Банківські картки та готівка Фото: Інформатор
Отримуєте кошти на карту і тривожитесь через фінансовий моніторинг? З 1 жовтня 2025 року повинні були запрацювати нові суворі правила для всіх транзакцій, але їх раптово відмінили. Чи означає це, що можна заспокоїтись? Зовсім ні. Банки продовжують посилювати нагляд, а податкова одержує все більше відомостей про ваші транзакції. Юрист Богдан Янків аналізує, що насправді відбувається і як не опинитися під блокуванням рахунку.
Національна стратегія доходів: задум уряду щодо банківської таємниці
“Усі зміни навколо банківських рахунків, контролю транзакцій і фіскальних чеків – це не випадкові дії, а складова чітко розпланованої державної стратегії. І важливо усвідомлювати цей контекст”, – зазначає Богдан Янків.
Офіційний задум Мінфіну: Відповідно до Національної стратегії доходів, яку схвалило Міністерство фінансів України, упродовж 2025-2027 років податковим органам має бути відкритий доступ до банківської таємниці з метою:
- Пошуку податкових правопорушень
- Виявлення уникнень від сплати податків
- Нагляду за походженням прибутків громадян
Чому це суттєво розуміти: Це не “страшилка” чи тимчасова ініціатива – це довготривалий план держави. Варто розглядати ситуацію реалістично: банківську таємницю ймовірніше за все відкриють рано чи пізно, тому звичайні перекази з картки на картку в теперішніх реаліях – вже не завжди безпечна думка.
Що діє вже зараз: Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” № 2121-III, у статті 62 чітко зазначено, що Національний банк України може повідомляти правоохоронні органи, якщо бачить за внутрішньою інформацією ситуації, коли можуть бути скоєні певні порушення.
Кого повідомляють:
- Державну податкову службу
- Бюро економічної безпеки
- Національну поліцію (при підозрі у фінансуванні тероризму або відмиванні грошей)
Реальний випадок з практики: Один з клієнтів адвокатського бюро здійснював перекази з картки на картку на суму понад 700 000 гривень. Алгоритм спрацював так:
- Банк заблокував рахунок
- Національний банк зауважив підозрілу активність
- НБУ надіслав лист до податкової служби
- Розпочалася податкова перевірка
- Мета – стягнути 18% ПДФО + 5% військовий збір із суми не обкладених податком переказів
“Наразі єдине, що оберігає більшість людей від масових нарахувань податків – це те, що масового розголошення банківської таємниці поки що немає. Але держава активно рухається до цього”, – зазначає Богдан Янків.
Що повинно було змінитися з 1 жовтня: відмінені нововведення НБУ
Скоріш за все, ви бачили в новинах інформацію про те, що з 1 жовтня при переказі з картки на картку завжди чітко буде видно платника, одержувача та призначення платежу. Юрист пояснює, що сталося насправді.
Що планував Національний банк: НБУ готував масштабні зміни до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів, проведення операцій з їх використанням та здійснення емісії, обігу та погашення електронних грошей, де планувалося:
- Уніфікувати всі поля в платіжних системах
- Зробити обов’язковим відображення платника у всіх банках
- Показувати одержувача платежу без можливості анонімності
- Стандартизувати призначення платежу
- Поширити вимоги на еквайринг
Що повинно було змінитися на практиці:
ДО змін (як зараз):
- У виписці може бути написано “Надходження коштів” без імені відправника
- Не завжди видно, від кого саме надійшли кошти
- Банк не може перевірити платника, якщо його не видно
ПІСЛЯ змін (як планувалося):
- Обов’язкове поле “Платник” з ПІБ або найменуванням організації
- Обов’язкове поле “Одержувач” з повними даними
- Чітке призначення платежу
- Повна прозорість для всіх банків
Що прийняли насправді: Замість повноцінних змін НБУ прийняв максимально спрощену версію, яка по суті ні на що суттєво не впливає. Значних змін поки що не відбулося.
Чому відмінили: Очевидно, що більшість банків ще технічно не готові до таких масштабних змін. Потрібен час на:
- Модернізацію IT-систем
- Інтеграцію між різними платіжними системами
- Тестування нових протоколів
“Важливо розуміти: Це не відміна, а відтермінування на певний час. Рано чи пізно ці зміни все одно запрацюють, коли банківська інфраструктура буде готова”, – зазначає Богдан Янків.