Економіка в Україні Фото: Getty Images
Четвертий рік широкомасштабної війни видався вкрай неспокійним для підприємництва. Воєнні небезпеки посилили ускладнення обстановки в енергосекторі та підвищення податкового навантаження. Чи розраховує підприємницька спільнота на припинення війни в прийдешньому році, як фірми мають намір збільшити свою присутність на закордонних ринках і яких змін очікують від уряду, пояснюють експерти.
Найбільшою проблемою для підприємництва, безсумнівно, залишається війна. Значна частина фірм не наважується відкрито прогнозувати розвиток військових дій у 2026 році. “Лише 29% фірм розробляють плани, враховуючи можливе закінчення бойових зіткнень у 2026 році, у той час як більше половини підприємств утримуються від будь-яких передбачень”, – зауважує виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко.
Підприємництво передбачає збереження небезпек в енергосистемі, отже, готується до використання незалежних і резервних джерел енергії. Опитування асоціації показало, що 94% роботодавців планують збільшувати платню та додатково вкладати кошти в програми для працівників, щоб протистояти браку кадрів.
Незважаючи на наявні труднощі, 20% опитаних фірм все ж таки планують масштабні інвестиційні проєкти із середнім розміром капіталовкладень до 14 млн доларів, додає Дерев’янко. Загалом, у прийдешньому році лише 55% членів асоціації очікують позитивну динаміку, 30% – не передбачають істотних змін і 15% – налаштовані песимістично.
Прогнози та сподівання експортерів
Аграрний сектор, як найбільший експортер, покладає надії на завершення війни, каже генеральний директор “Українського клубу аграрного бізнесу” Олег Хоменко. У прийдешньому році для АПК також визначальними стануть фактори погоди, цін на добрива, тарифи “Укрзалізниці” та ціни на продукти харчування від прайс-мейкерів світового ринку – країн Латинської Америки.
У 2026 році Україна буде експортувати свою продукцію до ЄС відповідно до механізму квот, до якого повернулися після завершення “торгового безвізу” в червні цього року. Хоменко впевнений, що українські експортери вичерпають всі квоти, а повернутися до обговорення нового торгового режиму з ЄС буде можливо у 2028 році. До цього часу має бути виконане “домашнє завдання” – запроваджені європейські стандарти аграрного бізнесу, зокрема, у питанні добробуту тварин (наприклад, умов утримання корів), застосування засобів захисту рослин.
У 2026-2027 роках уряд і галузь будуть працювати над впровадженням цих норм, проте їх запровадження потребує часу та значних інвестицій. “Ми сподіваємося, що ЄС надасть Україні певний перехідний період, щоб адаптуватися до цих норм”, – додав Олег Хоменко.
В металургійній компанії Centravis, яка виробляє безшовні нержавіючі труби на заводі в Нікополі, прямо визнають, що “повноцінної деескалації найближчим часом не буде”. Місто і підприємство будуть змушені продовжувати діяльність в умовах обстрілів. Незважаючи на це, компанія планує збільшити виробництво труб на 15% – до 15,4 тисяч тонн продукції та розширити поставки за кордон.
Викликом для експорту металопродукції на ринок ЄС у 2026 році буде введення “карбонового мита” – додаткової плати для імпортерів, чий метал (добрива, цемент та ін.) виготовлені зі значними викидами вуглекислого газу. В Centravis вважають, що ця норма дасть компанії переваги перед виробниками труб з Індії та Китаю та дозволить збільшити обсяг поставок до Європи.
“Ситуація в енергосистемі буде залишатися напруженою та вкрай складною”, – коментують металурги з Нікополя. Для зниження енерговитрат Centravis проводить модернізацію обладнання та планує збудувати сонячну станцію в Ужгороді.
Найбільшими експортерами послуг є ІТ-компанії. Для них важливими є стабільна макрофінансова та курсова політика держави, адже від цього залежить ціна їх продуктів. Тому в асоціації IT Ukraine сподіваються на стабільну ситуацію на валютному ринку та в державних фінансах. Від Нацбанку сектор також очікує продовження валютної лібералізації, зменшення обмежень, які впливають на експорт ІТ-послуг.
“Галузь очікує більш системних і зрозумілих рішень щодо збереження людського капіталу в умовах мобілізації та глобальної конкуренції за фахівців”, – прокоментувала виконавча директорка асоціації IT Ukraine Марія Шевчук.
На зовнішніх ринках буде зростати актуальність штучного інтелекту, а ЄС буде посилювати регулювання цієї сфери, очікують в асоціації. Шевчук додає, що у 2026 році має зупинитися зменшення експорту ІТ-послуг, яке мало місце у 2023-2024 роках.
Тренди наступного року в енергетиці
Основні виклики для енергетичної галузі збережуться і в прийдешньому році. Всі усвідомлюють: якщо війна триватиме, енергетика буде залишатися мішенню для противника. Компанії потребуватимуть постійного постачання обладнання для здійснення ремонтів. Разом з тим, триватимуть інвестиції в “зелену” та розподілену генерацію. Щоб потік інвестицій збільшувався, необхідні зміни на ринку електроенергії, які дозволять покращити фінансовий стан галузі.
