прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, залиття бензину
Після значного стрибка, з 2 квітня котирування на нафту у світі відчутно впали (на 35%). Незважаючи на це, ціни на бензин та дизельне пальне на АЗС в Україні не падають, а навпаки збільшуються. Інформатор поговорив з економічним фахівцем Михайлом Крапивком з Дніпра, який пояснює фактори стабільно високих цін на пальне в Україні, серед яких є запропонований урядом Юлії Свириденко кешбек “єБачок”.
Українські автозаправні станції не відреагували на зменшення цін на нафту у світі після 2 квітня 2026 року. Це можна побачити на графіку нафти марки Brent. А зараз вона знову почала збільшуватися.
Зміна вартості нафти марки Brent
7 квітня ціна на нафту марки Brent впала зі 127,61 до 105,4 доларів за барель (спад на 21%), 13 квітня ціна становила вже 96,5 долара за барель, а 15 квітня – 94,31 (тобто на 35% менше, ніж максимальний показник, зафіксований 2 квітня). Можна розглянути графік цін на пальне в українській мережі АЗК WOG у цей період (в інших ситуація подібна, але розцінки можуть трохи різнитися): зменшення ціни бензину та дизеля в Україні не відбулося, а, навпаки, вони збільшилися.
Динаміка цін на бензин та дизель у квітні на АЗС WOG. Джерело: Auto.RIA
Однією з причин, чому мережі АЗС не бажають знижувати вартість пального на автозаправних станціях Михайло Крапивко вважає державну “допомогу” водіям своїм кешбеком (який у народі назвали “єБак” чи “єБачок” від Кабміну Свириденко). Продавці чудово розуміють, що частину грошей за пальне (2-4 гривні на літрі) споживач все одно отримає від держави. “Навіщо продавцю знижувати власні ціни, якщо ціни вже знизила держава своїм кешбеком”, – риторично запитує експерт.
Схожої думки щодо недоцільності кешбеку на пальне дотримується директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він зауважує, що кешбек збільшує попит на пальне, а отже і штовхає розцінки на заправках вгору. Омельченко вважає, що програму “єБачок” потрібно негайно зупинити, а після цього відмінити авансові платежі для мереж АЗС на прибуток, особливо на прифронтових територіях. Тобто АЗС платять державі наперед за прибуток, який мають отримати у майбутньому. Авансові платежі додатково впливають на збільшення вартості пального та роблять малих гравців неконкурентоспроможними. За час повномасштабної війни декілька разів піднімали акцизи. А зараз замість тимчасового зниження акцизів реагують на проблему запровадженням кешбеку.
“Не слід плутати біржові котирування (як на марку Brent) з цінами в роздріб. Біржа живе щохвилини, а роздріб – великими відрізками часу. Від продажу до закупівлі нової партії за угодою проходить відчутний період (іноді це навіть не місяць). Роздріб не так реагує на ринки, як на ризики (пов’язані з інформацією, яку отримують роздрібні гравці від інсайдерів, бірж тощо, – Ред.). Тобто, продаючи сьогодні літр дизпалива, власник мережі розраховує отримати ті ж гроші, які він заплатить за нову партію (а це може бути через значний час): він закладає у ціну майбутні ризики. Тому роздрібні мережі так не реагують, як реагують біржі”, – пояснює аудитор Михайло Крапивко.
Економічний фахівець Михайло Крапивко наголошує, що ціни на АЗС формуються під впливом факторів, що впливають на нафту. Це, зокрема, продовження війни в Ірані, блокування Ормузької протоки, санкції до російських постачальників нафти – тобто обмеження ринку.
“Що б не говорив Трамп, учасники ринку розуміють, що Іран увійшов у довготривалий конфлікт. Також Іран вимагає компенсувати завдані йому збитки хоча б завдяки платі за прохід суден через протоку. Це буде по 1 долару за барель нафти. Завтра ця плата може стати ще більшою. Доки ситуація не стабілізується, ці ризики залишаються високими, ризики і закладаються у вартість на АЗС”, – зазначає Крапивко.
У Європі подібна ситуація. Там теж продавці пального оцінюють ризики. Норвезької нафти критично не вистачає для потреб споживачів. Залишається вибір або продовжувати отримувати нафту через Ормузьку протоку у нинішніх умовах (Іран, наприклад, пропускає китайські танкери), у т.ч. з використанням тіньового флоту, або купувати нафту у недружніх до ЄС США. Жоден з цих варіантів не виглядає привабливо. Тому продовжиться рух країн Європи до зменшення залежності від викопного палива, але цей процес тривалий.
“Оптимізму зараз особливо немає. Якщо російська нафта марки URALS піднялася вже вище 100 доларів за барель, це свідчить про великий брак на ринку. Брак завжди компенсують ціновою складовою. Найближчим часом очікувати на зменшення вартості бензину та дизеля не варто. Помітного збільшення вартості, я гадаю, теж не буде, тому що вже закуплені великі об’єми пального”, – підсумовує Михайло Крапивко.