Адвокат про збереження сектору онлайн-комерції в Україні
У поточних умовах війни український бізнес зустрічає серйозні труднощі. Провадження підприємництва під час безперервних обстрілів та відключень електроенергії є, мабуть, найбільшим викликом. Однак на сьогодні чимала кількість підприємців віддає перевагу більш захищеним способам ведення діяльності. Одним із таких варіантів є комерція через соціальні мережі, онлайн-платформи. Про це Інформатору повідомив керівний партнер адвокатського об’єднання EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів з питань інвестицій та приватизації Андрій Шабельніков.
Від початку широкомасштабного вторгнення сфера онлайн-комерції продовжує розширюватися. Однак враховуючи останні зміни в законодавстві та додаткове податкове навантаження можливий негативний вплив на цю галузь бізнесу.
“Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна торгівля — це господарська діяльність у галузі електронної купівлі-продажу, збуту товарів віддаленим способом покупцю шляхом укладення електронних угод із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем. Важливо, що здійснення електронної комерції є звичайним видом підприємницької діяльності, отже, всі продавці повинні бути офіційно зареєстровані як суб’єкти господарювання (наприклад, ФОП). У свою чергу рівень податкового навантаження на ФОП поступово зростає”, – зауважив Шабельніков.
Адвокат нагадав, що з 01.01.2025 року ФОП — платники єдиного податку (ЄП) зобов’язані сплачувати військовий збір. Розмір податку залежить від групи ФОП (наприклад, для 3-ї групи розмір становить 1 % від прибутку). Разом із цим, як неодноразово повідомлялося в ЗМІ, на виконання вимог МВФ Уряд України має подати до Ради законопроєкт, який передбачатиме обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ з 1 січня 2027 року для платників спрощених режимів з обігом, що перевищує загальний ліміт реєстрації ПДВ (на рівні 1 млн грн).
“Тобто, імовірно, вже з 01.01.2027 року можливе введення зобов’язання сплачувати ПДВ для всіх ФОПів. Відповідно поступове збільшення податкового навантаження може призвести до закриття певних ФОПів та скорочення сектору електронної комерції”, – підкреслив Шабельніков.
Також він звернув увагу на так званий Закон про OLX (законопроєкт № 14025), який зараз знаходиться на розгляді у Верховній Раді України. Зазначений закон передбачає введення зобов’язання для онлайн-платформ вести податковий облік осіб, які займаються підприємницькою діяльністю через ці платформи. Такі зміни, безумовно, призведуть, по-перше, до ще більшого податкового навантаження на бізнес, по-друге — до збільшення вартості комісій за використання сервісів онлайн-платформ.
“Усе це матиме негативний вплив на прибутковість бізнесу в сфері онлайн-торгівлі та може спровокувати поступовий спад офіційної онлайн-комерції в Україні. Отже, органам державної влади необхідно переглянути підхід до податкової політики у сфері ФОП. Доцільним є запровадження нової системи податкових преференцій та державної підтримки підприємців, яка відповідатиме актуальним умовам ринку. У свою чергу підприємцям слід уважно проаналізувати останні зміни в законодавстві України, щоб своєчасно організувати свою діяльність та налагодити чітку фінансову звітність. Це дозволить уникнути можливих штрафів з боку контролюючих органів”, – додав Шабельніков.
Покупки на торгівельних онлайн-платформах – як захиститися від аферистів
Торгівельні онлайн-платформи є не менш відомими, ніж інтернет-магазини. Вони дозволяють не тільки купувати, а й продавати товари. Але разом із тим на таких платформах є безліч шахрайських махінацій, жертвами яких можуть стати як продавці, так і покупці. Одна з найпоширеніших махінацій на торгівельних платформах – фішинг, тобто виманювання особистих даних за допомогою аферистичних посилань. Усе починається з того, що зловмисники намагаються перевести спілкування з офіційного майданчика в месенджери.
Як аферисту вдається виманити кошти, видаючи себе за покупця? Приклад такої схеми:
- Аферист пише продавцю, що його зацікавив товар, але фото товару на сайті не завантажується, і для вирішення цієї проблеми пропонує перейти в месенджер (Viber, Telegram, WhatsApp), щоб отримати більше фото товару та обговорити всі деталі;
- Аферист каже, що готовий придбати товар, і надсилає посилання для “отримання коштів”. Насправді це фішинговий сайт, де продавця просять ввести дані банківської картки (номер, термін дії, CVV-код);
- Продавець переходить за посиланням, вводить дані на шахрайському сайті, які автоматично стають відомі аферисту, що дозволяє зловмиснику викрасти кошти з рахунків.
Як уберегтися від афери?
- Обговорюйте деталі угоди тільки в чаті торгівельного майданчика або через його застосунок. Ігноруйте пропозиції перейти в месенджери.
- Будьте уважними з посиланнями для “отримання коштів” — це найчастіше пастка для збору ваших карткових даних.
- Щоб отримати кошти на картку, достатньо повідомити тільки 16-значний номер, що знаходиться на лицьовій стороні платіжної картки.
Тримайте в таємниці:
- CVV-код – тризначний номер на зворотній стороні картки;
- Коди банків та мобільних операторів;
- Пароль до інтернет-банкінгу.