Чоловік вимагає від ПриватБанку компенсацію у розмірі 40 тисяч гривень за нав'язливі телефонні дзвінки щодо неіснуючого боргу
Чоловік вимагає від ПриватБанку компенсацію у розмірі 40 тисяч гривень. Він звинувачує фінансову установу у нав'язливих дзвінках щодо неіснуючого боргу у розмірі 21 385 гривень. Про це йдеться у рішенні Деснянського районного суду Чернігова, опублікованому 12 вересня 2025 року.
Чоловік є пенсіонером, учасником бойових дій та проходив службу у Збройних Силах України з 24 березня 2022 року по 4 вересня 2023 року. Після мобілізації він отримував грошову допомогу на свій рахунок, відкритий в акціонерному товаристві комерційний банк “ПриватБанк”. 12 квітня 2022 року, після зарахування коштів на його картку, він одразу отримав повідомлення про списання 1464 гривень на погашення боргів. Він зателефонував до банку та повідомив, що боргів перед банком у нього немає, оскільки термін позовної давності вже минув. Таким чином, банк самостійно, без його згоди, зняв кошти у розмірі 1956 гривень з його зарплатного рахунку. Крім того, всупереч Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні», банк не виконав вимог щодо заборони взаємодії за власною ініціативою зі споживачем, який у встановленому законом порядку повідомив про свою належність до захищеної категорії та закликав повернути неіснуючу заборгованість у розмірі 21 385 гривень.
Чоловік повідомив банк, що він є військовослужбовцем і може надати копії документів, що це підтверджують, через чат-бот ПриватБанку. 5 квітня 2023 року він надав копію свого посвідчення та копію військового квитка з записами про мобілізацію через чат-бот, але співробітники банку продовжували наполегливо телефонувати йому щодня. 8 червня 2023 року він знову надіслав через чат-бот ті ж самі документи та судові рішення щодо боргу, але співробітники банку продовжували телефонувати. Зрештою, 9 червня 2023 року, після повторного надання копій тих самих документів, він отримав підтвердження отримання документів. Таким чином, з 24 березня 2022 року по 4 вересня 2023 року він проходив військову службу у Збройних Силах України. Законодавство забороняє фінансовим установам телефонувати військовослужбовцям. Крім того, банк в односторонньому порядку незаконно заблокував кошти на картковому рахунку, у «Казначействі» у сумі 5 572 гривень, кошти на депозиті у сумі 35 гривень та на валютному рахунку у сумі 32 доларів. Через незаконні дії банку громадянин зазнав значного емоційного стресу, що вплинуло на його здоров'я та призвело до розвитку захворювання. Вказане захворювання ще більше посилює його страждання, у нього розвивається комплекс неповноцінності. Таким чином, дії банку, що виражалися в незаконній відмові виконувати умови депозитних договорів, депозитів та ведення карткового рахунку, телефонних дзвінках під час надання послуг, завдали позивачу моральної шкоди, яку він оцінює у 40 тисяч гривень.
«23 серпня 2006 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 21 409 гривень на придбання автомобіля зі строком погашення до 23 серпня 2011 року. Також 13 березня 2006 року сторонами було укладено договір про надання банківських послуг № б/н., за умовами якого позивачу було надано кредит шляхом встановлення кредитного ліміту в розмірі 5000 гривень на картку. Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за зазначеними договорами. Рішенням Чернігівського обласного апеляційного суду від 26 липня 2012 року у справі № 2/2506/747/12 апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 травня 2012 року змінено в частині визначення суми заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з позивача, на користь відповідача…» суму заборгованості за кредитним договором зменшено з 12 002 гривень до 11 075 гривень. На виконання зазначеного судового рішення 27.08.2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова видано виконавчий лист. Вказане судове рішення позивачем не виконано. З розрахунку заборгованості за кредитним договором від 23.08.2006 року випливає, що загальна сума заборгованості за договором становить 11 075 гривень. Зі звіту про рух грошових коштів за кредитним договором № б/н від 13.03.2006 року випливає, що станом на 06.10.2020 року загальна сума заборгованості за договором становить 1 464 гривні. Відповідач, у суворій відповідності до вимог законодавства та умов договору, укладеного з позивачем від 07.04.2022 року, правомірно виконав договірне «списання коштів з карткового рахунку, що належить позивачу, в рахунок погашення заборгованості, що існувала на момент такого списання». за кредитним договором № б/н від 13.03.2006 на суму 1464 гривні», – повідомили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відхилив позов чоловіка.
«Суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення моральної шкоди, а саме: суду не надано належних доказів, які б підтверджували, що саме відповідач телефонував позивачу та що банк вчинив дії, що порушують вимоги закону, на які посилається позивач, зокрема, що взаємодія банку відбувалася з власної ініціативи саме щодо врегулювання простроченої заборгованості. Зі скріншоту дзвінків, наданих позивачем до позову, не можливо встановити, хто і кому саме телефонував. Також матеріали справи не містять доказів змісту розмов, на які вказує позивач, стверджуючи про неправомірні дії відповідача. За зазначених обставин, враховуючи вищезазначене та той факт, що позивач не довів обставини, за яких може виникнути зобов'язання щодо відшкодування моральної шкоди, а отже, суд не знаходить підстав для задоволення позову», – наголосив суд.