“Підприємництво очікує, що буде вирішуватися проблема боргів”, – коментує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Особливо значними є борги перед компаніями, які забезпечують балансування енергосистеми.
Також на початку 2026 року має відбутися оновлення наглядових рад державних енергокомпаній, яке розпочалося після корупційного скандалу в “Енергоатомі”, додає експерт. Дуже складною залишається ситуація у газовидобувній галузі, яка також стала об’єктом масованих ракетно-дронових атак Росії.
“Видобувники намагаються якнайшвидше проводити ремонтні роботи, однак є такі пошкодження на відновлення яких знадобиться рік-два”, – пояснює виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Артем Петренко.
Подальші обстріли можуть ускладнити ситуацію та збільшити потребу в імпорті газу. У 2026 році очікується запуск проектів в рамках Американо-українського інвестиційного фонду відбудови.
“Маємо перші нафтогазові проєкти, на які поширюватиметься дія угоди зі США. Це три ділянки, прозорі аукціони по яких відбулися у грудні”, – говорить Петренко.
У 2026 році можливі цінові піки на європейському ринку газу, звідки імпортується ресурс в Україну. Це може бути зумовлене погодою, конкуренцією за зріджений газ між Європою та Азією, геополітичними ризиками та логістичними обмеженнями. Проте, вважає Артем Петренко, на сьогодні європейський ринок досить диверсифікований, що додає йому стабільності.
Відкриття експорту озброєнь
Виробники зброї вже давно чекають на відкриття експорту, що дозволить наповнити галузь додатковим фінансовим ресурсом для розвитку.
“Ми розраховуємо на відкриття контрольованого експорту з рівними умовами та доступом для всіх гравців ринку”, – говорить про сподівання від 2026 року виконавча директор асоціації “Технологічні сили України” Катерина Михалко.
Асоціація також розраховує на сприяння держави у роботі з наслідками від обстрілів, а саме у питаннях захист активів компаній, відшкодування їх вартості та страхування воєнних ризиків. У 2026 році для виробників зброї залишатиметься актуальною потреба передбачуваного податкового та митного регулювання, бронювання працівників. Галузь очікує на запуск правового режиму Defence City, покращення закупівель зброї з боку держави та співпраці у питанні захисту інтелектуальної власності, додала Михалко.
Сценарії воєнних ризиків
В умовах постійних загроз для основних активів компаній дуже актуальною є оцінка майбутнього від страхових компаній. Саме цей бізнес оцінює рівень майбутніх ризиків для того, щоб визначити вартість їх покриття.В Національній асоціації страховиків України базовим вважають сценарій, що війна буде продовжуватися весь наступний рік.
“У такому випадку, сподівання будуть мало відрізнятися від того, що ми маємо сьогодні. Буде помірний попит на страхування”, – коментує генеральний директор асоціації Денис Ястреб.
Сценарій завершення війни розглядається як менш імовірний. У цьому році у страхових компаній виріс портфель автострахування, у наступному – передбачається його інфляційне (на 10-15%) зростання. На такий же обсяг можуть зрости й інші види страхових продуктів.
Говорячи про страхування воєнних ризиків, Ястреб визнав, що поки такі страхові продукти залишаються досить дорогими, адже українські страхові компанії не можуть отримати дешевого перестрахування від іноземних гравців. Проте українські страховики все-таки надають такі послуги, за виключенням хіба що територій, які або близькі до лінії фронту, або знаходяться біля великих інфраструктурних об’єктів (цілей регулярних обстрілів).
“Попит на воєнне страхування зростає, є тренд до збільшення кількості укладених договорів”, – говорить Денис Ястреб. На ринку укладається близько тисячі на рік таких угод з компаніями і більше 5 тисяч – із фізичними особами.
В асоціації прогнозують, що за умов продовження війни попит на страхування воєнних ризиків у 2026 році буде не значно, але зростати. Якщо безпекова ситуація покращиться, закономірно, кількість укладених угод зменшиться. Вже сьогодні, говорить Ястреб, як тільки ситуація з обстрілами покращується, компанії одразу шукають можливість призупинити або припинити договори страхування.
Ймовірність відновлення авіасполучення
На початку 2025 року активно обговорювалося питання можливого відкриття повітряного простору. Зараз же таких очікувань в бізнесу вже майже немає. “Суб’єкти авіадіяльності достатньо песимістично оцінюють можливість відновлення авіаперевезень у 2026 році”, – говорить експерт з авіагалузі Богдан Долінце. Також була ініціатива часткового відкриття авіапростору – аеропортів з нижчими воєнними ризиками, наприклад, в Ужгороді. Поки ця ініціатива також не знаходить реалізації, додає експерт. Закритий авіапростір негативно впливає на стан авіаринку, проте аеропорти та компанії-перевізники зберігають високий рівень готовності до початку польотів.
“Готовність підтримується на рівні від одного до декількох місяців, в залежності від аеропорту”, – коментує Долінце.
Зокрема, аеропорт “Бориспіль” з початку повномасштабного вторгнення не припинив своєї діяльності, продовжує підтримувати всю інфраструктуру. Підприємство зберегло персонал, проводить навчання працівників та тримає зв’язок з усіма авіаперевізниками, повідомили в прес-центрі “Борисполя”.