Адвокатка Діна Дрижакова про ідею фудбанків
В Україні розглядають законодавчі зміни, які зобов’яжуть великі супермаркети передавати продукти з наближеним терміном придатності благодійним фудбанкам замість їх утилізації чи відправлення на звалище. Безкоштовне розповсюдження продовольства вже застосовується в Україні – минулого місяця Кабмін дозволив безоплатно надавати товари з державного резерву соціальним установам. Тепер схожий принцип хочуть запровадити й для приватного бізнесу. Передача продуктів стане обов’язковою для магазинів, площа яких перевищує 400 кв. метрів.
Як саме це може функціонувати на практиці, пояснила адвокатка та керівниця юридичної компанії “Prima Leader Group” Діна Дрижакова. На її думку, ця ініціатива є прогресивною та неминучою в контексті інтеграції до ЄС, однак для торговельних мереж вона “не буде простою”.
Для бізнесу планується система заохочень (“пряник”) та покарань (“батог”). Податкові преференції отримають магазини, які жертвуватимуть їжу на благодійність: зокрема, передбачається звільнення від ПДВ або податку на прибуток з таких операцій. Раніше безоплатне передання товарів юридично розглядалося як “продаж за нульову вартість” і могло додатково оподатковуватися, тому для бізнесу інколи було вигідніше просто викинути продукти. Штрафи загрожуватимуть тим, хто утилізує придатну до вживання їжу.
“Раніше безоплатна передача товарів юридично вважалася “продажем за нуль гривень” і могла додатково оподатковуватися. Окремо доведеться чекати змін до Податкового кодексу та розробляти нові форми внутрішньої документації – щоб податкова не трактувала благодійну передачу як прихований продаж”, – заявила Діна Дрижакова, адвокатка, керівниця ЮК “Prima Leader Group”
Для товарів планують запровадити два типи маркування. “Краще спожити до” – продукт може втратити ідеальну смакову якість, але залишається безпечним, і саме такі товари можна передавати фудбанкам. “Вжити до” – гранична дата для швидкопсувних продуктів, після якої передача суворо заборонена і товар підлягає лише утилізації. Щодо безпечності: виробники зазвичай закладають 20% додаткового запасу терміну придатності після дати, зазначеної на упаковці.
Щорічно в Україні утилізується 2,7 мільйона тонн продовольства. Водночас понад 30% населення країни перебуває за межею продовольчої бідності, а українські продовольчі банки вже надали 4 700 тонн продуктів понад двом мільйонам осіб.
Чому магазини виступили проти
Попри обіцяні пільги, рітейлери зіткнуться з реальними операційними витратами. Адвокатка Дрижакова виділяє три ключові нововведення, які доведеться впровадити торговельним мережам:
- спеціальні зони зберігання для продуктів, призначених для роздачі, щоб вони не змішувалися зі звичайним браком;
- автоматизований облік – IT-система має подавати сигнали, наприклад, за 48 годин до завершення терміну придатності;
- додаткові витрати на персонал для сортування, пакування та оформлення документації.
Існує також репутаційний ризик. Для українського споживача передача товарів “на межі прострочення” може сприйматися неоднозначно, застерігає Дрижакова. “Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі під виглядом благодійності – прямий шлях до скандалу в медіа та соціальних мережах”, – додала юристка. Тому магазинам доведеться ретельно перевіряти стан товарів перед кожною передачею.
Не менш важливим є юридичний аспект відповідальності. Якщо людина отруїться – хто буде відповідати? За словами Дрижакової, у договорах між магазинами та благодійними фондами має бути чітко прописаний момент передачі відповідальності.
“Магазин несе відповідальність за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту його передачі представнику фудбанку”, – пояснює адвокатка. Щойно товар підписано за актом приймання-передачі – відповідальність переходить до благодійної організації.
