За два роки, у 2025-му та 2026-му, фігуранти кримінальних справ, що розслідуються Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), внесли застави на загальну суму понад 2 мільярди 13 мільйонів гривень. Точна цифра може бути ще вищою, оскільки детальна статистика щодо внесених та стягнутих застав не публікується.
Останніми найгучнішими справами, де фігурують найбільші суми застав, стали “Карфаген”, “Феміда”, “Форест Гамп”, “Мідас” та “Династія”. Лідерство за розміром несплаченої застави у корупційній справі належить народному депутату Вадиму Столару.
У першому півріччі 2026 року НАБУ та САП повідомили про підозри 107 особам та скерували до суду обвинувальні акти щодо 106 осіб. 55 вироків стосовно 76 осіб набрали законної сили, 4 особи були виправдані. Серед обвинувачених – голова депутатської фракції ВРУ, ексміністр аграрної політики, посадовці “Укроборонпрому”, колишній працівник Генпрокуратури, а також відповідальні за відновлення критичної інфраструктури у Харкові. Було проведено цивільну конфіскацію на 120 млн грн. За липень-вересень 2026 року вручили понад 30 підозр, а за січень-серпень 2026 року закрили 27 проваджень та зупинили одне досудове розслідування.
У 2025 році про підозру повідомили 218 особам, а обвинувальні акти скерували до суду щодо 280 осіб. Ухвалено 108 обвинувальних вироків, з яких 72 – за угодами. Засуджено 154 особи, виправдано – 8. Також у 2025 році прокурори САП подали 45 позовів про стягнення необґрунтованих активів на понад 260 млн грн.
Останні найгучніші справи
У справі “Карфаген” щодо кришування нелегальних кол-центрів у 2026 році про підозри повідомили 5 особам. Застави за них ще не внесені:
- Сергій Кропива – 120 млн грн (заступник начальника департаменту в Офісі Генпрокурора);
- Єлизавета Івахненко – 20 млн грн (близька особа Кропиви, підозрюється у відмиванні коштів);
- Олександр Дидич – 15 млн грн (довірена особа та родич Кропиви);
- Сергій Куций – 3 млн грн (водій Кропиви).
У справах “Форест Гамп” та “Феміда” підозру отримали 12 осіб. Частині призначено такі застави:
- Вадим Столар, народний депутат – 300 млн грн;
- Максим Микитась, екснардеп – 30 млн грн;
- Ірина Мудра, ексзаступниця керівника Офісу Президента – 20 млн грн;
- Валентин Єлізаров, довірена особа Микитася – 20 млн грн;
- Олексій Ступак, голова правління Сенс Банку – 15 млн грн;
- Віктор Дубовик, гендиректор департаменту Офісу Президента – 7 млн грн (кошти внесено);
- Микола Гладишенко, голова наглядової ради Сенс Банку – 7 млн грн;
- Людмила Снігур, керівниця фінмоніторингу Сенс Банку – 3 млн грн.
У справі “Мідас” щодо корупції в “Енергоатомі” з листопада 2025 року підозри отримали 10 осіб. Судом призначені застави:
- Герман Галущенко, ексміністр енергетики – 150 млн грн (можуть не врахувати як кошти сумнівного походження);
- Ігор Фурсенко, підприємець – 95 млн грн;
- Ігор Миронюк, ексрадник міністра енергетики – 85 млн грн (у січні за нього намагалися сплатити 117 млн грн, але фінмоніторинг не пропустив платіж. Спочатку розмір застави був 126 млн грн, але його знизили. Залишається у СІЗО, заставу не внесено);
- Олексій Чернишов, ексвіцепрем’єр – 51,6 млн грн;
- Дмитро Басов, ексвиконавчий директор з безпеки “Енергоатому” – 40 млн грн;
- Людмила Зоріна, працівниця бек-офісу – 25 млн грн;
- Леся Устименко, працівниця бек-офісу – 12 млн грн.
У травні 2026 року під заставу 140 млн грн вийшов із СІЗО екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Його підозрюють у причетності до легалізації 460 млн грн на будівництві під Києвом (“Династія”). Про підозри у справі повідомили 7 особам. Суд також визначив у цій справі застави 20 млн грн для Сергія Сіранчука, 15 млн грн для Марини Медведєвої, 10,6 млн грн для Геннадія Опальчука, 9,9 млн грн для Лілії Лисенко – застави поки не внесені.
