Деталі справи викладені у ЄДРСР. Фото ілюстративне: pexels.com, колаж: Інформатор
Верховний Суд 8 червня 2026 року відхилив касаційну вимогу мешканця Дніпра, який домагався 15 мільйонів гривень відшкодування моральних страждань за неправомірно складений протокол патрульної поліції щодо керування транспортним засобом під впливом наркотичних речовин. Суди нижчих інстанцій встановили, що інспектор патрульної служби оформив документ без жодних доказів сп’яніння водія, проте присудили лише 7 000 гривень відшкодування. Чоловік наполягав, що ця сума є недостатньою та не відповідає заподіяним стражданням. Колегія суддів Касаційного цивільного суду визнала висновки попередніх інстанцій обґрунтованими і залишила постанову без змін.
Історія почалася 29 жовтня 2022 року, коли інспектор 1 взводу 2 роти 3 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Прялупа А. Є. склав протокол серії ААД № 352382. Деталі справи наведені у постанові Верховного Суду, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Згідно з версією патрульного, чоловік керував автомобілем Renault Logan, маючи явні ознаки наркотичного сп’яніння, та відмовився від проходження медичного огляду.
Водій керував Renault Logan. Фото: pexels.com
Позивач стверджував, що поліцейські не надали йому направлення на медичне обстеження, а лише вказали на необхідність самостійного звернення до медичного закладу. Одразу після закінчення комендантської години, о 6 год. 10 хв. 30 жовтня 2022 року, він звернувся до Комунального підприємства “Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги” Дніпропетровської обласної ради, де пройшов огляд.
“За результатами обстеження було складено висновок, згідно з яким ознак наркотичного сп’яніння у чоловіка не виявлено”, – зазначено у повідомленні.
30 листопада 2022 року постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо чоловіка за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення було припинено у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Суд встановив порушення інструкцій патрульним
Верховний Суд, розглядаючи справу, звернув увагу на конкретні порушення, допущені патрульним під час оформлення протоколу. Зокрема, у мотивувальній частині зазначено, що поліцейський не виконав зазначені вище приписи законодавства, а тому не мав жодних правових підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 352382.
Суд вказав на порушення одразу кількох нормативних вимог:
- інспектор не забезпечив доставку водія до найближчого медичного закладу протягом двох годин з моменту виявлення підстав для огляду, як це передбачено Інструкцією Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735;
- у протоколі відсутні свідки, які б підтвердили факт відмови водія від проходження огляду, хоча це вимагається Інструкцією Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395;
- жодних доказів наркотичного сп’яніння чи відмови від медичного огляду в матеріалах справи не було.
Дніпровський апеляційний суд 11 листопада 2025 року, розглянувши апеляційні скарги представника Департаменту патрульної поліції та Панни О. А., залишив рішення першої інстанції без змін. У відзиві на касаційну скаргу Департамент патрульної поліції зазначав таке.
“Скасування у встановленому порядку постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є достатньою справедливою сатисфакцією та повністю забезпечує нівелювання наслідків складання такого протоколу”, – наголошується у відзиві Департаменту патрульної поліції.
Чому сума компенсації залишилася незмінною
Верховний Суд нагадав правову позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що патрульна поліція не є суб’єктом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність чи досудове розслідування. Тому на такі правовідносини не поширюються спеціальні правила відшкодування шкоди, передбачені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Натомість застосовуються загальні норми статей 1173 та 1174 цього кодексу, за якими держава відшкодовує шкоду незалежно від вини органу влади.
Суди першої та апеляційної інстанцій визначили розмір компенсації у 7 000 гривень, керуючись принципами розумності та справедливості. Верховний Суд погодився, що ця сума відповідає характеру та обсягу страждань позивача і не призведе до надмірного збагачення. Колегія також порівняла цю справу з іншими подібними рішеннями Верховного Суду: у справі № 686/8422/20 присуджували 10 510 гривень, у справі № 686/13784/21 – лише 300 гривень, а у справі № 201/7848/21 – 20 100 гривень.
Постанова
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив остаточне рішення у цій справі. Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив:
- касаційну скаргу мешканця Дніпра залишити без задоволення;
- рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 22 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Справу розглядала колегія суддів у складі Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М. та Фаловської І. М.
Судова практика щодо водіїв та компенсацій зростає
Раніше “Інформатор” повідомляв про випадок, коли суд зобов’язав компанію виплатити компенсацію лікарці за втрачене майно – тоді йшлося про суперечку з товариством з обмеженою відповідальністю “Нова пошта” щодо втраченого дерматоскопа вартістю 39 690 гривень. Також ми писали про інший випадок, пов’язаний із керуванням транспортним засобом у стані сп’яніння, коли водій маршрутки перевозив пасажирів під впливом наркотиків у Києві.