Зять оформив кредити на телефон тещі – вирок
Києво-Святошинський районний суд Київської області 14 липня виніс вердикт чоловікові, який без дозволу своєї тещі встановив на її мобільний пристрій банківський додаток і оформив на її ім’я низку позик на власну вигоду. Загальна сума збитків, завданих постраждалій, становила 132 196 гривень. Підсудний визнав свою провину повністю та зазначив, що отримані кошти йшли на погашення його особистих боргів. Суд призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі, проте звільнив від його виконання з випробувальним терміном.
Згідно з матеріалами справи, опублікованими в Єдиному державному реєстрі судових рішень, протиправні дії розпочалися 20 жовтня 2024 року. Чоловік проживав разом із дружиною, малолітньою дитиною та тещею за однією адресою в Києво-Святошинському районі. Скориставшись довірливістю родички, він переконав її передати йому мобільний телефон нібито для встановлення банківського додатку “задля полегшення користування банківськими послугами”.
Отримавши телефон із сім-карткою тещі, чоловік інсталював на нього мобільний банківський застосунок “А-банк”, застосувавши її персональні дані – адресу, дату й місце народження, серію, номер і дату видачі паспорта та ідентифікаційний код. Ці відомості, як зазначено в постанові суду, є конфіденційною інформацією про особу згідно зі статтею 11 Закону України “Про інформацію”. Після цього він подав заявку на кредитний ліміт в АТ “А-Банк” через номер телефону тещі.
Чоловік взяв кредит в А-Банк
“Отримав кредитні кошти… які витратив на власні потреби”, – зазначено в тексті вироку щодо першого випадку шахрайства на суму 34900 гривень.
За схожою схемою чоловік діяв ще чотири рази – 21, 23 та 25 жовтня, а також 11 листопада 2024 року. Щоразу він через мобільний застосунок “А-банк” без дозволу тещі переказував позичені кошти на власну карту у ВВ “ПУМБ online”. Суд встановив такі суми:
- 20 жовтня – 34900 гривень;
- 21 жовтня – 84050 гривень;
- 23 жовтня – 5350 гривень;
- 25 жовтня – 5050 гривень;
- 11 листопада – 3800 гривень.
Постраждала розповіла суду, як усе розпочалося: вона працювала на присадибній ділянці, коли зять запропонував встановити додаток, а сама вона в мобільних банківських сервісах не орієнтується і до додатку навіть не заходила.
“Про заборгованість дізналася, коли їй зателефонували з банку”, – йдеться в показаннях потерпілої, викладених у вироку суду.
Після дзвінка з банку жінка здогадалася, що позика на її дані оформлена саме зятем, проте з’ясувати у нього причини такого вчинку не вдалося. Аби уникнути нарахування відсотків, вона позичила кошти й самостійно розрахувалася з банком за кредит, після чого чоловік частково повернув їй гроші. Представник потерпілої юридичної особи – Акціонерного товариства “Акцент-Банк” – у судове засідання не з’явився, оскільки завдана банківській установі шкода вже була відшкодована через сплату кредиту тещею.
Суд кваліфікував дії за трьома статтями Кримінального кодексу
Суд визнав чоловіка винним за сукупністю кримінальних правопорушень: несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних систем (частини 1 та 2 статті 361 КК України), незаконне використання конфіденційної інформації про особу (частини 1 та 2 статті 182 КК України) та шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки (частина 4 статті 190 КК України).
Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнав щире каяття обвинуваченого. Водночас повернення коштів тещі суд не визнав добровільним – адже саме вона самостійно погасила кредит перед банком, а не чоловік до моменту виявлення злочину. Обтяжуючих обставин суд не встановив, а сам обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Вирок суду
Суд ухвалив визнати чоловіка винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 361, частинами 1 та 2 статті 182 та частиною 4 статті 190 КК України, і призначити йому покарання:
- за частиною 1 статті 361 КК України – 1 рік пробаційного нагляду;
- за частиною 2 статті 361 КК України – 3 роки обмеження волі;
- за частиною 1 статті 182 КК України – 3 роки пробаційного нагляду;
- за частиною 2 статті 182 КК України – 4 роки обмеження волі;
- за частиною 4 статті 190 КК України – 4 роки позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим суд остаточно визначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Водночас, керуючись статтею 75 КК України, суд звільнив чоловіка від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 2 роки – за умови, що він не скоїть нового кримінального правопорушення та виконуватиме обов’язки, передбачені статтею 76 КК України: не виїжджатиме за межі України без погодження з органом пробації, регулярно з’являтиметься для реєстрації та повідомлятиме про зміну місця проживання, роботи чи навчання. Вирок можна оскаржити до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Українські суди продовжують розглядати справи про шахрайство через банківські застосунки
Раніше Інформатор повідомляв, що одеситка скористалася карткою померлої матері і через Приват24 зняла з неї гроші, за що отримала вирок суду. Також ми писали, що чоловік у Львові вкрав понад 28 тисяч гривень, скориставшись чужим телефоном із доступом до банківського застосунку Приват24, і Сихівський районний суд Львова також визнав його винним.