У справі щодо незаконної передачі землі у Києві за ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова була внесена застава 120 млн грн (він також фігурує у справі “Мідас” із заставою 51,6 млн грн). За забудовника Сергія Копистиру – 20 млн грн (у 2023 році за нього вже вносили 100 млн грн застави у справі про спробу підкупу віцепрем’єра Кубракова). Ексчлену правління “Нафтогазу України” Василю Володіну було призначено заставу 20 млн грн (внесено; у 2026 році він визнав провину та відшкодував збитки, отримавши умовний термін), експосадовцю “Укргазвидобування” Максиму Горбатюку – 25 млн грн (кошти внесені), за ексдиректорку ДП “Укркомунобслуговування” Аллу Сушон внесли 1 млн грн застави.
У січні 2026 року заарештовано керівника АТ “Геліос” Андрія Васильєва та визначено йому заставу у 30 млн грн, ще 3 млн грн – Ігорю Скляру, директору двох приватних компаній, та 998,4 тис. грн – директору ТОВ “СЕЗ” Петру Джамбову. Кошти внесли в рамках справи ексзаступника голови ОП Ростислава Шурми та його брата Олега, які підозрюються у незаконному отриманні від держави 141,3 млн грн за “зеленим” тарифом на окупованій частині Запорізької області. Загалом у справі 9 підозрюваних.
Справи топпосадовців
У серпні 2026 року внесено 10 млн грн застави за ексдержсекретаря МЗС України Олександра Банькова. За версією слідства, він разом зі спільниками заволодів понад 37 млн грн міжнародної допомоги.
У серпні 2026 року 6 млн грн застави було внесено за ексміністерку юстиції та експосолку України в США Ольгу Стефанішину. Її підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.
У справі про мінімізацію податків через конвертаційний центр з оборотом 15 млрд грн підозру оголошено 11 особам. Держбюджет недоотримав 147 млн грн. Ексголові Державної податкової служби Євгену Олейнікову у липні 2026 року призначено заставу 1,25 млн грн (зменшено з 5,01 млн грн), яку досі не внесено. Ексзаступниці голови податкової Полтавщини Наталії Новоженіній визначили заставу 3 млн грн, “організатору конвертцентру” Вадиму Богомолу – 19 млн грн, “головбуху конвертцентру” Тетяні Єфімовій – 20 млн грн, керівнику приватної компанії Євгену Казаченку – 4 млн грн, співробітниці конвертцентру Альоні Дроздик – 242,24 тис. грн. Інформації про внесення застав у справі немає.
У липні 2026 року за нардепа Миколу Тищенка внесено 10 млн грн застави. Його підозрюють у вимаганні хабарів з незаконних кол-центрів.
У травні 2026 року нардеп від “Слуг народу” Андрій Клочко вніс 12 млн грн застави. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 11 млн грн.
У травні взяли під варту ексзаступника начальника Київської митниці Сергія Тупальського. Заставу (знизили з 20 млн до 15 млн грн) не внесено. Підозрюється у легалізації $2 млн на будівництві готельного комплексу у Львові.
У травні визначили заставу за керівника Держлікслужби Романа Ісаєнка у 66 560 грн. Підозрюють у незаконному декларуванні.
У квітні суд визначив заставу 3 млн грн для народного депутата від ОПЗЖ Олександра Качного у справі про незаконне збагачення. Кошти внесли. Депутат пізніше пішов на угоду зі слідством.
У квітні 2026 року обрали запобіжний захід колишньому начальнику департаменту трейдингу Державної продовольчо-зернової корпорації Андрію Друзяці (застава 3,3 млн грн, зменшена до 266 240 грн, не внесена), менеджеру ТОВ “Фрам Шиппинг Едженсі” Максиму Бондаренку (застава 19 млн 968 тис. грн, зменшена до 11 млн 648 тис. грн, не внесена) та посереднику Ігорю Ніколову (застава зменшена з 5 млн грн до 1,99 млн грн, не внесена). Їх підозрюють у причетності до розкрадання зерна ДПЗКУ на 776 млн грн. Ексголова ДПЗКУ Андрій Власенко заочно заарештований, мешкає в Іспанії.
