Суд у Кропивницькому відхилив вимогу ТЦК щодо позбавлення військовозобов’язаного права керувати автомобілем
Фортечний районний суд міста Кропивницького не задовольнив позов територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо тимчасового обмеження для військовозобов’язаного права на керування транспортним засобом. Ця справа стала яскравим прикладом того, як ігнорування виклику до ТЦК за повісткою може призвести до судового процесу, який, однак, може завершитися не на користь позивача. Суддя Віталіна Мохонько винесла рішення у справі № 404/2906/26 7 липня 2026 року, мотивуючи його недостатністю доведеності ключових обставин, необхідних для застосування обмежувальних заходів.
Як було встановлено судом, відповідач перебуває на військовому обліку у кропивницькому ТЦК з 14 серпня 2024 року. Він не прибув до центру комплектування 7 березня 2025 року за повісткою для актуалізації облікових даних. Це зазначено у матеріалах справи, оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Поштове відправлення з повісткою було повернуто з позначкою “адресат відсутній за вказаною адресою”, що ТЦК сприйняв як належне підтвердження сповіщення. 17 березня 2025 року центр звернувся до Кропивницького РУП ГУНП із запитом про адміністративне затримання та доставлення відповідача. Однак 4 лютого 2026 року поліція повідомила про неможливість встановлення місцезнаходження особи.
Згодом ТЦК надіслав вимогу № 6/1672 від 4 лютого 2026 року рекомендованим листом із запрошенням на 10 лютого 2026 року. Відправлення повернулося до відправника 23 лютого 2026 року. Зважаючи на невиконання вимоги, центр подав до суду позов про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом — стандартний захід впливу на осіб, які ухиляються від виконання військового обов’язку.
Суд не дозволив ТЦК обмежувати військовозобов’язаного у керуванні авто.
Проте суд не виявив підстав для задоволення позову. Суддя Мохонько зазначила: ТЦК не надав жодних доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП. У матеріалах справи також відсутня постанова керівника Кропивницького РУП ГУНП про неможливість здійснення адміністративного затримання. Відсутність обох цих документів є обов’язковою умовою, за якої суд мусить відмовити у задоволенні позову, згідно з частиною 8 статті 283-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Чому суд відмовив ТЦК, незважаючи на неявку відповідача
Закон чітко регламентує процедуру, яку ТЦК повинен виконати перед зверненням до суду. Судовому розгляду позову обов’язково повинна передувати спроба ТЦК доставити “ухилянта” за допомогою поліції. Без документального підтвердження цього кроку, зокрема, без постанови поліції про неможливість затримання, позов до суду не може бути задоволений. Саме ця процедурна прогалина стала вирішальною у справі кропивницького ТЦК.
У змінах до Кодексу адміністративного судочинства зазначено, що суд відхиляє вимоги ТЦК, якщо центр не доведе неможливість здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи поліцією. Це означає, що наявність повістки, вимоги та навіть відповіді від поліції недостатньо — усі документи повинні відповідати встановленій законом формі. У кропивницькій справі вирішальним виявилося не те, чи порушив відповідач закон, а чи зміг позивач довести кожен крок процедури.
За даними аналітичної платформи Opendatabot, за час повномасштабної війни в Україні загалом зафіксовано лише 135 таких судових справ. Лише у 10 випадках суди задовольнили вимоги ТЦК — трохи більше 7%. Рішення з Кропивницького підтверджує тенденцію, коли 92% подібних проваджень гальмуються на процесуальному етапі через помилки у позовах або несплату судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення терміну на апеляційне оскарження. Військовозобов’язаний, якого хочуть позбавити права керувати транспортним засобом, може оскаржити рішення суду протягом 15 днів з дня його оголошення. ТЦК має право подати апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду в той самий термін.
Що варто знати про обмеження водійських прав через ТЦК
Якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не виконав зазначений у ній обов’язок, ТЦК звертається до суду щодо тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації — на термін до виконання або відкликання такої вимоги. Обмеження діє до моменту, коли особа виконає вимогу або ТЦК її відкличе. Така норма міститься у законопроекті Кабінету Міністрів про зміни до Закону “Про дорожній рух”: у військовозобов’язаних, щодо яких суд виніс відповідне рішення, зможуть вилучати посвідчення водія.
Відповідальність за неявку до ТЦК та обмеження прав
Механізм обмеження права керування автомобілем — лише один з інструментів впливу на осіб, які ухиляються від виконання військового обов’язку. На сайті “Інформатор” детально проаналізовано, які зміни запропонував законопроект щодо посилення мобілізації: серед іншого, обмеження права керувати транспортним засобом та отримувати посвідчення водія, обмеження прав розпоряджатися коштами та іншими цінностями, відмову у підписанні кредитних договорів та зупинення отримання пільг і послуг від держави. Усі ці заходи мають тимчасовий характер і скасовуються після виконання вимоги ТЦК.
Водночас важливо розуміти, що саме передує зверненню ТЦК до суду. “Інформатор” пояснював: неявка за повісткою для уточнення облікових даних тягне за собою адміністративну відповідальність. Значно складнішою є ситуація, коли військовозобов’язаний пройшов ВЛК, яка визнала його придатним до служби, і не з’являється до ТЦК — за такі дії передбачена кримінальна відповідальність. Тому тип повістки та ступінь порушення мають принципове значення для визначення наслідків.