Шахрайські схеми 2026 – як захиститися
У другій половині 2026 року злочинці, що спеціалізуються на фінансових аферах, діють більш витончено та рідше помиляються у виборі жертви. Раніше методи соціальної інженерії та фішингу вже призводили до втрати мільярдів гривень українцями. Зараз зловмисники адаптують свої сценарії під конкретну особу, враховуючи її покупки, активність у соціальних мережах і навіть коло знайомих. Наслідок – зменшення кількості атак, але значно більші збитки для кожного потерпілого.
Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ
Про це повідомила Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ. За її словами, головна загроза сучасних методів не лише в технічних інструментах, а й у психологічному тиску, який змушує клієнта добровільно надавати дані своєї картки або коди для підтвердження транзакцій.
Згідно з офіційною статистикою Національного банку України, у 2025 році кількість шахрайських транзакцій з платіжними картками знизилася на 5%, досягнувши 256 тисяч. Однак, загальна сума збитків зросла на 24%, сягнувши 1,4 мільярда гривень. Середній розмір однієї незаконної операції збільшився на 30%, склавши 5,5 тисяч гривень порівняно з 4,2 тисячами гривень роком раніше.
“Зменшення кількості випадків не повинно вводити в оману. Навпаки: статистика свідчить, що шахрайство стає “дорожчим” для потерпілих. Якщо раніше частина схем була масовою і менш прицільною, то зараз зловмисники дедалі краще готуються, підбираючи влучний момент, коли їхня схема спрацює, і психологічно тиснуть на людину”, – заявила Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
Які схеми зловмисників стали найактивнішими у 2026 році
У першому півріччі 2026 року зловмисники зосереджували свої зусилля не лише на викраденні карток, але й на психологічному тиску. Клієнтам варто бути обережними, отримуючи повідомлення про “блокування картки”, “підозрілу транзакцію”, “соціальну допомогу” або “негайну перевірку даних” – усе це типові приводи для маніпуляцій. Довгальська також нагадала просте правило: банк ніколи не запитуватиме PIN-код, CVV-код, пароль від інтернет-банкінгу або код із SMS.
За словами банкірки, у 2026 році найбільш поширеними залишаються такі методи:
- Дзвінок “від служби безпеки банку” – громадянину повідомляють про підозрілу транзакцію або спробу виведення коштів, після чого намагаються заволодіти даними картки або змусити переказати гроші на “безпечний рахунок”.
- Фішинг – надсилання повідомлень з посиланням на фальшиву вебсторінку, яка імітує сайт банку, державної установи, онлайн-магазину або служби доставки. На початку червня українці масово отримували неправдиві рахунки за електроенергію нібито від Міністерства енергетики.
- Фальшиві “виплати” та “компенсації” – пропозиція отримати державну допомогу або відшкодування коштів під приводом “підтвердження картки” через зовнішнє посилання.
- Злам облікових записів у соціальних мережах і месенджерах – зловмисники отримують доступ до акаунтів знайомих і надсилають від їхнього імені прохання терміново переказати кошти.
- SIM-swap (заміна SIM-картки) – перехоплення або перевипуск фінансового номера телефону, що становить особливу небезпеку, якщо до нього прив’язаний мобільний банкінг або електронна пошта.
- Шахрайство на онлайн-платформах – продавця переконують перейти за посиланням “для отримання оплати”, а покупця – “для підтвердження доставки”, з метою збору карток даних та паролів.
Як діяти, щоб не стати жертвою – правила для кожної ситуації
Анна Довгальська сформулювала конкретні кроки для захисту, залежно від ситуації:
- Телефонний дзвінок “з банку” – негайно завершіть розмову та самостійно передзвоніть до офіційного контакт-центру, скориставшись номером на сайті банку або на звороті картки.
- Повідомлення “картка заблокована” – ніколи не повідомляйте CVV, PIN-код, SMS-коди чи паролі. Статус вашої картки перевіряйте виключно в офіційному мобільному застосунку або через контакт-центр.
- “Виплата”, “компенсація”, “допомога” – не переходьте за жодними посиланнями, отриманими через SMS. Будь-які виплати перевіряйте тільки на офіційних державних або банківських ресурсах.
- “Родич у біді” або “знайомий просить гроші” – зв’яжіться з цією особою або її близькими особисто по телефону, не надсилайте кошти, спираючись лише на повідомлення в месенджері.
- Продаж товару на онлайн-майданчику – для отримання коштів достатньо номера картки або IBAN. Введення CVV-коду, PIN-коду та паролів на сторонніх веб-сторінках не вимагається.
- Підозрілий веб-сайт – уважно перевіряйте URL-адресу сторінки, доменне ім’я та наявність зайвих символів або орфографічних помилок у назві.
- Злам облікового запису в месенджері – активуйте двофакторну автентифікацію, використовуйте надійні паролі та перевіряйте незвичні запити від знайомих через інший канал комунікації.
- Підозра на шахрайство – негайно заблокуйте свою картку, зверніться до банку та збережіть усю супутню інформацію: SMS-повідомлення, листування, посилання та номери телефонів.
Як резюмувала Довгальська:
“Фінансова безпека залежить не лише від технологій, а й від поведінки клієнта. Банки постійно вдосконалюють системи захисту, проте шахраї часто атакують не банк, а особистість. Саме тому пильність, спокій та перевірка інформації через офіційні канали залишаються найпростішими й водночас найефективнішими методами захисту.”
Що ще варто знати про карткове шахрайство в Україні
Одним із ключових інструментів зловмисників є використання “дропів” (підставних осіб) та схем виведення коштів через них. Саме так аферисти уникають відстеження після успішної операції: гроші миттєво переказуються через кілька рахунків і знімаються готівкою. Розуміння цього механізму допомагає усвідомити, чому повернення вкрадених коштів стає надзвичайно складним.
Окремим напрямком є застосування штучного інтелекту та діпфейків для персоналізованих атак. Зловмисники генерують голос або зображення знайомих людини, щоб підвищити рівень довіри до шахрайського повідомлення. Кожному користувачеві фінансових сервісів варто знати, як ШІ сприяє крадіжці коштів українців і чому традиційні методи перевірки вже не завжди є ефективними.