У березні 2026 року суд визначив заставу 10 млн грн за ексзаступника гендиректора “Укроборонпрома” Тараса Шийка. Чи внесені кошти – невідомо. Його підозрюють у розкраданні та легалізації 32 млн грн держконцерну.
У січні 2026 року була внесена застава 33,3 млн грн за керівницю фракції ВО “Батьківщина” у Верховній Раді Юлію Тимошенко. За версією слідства, вона хотіла підкупити 3 депутатів іншої фракції.
У грудні 2025/січні 2026 року заступник голови фракції “Слуга народу” Юрій Кісєль вніс 40 млн грн застави у справі про незаконні виплати в конвертах депутатам. 30 млн грн внесено за нардепа Ігоря Негулевського, 20 млн грн – за Михайла Лабу, 20 млн грн – за Євгена Пивоварова, 16,6 млн грн – за Ольгу Савченко.
У грудні 2025 року внесли заставу 3 млн 28 тис. грн за народну депутатку України Анну Скороход. Її підозрюють в спробі запровадження санкцій РНБО за хабар. Щодо її помічника Сергія Капацина у грудні призначена застава 1,5 млн грн, інформації про внесення не було.
У листопаді 2025 року за відстороненого мера Одеси Геннадія Труханова внесли 42 млн грн застави у справі про незаконне заволодіння 15,9 га землі вартістю 689 млн грн міста забудовниками, яким землі передала міська рада.
У вересні 2025 року під заставу 9 млн грн (зменшено з 90,84 млн грн) відпустили гендиректора держпідприємства “Ліси України” Юрія Болоховця. Його підозрюють у незаконному набутті нерухомості, на яку він не мав коштів.
У вересні 2025 року визначена застава 2,72 млн грн для колишнього т.в.о. начальника Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України Віталія Гайдука. У жовтні її збільшили до 20 млн грн. Кошти не внесені. Його підозрюють у вимаганні хабара від забудовника за перемогу у конкурсі з будівництва ЖК для військових у Києві.
У серпні 2025 року внесли заставу за нардепа Віктора Бондаря – 36,33 млн грн. Справа стосувалася розкрадання 95 млн грн коштів “Укрзалізниці”. Раніше йому призначали заставу в 100 млн грн, але він їх не вніс і сидів у СІЗО, згодом суд зменшив заставу. За його спільника у цій справі – радника Андрія Єрмака у 2024 році внесли 30 млн грн застави. Ще двоє пішли на угоди зі слідством та частково відшкодували кошти (56,6 млн грн).
У липні 2025 року для дружини голови Антимонопольного комітету Алли Кириленко визначили заставу 9 млн 242 тис. грн, апеляція зменшила до 242 000 грн. Її підозрюють у пособництві чоловіку в незаконному збагаченні на 72 млн грн, коли той очолював Донецьку ОДА.
У травні 2025 року внесли заставу в 40 млн грн за колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова. Його підозрюють у дозволі компаніям екснардепа Олександра Онищенка у 2015-2016 роках не сплачувати рентні платежі за газ державі, від чого держава втратила понад 2 млрд грн. У жовтні 2025 року Насірова за іншою справою засудили до 6 років позбавлення волі, а у 2026 році постановили стягнути 11,2 млн грн збитків у газовій справі.
У травні 2025 року внесли заставу за ексзаступника голови Офісу Президента Андрія Смірнова – 18 млн грн у справі про незаконне збагачення. До цього у 2024 році за нього вже вносили заставу на 10 млн грн.
У квітні 2025 року за ексзаступника міністра енергетики Олександра Хейла внесли 6 млн грн у справі про вимагання хабара від керівництва держпідприємства “Селидіввугілля”. Його спільник Сергій Пилипчук вийшов під заставу 20 млн грн. Ще двоє спільників визнали провину та пішли на угоду зі слідством.
Справи, пов’язані з військовими
У серпні та вересні взяли під варту двох військових. Їх підозрюють у вимаганні хабара в 4,5 млн грн за безперешкодне прийняття засобів РЕБ на баланс військової частини. Одному визначено заставу 1,5 млн грн, іншому – 998 400 грн.
