Суд зобов’язав ПриватБанк відшкодувати кошти та моральну шкоду
Соснівський районний суд міста Черкаси 22 липня виніс рішення, яким зобов’язав АТ КБ “ПриватБанк” повернути клієнтові 23 500 гривень, що були безпідставно списані, а також виплатити 5 000 гривень за завдану моральну шкоду через неправомірне обмеження доступу до банківського рахунку. Фінансова установа заблокувала картку мешканця Черкас після надходження коштів від продажу криптовалюти третьою особою. Позивач вимагав поновити обслуговування його рахунку, повернути стягнені кошти та компенсувати моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень. Судова інстанція задовольнила позов лише частково.
Чоловік звернувся до судових органів із позовною заявою проти банку щодо захисту прав споживача банківських послуг. Згідно з документом, опублікованим у Єдиному державному реєстрі судових рішень, 13 червня 2024 року банк в односторонньому порядку здійснив блокування платіжної картки позивача, а згодом закрив рахунок та обмежив користування сервісом “Приват24”.
За твердженням позивача, того ж дня на його рахунок надійшли 23 550 грн як оплата за криптовалюту, продану третій особі на платформі Binance, що було укладено в рахунок погашення боргу за позикою. Натомість банк стверджував, що припинення договірних відносин сталося через ознаки використання рахунку клієнта в інтересах сторонніх осіб.
Судом було встановлено, що 13 березня 2024 року чоловік у своїй анкеті належної перевірки зазначив, що є пенсіонером, не зареєстрований як фізична особа-підприємець і не провадить незалежної професійної діяльності. Очікувані середньомісячні надходження на його рахунки він оцінив менше ніж у 150 000 грн, а офіційний сукупний місячний дохід – у 4 000 грн.
13 червня 2024 року на рахунок чоловіка надійшли 23 550 грн від жінки, яка згодом повідомила банк про факт шахрайства. Третя особа у справі пояснила суду, що того ж дня перейшла за посиланням на платформі OLX, вважаючи це частиною процесу купівлі-продажу, ввела персональні дані, після чого без зміни пароля було здійснено вхід до застосунку “Приват24” та проведено платіж на суму 23 550 грн, що становило всі кошти на її рахунку.
Приват24
Тим часом інший чоловік, залучений як третя особа, пояснив, що 30 квітня 2024 року отримав від позивача позику на суму 25 000 грн і з метою часткового її повернення вирішив продати криптовалюту через платформу Binance. Оскільки він не міг отримати кошти на власний рахунок через тимчасове обмеження картки, він домовився з позивачем про перерахування грошей від продажу криптовалюти безпосередньо на його рахунок.
“Кошти в розмірі 23 550 грн було перераховано на рахунок позивача як оплату за належну йому криптовалюту, а для позивача – як часткове погашення боргу за позикою”, – зазначив у своїх поясненнях третій учасник справи.
Після отримання повідомлення від жінки про шахрайство, банк запровадив обмеження на здійснення видаткових операцій за рахунком чоловіка, а за підсумками моніторингу відніс його до категорії клієнтів “Шахраї в електронних операціях”. 5 вересня 2024 року банк прийняв рішення про припинення ділових відносин, а 17 вересня 2024 року чоловік особисто подав заяву про закриття рахунку та перерахування залишку коштів у розмірі 53 122,63 грн на інший банк.
Частина дій банку визнана незаконною
Розглядаючи справу, суд дійшов висновку, що початкова реакція банку на повідомлення про шахрайські дії була виправданою, оскільки чоловік погодився передати реквізити свого рахунку іншій особі для здійснення розрахунків. Водночас суд встановив, що банк не дотримався встановлених законодавством термінів щодо обмеження доступу до коштів.
- Банк не надав доказів щодо інформування спеціально уповноваженого органу про зупинення фінансових операцій у день встановлення обмежень;
- Відсутнє рішення про подальше зупинення операцій, що перевищує встановлені законом два робочі дні;
- 14 червня 2024 року банк списав 23 500 грн з рахунку без відповідного розпорядження клієнта, його згоди чи рішення суду;
- До 17 вересня 2024 року позивач був позбавлений можливості розпоряджатися залишком коштів у сумі 53 122,63 грн, які не стосувалися спірної транзакції.
Суд наголосив, що неналежному отримувачу протягом трьох робочих днів з дати отримання повідомлення про помилкову операцію необхідно ініціювати повернення відповідної суми, а за наявності його згоди повернення відбувається на основі наданої ним платіжної інструкції. У випадку відмови отримувача добровільно повернути кошти, їх списання з рахунку здійснюється в судовому порядку. Оскільки банк списав кошти поза таким порядком, вимогу щодо повернення 23 500 грн суд визнав обґрунтованою.
Щодо вимоги про відновлення обслуговування рахунку, суд відмовив, оскільки позивач сам звернувся із заявою про закриття рахунку і не заявляв про її недійсність чи скасування наслідків її виконання. При визначенні розміру компенсації моральної шкоди суд врахував тривалість обмежень та той факт, що позивач був змушений неодноразово звертатися до банку та відстоювати свої права у суді, проте зменшив запитувану суму з 10 000 до 5 000 гривень, зважаючи на відсутність доказів погіршення стану здоров’я чи інших серйозних наслідків.
Рішення суду у справі проти банку
Суд ухвалив рішення задовольнити позов частково. Резолютивна частина рішення включає такі пункти:
- стягнути з АТ КБ “ПриватБанк” на користь позивача 23 500 грн безпідставно списаних коштів;
- стягнути з банку 5 000 грн як відшкодування моральної шкоди;
- у задоволенні решти позовних вимог, зокрема щодо відновлення обслуговування рахунку, відмовити;
- стягнути з банку судовий збір у розмірі 1 028,89 грн на користь держави.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дати його оголошення.
Українці частіше подають позови до банків через блокування рахунків
Раніше “Інформатор” повідомляв, що ПриватБанк заблокував рахунок чоловіка через підозрілий переказ з OLX на 49 тисяч гривень, і суд також розглядав питання законності таких обмежень. Також ми писали, що клієнту ПриватБанку заблокували всі рахунки після суперечки з оператором щодо суми лише в 1 тисячу гривень.