Гроші та банківські картки Фото: Інформатор
В Україні розкрито розгалужену систему легалізації нелегальних доходів: тільки за період у п’ять місяців 2025 року було проаналізовано понад 29 тисяч банківських акаунтів, а загальна сума “заплямованих” угод досягла 30,81 мільярда гривень. І це, за припущеннями експертів, лише початок у війні із так званими “дропами” – фінансовими посередниками, через котрих проходять тіньові фінансові потоки і які підривають економічну стабільність держави. Про це повідомляється у відповіді Держслужби фінансового моніторингу України на офіційний запит “Судово-юридичної газети”.
Розміри злочинної оборудки
Держфінмоніторингом в часовий проміжок з серпня по грудень 2025 року були вивчені грошові операції по більш ніж 29 000 рахунків, проведених за допомогою 80 276 фізичних осіб. Зокрема, здійснені фінансові транзакції мають зв’язок із виконанням дій, націлених на узаконення (відмивання) прибутків, здобутих, попередньо, злочинним шляхом. У ході проведення аналітичного дослідження великої кількості фінансових переказів встановлено, що грошові активи на загальну суму 30,81 млрд грн застосовано як знаряддя у легалізації кримінальних оборудок.
Що таке «дропи» та як працює схема «дропування»
Схема «дропування» полягає у наступному: особа, яка є користувачем банківської організації, надає свою банківську картку, котра випущена до рахунку, у використання стороннім особам, котрі згодом проводять фінансові операції, що мають характерні риси транзитності та структурованості. В подальшому, грошові ресурси знімаються у формі готівки або перекидаються на інші акаунти осіб, котрі беруть участь у злочинній схемі. Таким чином, особа, яка виступає організатором неправомірного механізму, дає інструкції щодо подальшого розподілу грошових активів, проте разом із тим також отримує встановлений відсоток. Держфінмоніторинг за допомогою централізованої системи класифікації клієнтів-осіб продовжує боротьбу з людьми – «дропами».
Які наслідки загрожують дропам
За оцінками банківських установ, у 2025 році дроп-активність може торкатися 10–20% нових карток. З початку року зафіксовано близько 100 тис. скомпрометованих карток, а сукупний обсяг операцій через дроп-схеми може досягати десятків мільярдів гривень. Про це повідомила Анна Довгальська, заступник голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
Щодо соціального “портрету” звичайного дропа, то за інформацією Анни Довгальської найчастіше це юні люди віком від 18 до 25 років, велика частина з яких є учнями, пенсіонери, незайняті тощо.
Згідно з її спостереженнями близько 60% дропів шукають “швидкі гроші” через скрутне фінансове становище, 25% — не усвідомлюють правових наслідків причетності до злочину, а 15% громадян діють під впливом маніпуляцій чи примусу, інколи мимоволі.
“Іноді дропами стають через дещо просте бажання допомогти знайомій особі, котра, наприклад, просить “позичити картку”. Досить часто інструментом тиску стають соцмережі, в яких людина поводиться надто безпечно, безтурботно чи відверто. Тобто у таких випадках дропи частково також є вимушеними потерпілими від рук шахраїв”, — наголосила експертка.
Анна Довгальська розповіла, за якими ознаками можливо встановити залучення до дроп-схем:
- Пропонування “легких грошей” за те, що ви просто надасте картку чи рахунок.
- Відсутність чіткого пояснення, для чого потрібен доступ до рахунку.
- Пропозиція поступає у соцмережах чи месенджерах.
- Відсутність будь-яких перевірок: спілкування лише онлайн, без офіційних паперів.
“Усі ці маркери вказують: мова йде не про чесний заробіток, а про злочинну схему”, — підкреслює вона.
Банкірка також акцентувала увагу на ймовірних наслідках для дропів:
- Блокування рахунків. Банк має право призупинити дію картки, якщо бачить сумнівні транзакції.
- Юридична відповідальність. Дроп по суті сприяє відмиванню коштів, а це карається законом. За статтею 209 ККУ можна отримати до 12 років позбавлення волі.
- “Чорні списки”. Навіть якщо людина уникне кримінальної справи, банки можуть внести її до внутрішніх баз ризикованих клієнтів. Це означає проблеми з кредитами, внесками й навіть відкриттям рахунків у майбутньому.
- Репутаційні втрати. Вийти з цього статусу майже нереально. Єдиний шанс — добровільно звернутися до поліції та співпрацювати зі слідством. Але навіть тоді довіра фінансових організацій відновлюється вкрай повільно.
- Майбутні суворі обмеження. Планується створення державного Реєстру дропів. Потрапляння до нього означатиме офіційну заборону на користування фінансовими послугами. Наразі готується до розгляду Верховною Радою відповідний законопроєкт, що буде регулювати відповідальність дропів та визначатиме створення “Реєстру дропів”.
І на завершення експертка радить тим, хто вже опинився у пастці шахраїв та розуміє жахливі для себе наслідки не замовчувати проблему, а діяти за наступним алгоритмом:
- Негайно припинити будь-яку комунікацію із шахраями.
- Повідомити свій банк, що інформація вашої картки використовується незаконно.
- Звернутися до поліції: це надасть шанс розглядати вас як потерпілого, а не співучасника.
“Потурбуйтеся про майбутнє: не варто спокушатися хибними обіцянками легкого збагачення, оскільки досить часто за ними стоять дуже значні наслідки. Натомість дуже бажано сформувати особисту фінансову свідомість, котра має складатися передусім із поінформованості про шахрайські схеми, обережності у використанні власної картки та здоровим глуздом: надмірна віра навіть до знайомих чи близьких людей не завжди може бути обґрунтована”, — резюмувала Анна Довгальська.
Стати “грошовим посередником” можна несвідомо, тому, якщо ви на якомусь етапі усвідомили, що встигли погодитися на схожу пропозицію і надали інформацію своєї картки/рахунку аферистам, слід звернутися до Кіберполіції, залишивши заяву на вебсайті або зателефонувавши за номером: 0 800 505 170. Також негайно зверніться до банку та заблокуйте рахунок.