У липні 2026 року взяли під арешт ексначальника Центральної бази Нацгвардії України Володимира Федоровського та призначили йому заставу 29 млн 952 тис. грн. Також 6,65 млн грн його заступнику та 1,66 млн грн оцінювачу Дмитру Офіцерову. Невідомо, чи сплачено кошти. Посадовців підозрюють у розкраданні 150 млн грн на купівлі нерухомості для Нацгвардії.
У червні ВАКС збільшив заставу постачальнику БпЛА для прикордонників до 142 млн грн (була 42 млн грн). Його та посадовців ДПСУ підозрюють у вимаганні 1 млн доларів хабара з конкурента.
У лютому 2026 року внесли 10 млн грн застави за колишнього голову Державної прикордонної служби України Сергія Дейнеку. Його підозрюють у контрабанді сигарет та отриманні хабарів. 2 млн грн внесли за ексначальника відділу пункту пропуску ДПСУ Олександра Марущака.
За колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова у вересні 2025 року внесли 44,4 млн грн. А у листопаді – ще 20,1 млн грн. До цього за нього сплачували 36,3 млн грн застави.
У листопаді 2025 року ВАКС призначив застави для експосадовців Держспецзв’язку у справі про корупцію на закупівлі дронів: Володимиру Мокренку – 12 млн грн, Вадиму Борсуку – 5 млн грн, бізнесмену Юрію Валяну – 15,14 млн грн та фінменеджеру Сергію Горбатюку – 12,11 млн грн. Інформації про внесення коштів немає.
У серпні 2025 року застави у справі про корупцію на закупівлі БпЛА і засобів РЕБ внесли 10 млн грн за ексголову Луганської ОВА Сергія Гайдая, 2 млн грн за полковника Нацгвардії Василя Мишанського, за директорку компанії ТОВ “АКОПТЕРС” Євгенію Сидельникову внесли заставу 2 001 508 грн.
У вересні в рамках цієї справи внесли 8 млн грн застави за народного депутата Олексія Кузнєцова та 8 млн грн за ексзаступника голови Запорізької облради Владислава Марченка. У листопаді внесли 2 млн грн за ексначальника Рубіжанської МВА Андрія Юрченка.
У березні 2025 року визначені застави по 2 млн грн для ексначальника військ зв’язку ЗСУ, ексначальника Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ, головного підрядника проєкту. Підозрюються у розтраті 246 млн грн на розробці автоматизованої системи “ДЗВІН” для ЗСУ. Інформації про внесення застав не було.
Закупівлі для Інституту раку – крали у хворих дітей
У червні 2025 року під заставу 200 млн грн вийшов підприємець Герман Фісталь у справі про заволодіння 231 млн грн Національного інституту раку. Заступницю директора ТОВ “Виробнича компанія Діспомед” Оксану Чулуп відпустили під заставу 50 млн грн. За директора ТОВ “Ортоімпекс” Юрія Василенка внесли 25,73 млн грн.
Також була визначена застава 30 млн грн для екснардепа Андрія Шипка, який очолював раніше Інститут раку. Однак невідомо, чи вносили кошти. Підозри отримали ще 2 людини.
Справи суддів та правоохоронців
У червні 2026 року вийшов під заставу 3 млн грн колишній перший заступник прокурора Кіровоградської області Юрій Ковальов, якого підозрюють в отриманні хабара. Інший фігурант справи Юрій Калугін не вніс 998 400 грн застави. Колишній керівник Кропивницької окружної прокуратури Володимир Ізотов, ймовірно, вніс за себе 998 400 грн у липні.
У травні вийшли під застави на загальну суму 18,1 млн грн 4 високопосадовці поліції. За версією слідства, вони кришували нелегальні порностудії. Водночас залишився під вартою водій заступника міністра внутрішніх справ – йому призначили заставу 8 млн грн.
У травні 2026 року суд визначив застави для суддів Верховного Суду Жанни Єленіної (3 млн грн), Ірини Григор’євої (2,5 млн грн), Ігоря Желєзного (2 млн грн), колишньому судді Олександру Прокопенку (900 000 грн). Їх підозрюють в отриманні хабара від мільярдера Костянтина Жеваго. Також призначено заставу 10 млн грн за адвоката. Інформації про внесення застав немає.