Як досвід Європи застосували на практиці
Ініціатива для Європи не є новою. У 2016 році Франція стала першою країною у світі, яка законодавчо заборонила супермаркетам площею понад 400 кв. м знищувати або викидати невикористані продукти – за порушення передбачено штраф. В результаті французькі магазини щорічно рятують 46 тисяч тонн продуктів. Це дозволило благодійним фондам та «банкам їжі» (Food Banks) щорічно отримувати на мільйони тонн більше якісних продуктів для найменш захищених верств населення.
В умовах економічних труднощів та війни в Україні існує величезна кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), пенсіонерів та людей у складних життєвих обставинах. Ця їжа може суттєво допомогти гуманітарним місіям.
У Чехії аналогічний закон діє з 2018 року – торговельні мережі намагалися його оскаржити в суді, але зазнали поразки. Нині ж чеська система фудбанкінгу вважається однією з найрозвиненіших у Центральній Європі.
Голова Чеської федерації продовольчих банків Алеш Славічек під час круглого столу з питань фудбанкінгу зазначив, що чеська організація минулого року підтримала понад 400 тисяч людей – 62% з них були матерями-одиначками або літніми людьми. Загалом було врятовано та розподілено 17,4 тисячі тонн продуктів.
Впровадження системи фудбанкінгу є однією з вимог ЄС до України, і Європа виділяє на цю програму окреме фінансування. В умовах війни, значної кількості ВПО та людей у складних життєвих обставинах така їжа може суттєво допомогти гуманітарним місіям.
Як може функціонувати фудбанкінг в Україні – інфографіка видання РБК Україна
Як зазначає Діна Дрижакова, ще одним аргументом на користь роздачі продуктів замість їх викидання є екологічний аспект (збереження довкілля). Зокрема, органічні відходи на сміттєзвалищах виділяють метан (потужний парниковий газ) і часто стають причиною пожеж на полігонах. Зменшення обсягів викидання їжі – це позитивний вплив на екологію.
“Якщо податкові пільги компенсуватимуть логістичні витрати на передачу продуктів, бізнесу буде вигідніше віддати товар, ніж платити за його утилізацію чи штрафи. Головне питання – логістика та бюрократія. Щоб закон запрацював, механізм має бути максимально простим”, – підкреслює Діна Дрижакова.
Ініціатива є дуже актуальною та гуманною. Вона демонструє рух України до європейських екологічних стандартів та цивілізованого ставлення до ресурсів (мінімізація харчових відходів). Однак успіх реформи повністю залежатиме від чіткості прописаних у законі механізмів та податкових стимулів для рітейлерів.
“Продукти, у яких збігає термін придатності (наприклад, молочні вироби, м’ясо або овочі), потрібно доставити та роздати людям за лічені дні чи навіть години. Раніше в Україні передача товарів на благодійність бізнесом іноді оподатковувалася додатково (як продаж або ПДВ), що робило утилізацію дешевшою. Податкові пільги – це ключовий показник успіху. Без реального скасування податкового навантаження на таку благодійність ініціатива може залишитися лише на папері. Має бути чітко розмежовано, що є «продуктом, термін якого минає» (безпечним для вживання), а що вже є зіпсованим товаром (який не можна передавати з міркувань безпеки здоров’я)”, – зазначає адвокатка.
Ціни на продукти в українських супермаркетах
Поки законодавча ініціатива щодо фудбанкінгу перебуває на стадії обговорення, ціни на продукти в українських магазинах продовжують змінюватися. Зокрема, свіжі помідори в супермаркетах нещодавно суттєво подешевшали – саме цей вид товару найчастіше потрапляє до категорії продуктів із терміном, що добігає кінця. Скорочення харчових відходів у категорії овочів та фруктів є одним із ключових завдань майбутньої реформи.
Схожа тенденція спостерігається і в молочній групі. Вершкове масло в Україні дешевшає слідом за світовим ринком. Молочні продукти – молоко, масло, сири – належать до швидкопсувних товарів, які за новим законом першими підпадуть під обов’язкову передачу фудбанкам за маркуванням “Краще спожити до”.
Прослухати дискусію в ході круглого столу (тривалістю майже 2 години) про банки продовольства можна на YouTube нижче. Подія організована Українською федерацією банків продовольства.