USDT Фото: Getty Images
Надання більше ніж 8,3 мільйона USDT, вилучених у хакерів, на криптогаманець АРМА стало безпрецедентною подією в Україні. Водночас це виявило значні прогалини в чинному законодавстві стосовно роботи з цифровими активами. Ця криптовалюта належала члену міжнародної хакерської групи, яка здійснювала атаки на компанії та громадян в Європі та США. Загальна вартість заарештованих активів у цій справі перевищує 11,1 мільйона доларів, включаючи нерухомість, транспортні засоби, готівку та цифрові активи. Розслідування проводилося Державним бюро розслідувань спільно з Національною поліцією та правоохоронними органами США.
АРМА та криптовалюта
Данило Віннік, юрист у сфері міжнародного корпоративного права та фінтеху ЮК “Приходько та партнери”, проаналізував юридичні наслідки цього кейсу. За його словами, передача криптовалюти в управління АРМА не вважається конфіскацією – держава не стає автоматично власником цих коштів і не може довільно спрямовувати їх до державного бюджету. Йдеться про арештовані активи, передані на підставі судового рішення, а їх подальша доля визначається вироком суду та можливою спеціальною конфіскацією.
Як зазначив Віннік, основна юридична складність криптовалютних активів полягає в тому, що традиційні методи арешту майна застосовуються лише частково. Якщо квартиру можна зареєструвати, а банківський рахунок заблокувати, то щодо криптовалюти ключовим є питання реального контролю над приватним ключем, seed-фразою або біржовим обліковим записом. Без технічного контролю юридичний арешт може залишитися лише формальністю.
Юрист виділив чотири головні проблеми, які порушує цей прецедент:
- Доказова база. Правоохоронці мусять довести не лише наявність USDT на гаманці, але й зв’язок активу з кримінальним правопорушенням – через відстеження руху коштів у блокчейні, взаємодію з біржами, міксерами та DeFi-протоколами.
- Зберігання. Безпека криптоактивів залежить від системи custody: хто має доступ до ключів, чи застосовується multisig, апаратні гаманці, незалежний аудит та журнал доступу. Втрата приватного ключа або компрометація доступу фактично означає втрату активу.
- Економічна вартість. Навіть USDT як стейблкоїн несе в собі ризики: залежність від емітента, резервів, санкційних обмежень та технічної інфраструктури. Управління таким активом вимагає окремої політики моніторингу ризиків та визначення моменту безпечного зберігання.
- Межі державного впливу. АРМА зобов’язана забезпечувати збереження вартості активу, але не має права розпоряджатися ним як державною власністю до винесення остаточного судового рішення – це є принципово важливим для балансу між інтересами розслідування та правами власника.
Що має бути врегульовано українським законодавством
Данило Віннік вказує на шість аспектів, які слід закріпити в законодавстві, щоб уникнути ситуації, коли кожен новий випадок стає “частково експериментом”:
- Спеціальна процедура вилучення та передачі криптоактивів – хто виконує технічне переведення коштів, як оформлюється акт приймання-передачі, хто несе відповідальність за помилку під час переказу.
- Обов’язкові стандарти державного зберігання – multisig, апаратні гаманці, розподіл доступу, незалежний технічний аудит, ведення журналів дій та механізми кіберстрахування.
- Оцінка вартості криптоактивів – на яку дату визначається вартість, які біржові джерела використовуються, як враховується ліквідність токенів з високою волатильністю.
- Політика щодо стейблкоїнів – USDT та USDC не є банківськими депозитами, тому закон має визначити умови конвертації, хто ухвалює таке рішення та хто несе відповідальність за його наслідки.
- Права потерпілих – особливо в міжнародних кіберзлочинах з множинними юрисдикціями, де закон має пояснити, як арештовані криптоактиви можуть бути використані для компенсації шкоди.
- Прозорість без шкоди для безпеки – громадськість повинна знати загальні правила управління арештованими активами, не отримуючи критичних технічних деталей зберігання.
За словами Вінніка, цей випадок є початком формування практики розшуку цифрових активів (digital asset recovery) в Україні. Щоб він не залишився поодинокою подією, потрібне системне оновлення законодавства – від арешту криптовалюти до її безпечного зберігання, оцінки, управління, можливої конфіскації та повернення потерпілим або державі після остаточного рішення суду.
Контекст передачі криптоактивів АРМА
До передачі коштів, фахівці АРМА тривалий час вивчали правові можливості управління віртуальними активами. Вони досліджували досвід європейського законодавства та шукали рішення в рамках чинних українських норм. Після конвертації криптоактивів у фіатні кошти, ДБР планує інвестувати їх у військові облігації.
АРМА ініціює міжвідомчий діалог для розробки практичних рішень і очікує подальших кроків від законодавців щодо комплексного врегулювання обігу та управління віртуальними активами в Україні.
Кримінальні провадження та регулювання цифрових активів
Передача криптоактивів в управління АРМА не є поодиноким випадком у кримінальних провадженнях. Минулого року суд передав агентству криптоактиви громадянина України на суму 123 мільйони доларів. Той випадок також супроводжувався дискусією щодо відсутності чіткого механізму договірного управління такими активами в АРМА через незавершеність відповідного законодавства.
Одночасно з кримінальними провадженнями, Україна працює над врегулюванням крипторинку на законодавчому рівні. Національна комісія з цінних паперів, Мінцифри та НБУ вже тривалий час готують оновлене законодавство про регулювання ринку віртуальних активів. Закон “Про віртуальні активи” був підписаний ще у 2022 році, але ще не набув чинності – для цього необхідні відповідні зміни до Податкового кодексу.