У жовтні 2025 року внесли 4 млн грн застави за прокурора Офісу Генпрокурора Романа Шененка та 2 млн 1,5 тис. грн за адвоката Сергія Науменка. Вони хотіли підкупити службовців НАБУ і САП хабарем в 3,5 млн доларів.
За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова у жовтні 2025 року внесли 20 млн грн застави. До цього ВАКС призначав заставу 302,8 млн грн, але її не вносили. За даними правоохоронців, суддя має російський паспорт.
У вересні 2025 року визначено заставу в 5 млн грн за суддю Північного Апеляційного господарського суду Києва Людмилу Кропивну. Її підозрюють у незаконному збагаченні на 16 млн грн та недостовірному декларуванні.
У червні 2025 року внесли 4,24 млн грн застави за ексдетектива БЕБ Артема Мацієвського. Його звинувачують у вимаганні 150 тис. дол. у керівника приватної компанії. Під заставу 900 тис. грн також відпустили ексслідчого поліції Владислава Біликова.
У травні 2025 року під заставу 2 млн 1 тис. 508 грн відпустили ексголову Окружного адмінсуда Києва Олега Бачуна. Справа стосувалася спроби підкупити іншого суддю.
У квітні 2025 року під заставу 1,5 млн грн вийшов суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Сергій Савицький та 1,75 млн грн його колега Валентин Заверюха. Справа стосується незаконних рішень, які дозволяли чоловікам уникати мобілізації та виїздити за кордон.
Ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький вийшов із СІЗО у січні 2025 року під заставу у 30,28 млн грн. У березні 2025 року під заставу 6 млн грн вийшов його спільник – екссуддя Господарського суду Львівської області Василь Артимович. До суддів Михайла Юркевича та Ірини Малех застава складала по 3 млн грн, але невідомо, чи платили вони її.
Туалетна схема у Києві
У березні 2025 року голова земельної комісії у Київраді Михайло Терентьєв вийшов з-під варти під заставу 19 млн 984,8 тис. грн (згодом її зменшили до 17,78 млн грн) у справі земельної корупції (“туалетна схема”) Дениса Комарницького. Операцію НАБУ і САП назвали “Чисте місто”. Колишній перший заступник директора КП “Спецжитлофонд” Юрій Леонов – під заставу 4,5 млн грн, колишній заступник директора КП “Київблагоустрій” Олексій Мушта – 7 млн грн. У лютому 2025 року під заставу 15 млн грн вийшов заступник голови КМДА Петро Оленич. Під заставу 50 млн грн вийшла депутатка Київради Олена Марченко.
В рамках “туалетної справи” у 2026 році були призначені застави для ексзаступника голови КМДА Олександра Спасибка (24,9 млн грн) та його підлеглого Романа Блюміна (15 млн грн). Їх не сплатили, обох у лютому 2026 року відправили до СІЗО. У квітні 2026 року Спасибко вийшов під заставу 20 млн грн, Блюмін – влітку 2026 року після сплати 8 млн грн. Сам Комарницький знаходиться за кордоном.
Локальна корупція
У серпні 2026 року внесли 14 млн 976 тис. грн застави за ексзаступника голови Полтавської облради Олексія Чепурка у справі про вимагання 10% відкатів на ремонті доріг. 6 млн грн внесли за бізнесмена Віктора Прядка. Наразі не внесені застави за депутатів міської ради Полтави Юрія Бражника (33 млн грн), Євгена Диканя (9 млн 984 тис. грн), заступника мера Полтави Тараса Панасенка (998,4 тис. грн).
У червні 2026 року визначили заставу 90 млн грн, яка була внесена, для голови наглядової ради ПрАТ “Юженергобуд” Івана Ясеницького у межах справи про заволодіння коштами державного підприємства “НАЕК “Енергоатом” під час будівництва Ташлицької ГАЕС. Ціни на обладнання були завищені на 170 млн грн.
У травні 2026 року внесли 2 млн грн застави за ексголову Лисичанської військової адміністрації Віталія Шибіка. Для ВПО з Луганщини придбали дитячий табір на Кіровоградщині, при цьому сплатили зайві 19,3 млн грн.
У квітні 2026 року відпустили під застави першого заступника генерального директора з економіки та фінансів “Південмашу” Костянтина Завгороднього (2,5 млн грн), заступника начальника управління матеріально-технічного постачання ДП “ВО Південмаш” Олександра Пономаренка (4 млн грн, у вересні зменшили до 2,28 млн грн), директора ТОВ “МК Днепр” Михайла Суліцького (4 млн грн). На думку слідства, вказані особи завдали “Південмашу” понад 19 млн грн збитків у 2022 році.
