феміда повністю задовольнила вимоги позивачки та відхилила претензії банку щодо стягнення з неї боргу за кредитом. Загалом клієнтці мають повернути кошти, неустойку та відшкодування судових витрат.
Згідно з рішенням, опублікованим у Єдиному державному реєстрі судових актів, 16 квітня 2025 року з рахунку клієнтки банківської установи без її відома були списані кошти через п’ять транзакцій у іноземній валюті. Перелік вилучених сум виглядає наступним чином:
- 30,00 євро (1 435,14 грн) о 13:34
- 105,50 доларів США (4 422,48 грн) о 13:39
- 1 281,00 дирхамів ОАЕ (14 621,84 грн) о 14:22
- 5 499,99 дирхамів ОАЕ (62 778,61 грн) о 14:45
- 69,00 доларів США (2 892,42 грн) о 18:28
Усі операції були виконані за рахунок позикових коштів, ліміт яких фінансова установа встановила самостійно на рівні 113 000 грн. Позивачка стверджувала, що вже о 15:38 того ж дня звернулася на “гарячу лінію” банку, повідомивши про несанкціоноване зняття грошей. Однак фактичне списання коштів відбулося лише 17 квітня, що свідчить про можливість банку заблокувати операції, якою він не скористався.
“Банківська установа повинна довести, що клієнт своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, неправомірному використанню індивідуального номера або іншої інформації, яка дозволяє розпочати платіжні операції”, – наголосив суд, посилаючись на позицію Вищого Суду.
Банк наполягав на тому, що жінка сама перейшла за шкідливим посиланням і внесла свої облікові дані до застосунку MyRaif, а також одержала одноразовий пароль із SMS, чим скористалися шахраї для додавання картки до Apple Pay. Однак, представник позивачки спростував ці заяви, надавши запис телефонної розмови з “гарячою лінією”, з якого стало зрозуміло, що клієнтка не переходила за жодними посиланнями та не вводила паролів, а лише пройшла процедуру ідентифікації у додатку за допомогою відбитка пальця. Суд дійшов висновку, що банк не надав жодних доказів, які б підтверджували провину клієнтки у втраті даних.
Крім того, 1 серпня 2025 року банк повернув частину коштів у сумі 23 371,88 грн чотирма транзакціями, що суд розцінив як фактичне визнання своєї відповідальності за незаконне списання грошей. Водночас банк відмовився повертати залишок у 62 778,61 грн і продовжував стягувати відсотки за використання кредитних коштів.
Рішення суду
Суд повністю задовольнив первинні вимоги клієнтки та відхилив зустрічний позов банку щодо стягнення боргу. Рішення передбачає:
- Зобов’язати АТ “Райффайзен Банк” відновити баланс коштів на картковому рахунку жінки до рівня, що існував до 16 квітня 2025 року;
- Стягнути з банківської установи на користь жінки неустойку у розмірі 16 166,08 грн;
- Стягнути з банку судовий збір у розмірі 605,60 грн та витрати на професійну правову допомогу адвоката у сумі 12 000 грн;
- Відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову банку про стягнення боргу на 83 357,80 грн.
Суд також окремо розрахував розмір неустойки за весь період затримки платежу – з 16 квітня 2025 року до дня винесення рішення – і отримав суму 29 921,68 грн. Однак, оскільки позивачка у своїй заяві просила стягнути лише 16 166,08 грн, суд не мав права виходити за межі заявлених вимог і присудив саме цю, меншу суму.
Банки програють справи через недоведеність вини клієнтів
Ключовим аргументом суду стала норма, згідно з якою до моменту доведення вини клієнта у втраті платіжних даних, відповідальність за несанкціоновані операції несе виключно банк-емітент картки. Суд підкреслив, що жінка діяла швидко – повідомила банк про підозрілі списання протягом двох годин після їх початку, і саме ця обставина стала вирішальною для визнання бездіяльності банківської установи.
Суд також взяв до уваги, що банку ще 9 грудня 2025 року було заборонено нараховувати відсотки, штрафи та пеню по картковому рахунку жінки до ухвалення остаточного рішення у справі – відповідну ухвалу про забезпечення позову було винесено на початку судового розгляду.
Аналогічні судові рішення щодо банків
Раніше “Інформатор” повідомляв, що шахраї, представившись співробітниками “Київстару”, збільшили кредитний ліміт картки “ПриватБанку” і викрали в іншої клієнтки понад 63 тисячі гривень, а суд згодом вирішував, хто має покривати ці збитки. Також ми писали про схожу справу, де суд ⚠️ Ссилку треба додати вручну наказав банку повернути кошти клієнту, викрадені шахраями з його кредитної картки, визнавши операції несанкціонованими.