Підліток зламав Izibank та привласнив 68 тисяч
Неповнолітній харків’янин отримав випробувальний термін за несанкціоноване проникнення до інтернет-банкінгу знайомого з метою викрадення коштів з його рахунків на суму понад 68 тисяч гривень. Методи несанкціонованого доступу до онлайн-банкінгу залишаються серед найпоширеніших кіберзлочинів в Україні. Зловмисна діяльність тривала з січня по липень 2025 року, протягом якого підліток здійснив численні несанкціоновані входи до чужого профілю. Рішення у справі було винесено Індустріальним районним судом Харкова 2 червня 2026 року.
Згідно з документами справи, оприлюдненими у Єдиному державному реєстрі судових рішень, неповнолітній скористався довірою свого знайомого. Він попросив розблокований смартфон Apple iPhone 13, нібито для здійснення телефонного дзвінка. Отримавши телефон із активною SIM-картою Lifecell потерпілого, він таємно отримав доступ до особистого кабінету в системі “Internet Banking Izibank” і змінив прив’язаний фінансовий номер на свій власний – Київстар. Це сталося 23 січня 2025 року о 21:57. Відтак, підліток отримав повний контроль над двома банківськими рахунками потерпілого, відкритими в АТ “ТаскомБанк”.
Упродовж наступних місяців обвинувачений неодноразово змінював пароль та фінансовий номер у додатку, аби зберегти доступ до чужих коштів. Загалом суд зафіксував такі операції:
- 29 березня 2025 року – два перекази по 2 000 грн через банкомат у Києві;
- 2 квітня 2025 року – три перекази на суми 5 000, 5 000 та 9 150 грн;
- 6 квітня 2025 року – переказ 8 450 грн;
- 28 березня 2025 року – оплата в торговій мережі “Comfi” на 12 599 грн;
- 1 травня 2025 року – переказ 5 718 грн;
- 2 травня 2025 року – переказ 18 100 грн.
Загальна сума привласнених коштів сягнула 68 017 гривень. Усі транзакції підліток здійснював з дому, використовуючи смартфон Xiaomi, підключений до мережі Інтернет через провайдера Triolan.
Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою провину, висловив щире каяття та попросив суд не позбавляти його волі, аби мати змогу працювати і відшкодувати завдану шкоду. Батько обвинуваченого пояснив поведінку сина психологічною незрілістю та запевнив суд у посиленні батьківського контролю. Потерпілий залишив питання покарання на розсуд суду та заявив про намір стягнути відшкодування в рамках цивільного позову.
Призначено три роки умовно з випробувальним терміном
Суд кваліфікував дії неповнолітнього за трьома статтями Кримінального кодексу: несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем (ч. 1 і ч. 2 ст. 361), а також шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 4 ст. 190). За сукупністю злочинів йому призначено 3 роки позбавлення волі, однак від відбування покарання підлітка звільнили з випробувальним терміном на 1 рік.
Підставою для винесення умовного вироку стали висновки Сектору ювенальної пробації Основ’янського відділу Харкова, складені у травні 2026 року. Орган пробації оцінив ризик повторного скоєння злочину як низький та рекомендував виправлення без ізоляції від суспільства. Суд також взяв до уваги відсутність судимостей, добровільне визнання провини та активне сприяння розслідуванню.
На період випробувального строку на неповнолітнього покладено низку обов’язків:
- регулярно з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;
- повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без дозволу органу пробації;
- виконувати заходи пробаційної програми.
Небезпека зміни номера телефону в банківському застосунку
У цій справі основним інструментом злочину стала заміна фінансового номера телефону в банківському додатку. Такий метод є особливо небезпечним, якщо до номера прив’язано мобільний банкінг, електронну пошту або інші фінансові сервіси. Саме тому банківські застосунки надсилають SMS-підтвердження на зареєстрований номер. Якщо зловмисник уже контролює телефон жертви, цей захист фактично не діє.
Експерти з кібербезпеки наголошують: своєчасне звернення до правоохоронних органів після виявлення шахрайства та надання скріншотів, виписок з банківських рахунків та зразків шкідливого програмного забезпечення значно сприяє розслідуванню. Крім того, фахівці радять ніколи не передавати розблокований телефон стороннім особам, навіть на короткий час.
Шахрайство з банківськими даними в Україні
Керівник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем Департаменту кіберполіції НПУ Євгеній Дороганов зазначає, що пріоритетним напрямком роботи відомства є протидія несанкціонованому доступу до облікових записів громадян – зломам інтернет-банкінгу та месенджерів. За його словами, зловмисники постійно вдосконалюють свої методи та намагаються обійти системи захисту, включно з двофакторною автентифікацією. Дороганов рекомендує використовувати виключно перевірені онлайн-платформи та повідомляти про підозрілі операції через офіційний сайт кіберполіції України.
Фішинг залишається одним із найпоширеніших методів злому облікових записів – зловмисники обманом змушують жертву розкрити персональну інформацію через підроблені вебсайти або електронні листи. Проте, справа з Харкова демонструє, що для заволодіння чужим акаунтом іноді достатньо лише фізичного доступу до розблокованого смартфона, без застосування будь-яких технічних засобів. Детальніше про методи виявлення шахрайських інтернет-проєктів в Україні читайте в окремому матеріалі Informator.