У грудні 2025 року повідомлено про підозри у справі про корупцію в Ізмаїльському морському порту, де, на думку слідства, розікрали понад 24 млн грн на закупівлях. Застави призначені для екскерівника порту Андрія Єрохіна (908 400 грн), бізнесмена Сергія Соловйова (3,02 млн грн), їхнім спільникам Сергію Павленку (757 000 грн) та Катерині Альошенковій (908 400 грн). Вірогідно, кошти сплачені, бо про арешт не повідомляли.
У грудні 2025 року повідомлено про підозру колишньому в.о. керівника ДП “Чоразморшлях” Денису Булдакову та підприємцю Андрію Свенському. Першому визначили заставу у 20 млн грн, згодом знизили до 3 млн грн, другому знизили з 4,2 млн грн до 832 000 грн. Станом на серпень 2026 року кошти не сплачені, Булдаков і Свенський під арештом. За цією схемою продано базу техобслуговування у Чорноморську, збитки державі – 70 млн грн.
19 грудня 2025 року оголосили підозри депутату Волинської облради Анатолію Вітіву, депутату Луцькради Миколі Федіку і колишньому нардепу Юрію Савчуку в хабарництві. За Вітіва внесли 6,3 млн грн застави у 2026 році, за Федіка – 4 млн 992 тис. грн, за Савчука – 66,5 тис. грн, депутат Луцькради Роман Бондарчук вніс 998 400 грн застави. У вересні 2026 року призначили заставу 4 млн грн депутату Волиньоблради Ігорю Леху, заступнику голови облради Юрію Поліщуку – 266,24 тис. грн.
У грудні 2025 року внесли 4 млн грн за ексдиректора департаменту ЖКГ Донецької ОДА Сергія Гончаренка. Його підозрюють у розтраті та привласненні понад 140 мільйонів гривень на відбудові тепло- та водопостачання в Донецькій області.
У вересні 2025 року внесли 20 млн грн застави за ексголову Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу (спочатку їй визначили заставу 500 млн грн, але жінка 11 місяців була під вартою). Її підозрюють у незаконному збагаченні на понад 160 млн грн, відмиванні коштів та недостовірному декларуванні.
У справі екснардепа Юрія Іванющенка та забудовниці Владислави Молчанової щодо ринку “Столичний” у Києві влітку 2025 року випустили під застави: 5 млн грн директора ТОВ “Оілсі” Юрія Цвігуна, 9,08 млн грн за виконавчого директора ТОВ “Ділвай” Антона Ареф’єва та 10 млн грн за адвоката Костянтина Баландіна. Також була призначена застава в 100 млн грн для Владислави Молчанової, однак вона відмовилася платити.
У червні 2025 року під заставу 8 млн грн вийшов Леонід Міндіч (родич Тимура Міндіча) через підозру у розкраданні на закупівлях 12,5 млн грн. У січні 2025 року під заставу 266 240 грн вийшов керівник ТОВ “Енерго-Тайм” Валентин Козир. У 2024 році колишній в.о. директора підприємства вийшов під заставу 3,5 млн грн, а виконавчий директор “Енерго-Тайм” Олександр Козир – під заставу 3 млн грн.
У травні 2025 року 717,5 тис. грн застави внесла екскерівниця ДП “Укркомунобслуговування” Алла Сушон. Її підозрюють в отриманні неправомірної знижки на придбання 2 квартир у Києві.
У січні 2025 року внесли 60 млн грн за бізнесмена з Дніпропетровщини Леоніда Дубинського. Справа стосується розкрадання 129 млн грн на Аульському водоводі. Ексдиректора КП “Аульський водовід” Олександра Бурчака відпустили під заставу 5 млн грн у лютому.
Зазначимо, що складений список може бути неповним, адже інформацію брали з публікацій у ЗМІ та звітів НАБУ. Також пропущені окремі справи, де не зрозуміло, чи були внесені застави. Не потрапили до списку справи ексголів ОВА, міністрів, депутатів, за яких кошти внесли раніше за 2025 рік.