Іванна Смачило – очільниця Фонду державного майна України з 2024 року
У червні структура, що управляє державною власністю, під орудою Іванни Смачило організувала торги для відчуження держпідприємства “Укрбуд”. Спочатку виграла компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” грузинського підприємця Давіда Бежуашвілі, яка запропонувала 805 мільйонів гривень за Укрбуд. Однак Фонд держмайна анулював результати для переможця, надавши перевагу наступній за величиною пропозиції на торгах. Тепер фірма Бежуашвілі та фірма братів Астіонів з Дніпра і Марини Айаб з кола Максима Микитася змагаються в суді за об’єкт.
18 червня відбулися торги з метою продажу 100% державної будівельної організації “Укрбуд”. Їх здобула фірма ТОВ “Петро Ойл Енд Кемікалс”, запропонувавши 805 млн 1 тис. грн – що втричі перевищує початкову оцінку.
Проте Фонд держмайна (як організатор торгів) через два тижні відмовився затвердити протокол, який засвідчував її перемогу, і скасував її участь. Підставою стала службова доповідь від Департаменту економічної безпеки ФДМУ. Згідно із законом про приватизацію, покупцями не можуть бути суб’єкти, які перебувають під санкціями, як фізичні, так і юридичні особи, а також ті, хто з ними пов’язаний. СБУ має підозри, що грузинський бізнесмен Давід Бежуашвілі, який володіє “Петро Ойл Енд Кемікалс” (чиє основне спрямування діяльності – виготовлення нафтопродуктів), має зв’язки з росіянами, які підпадають під санкції.
З юридичного погляду, ця причина досить “хитка”. Особливо враховуючи, що ні “Петро Ойл Енд Кемікалс”, ні Давід Бежуашвілі не є об’єктами українських санкцій. А з ким конкретно вони нібито пов’язані серед осіб під санкціями – не розголошується (ймовірно, ця інформація є секретною).
Давід Бежуашвілі – власник найбільшого енергетичного об’єднання Грузії Georgian Industrial Group, а також брат колишнього очільника зовнішньополітичного відомства Грузії Гели Бежуашвілі. Обидва колись навчалися в Києві, що могло зумовити їхній інтерес до українського ринку нерухомості. Більше 17 років він був членом парламенту Грузії. Його бізнес-група діє у 12 секторах в різних державах – від енергетики і виробництва будівельних матеріалів до фармацевтики та освіти. Найбільший з активів групи в Україні – Херсонський морський торговий порт – не функціонує після часткового пошкодження росіянами у 2022 році.
Натомість можливість придбати Укрбуд перейшла до компанії ТОВ “Техно-Онлайн” Марини Айаб. Цю підприємницю пов’язують з колишнім керівником Укрбуду та екс-депутатом Максимом Микитасем. Ціна за державне підприємство – 805 мільйонів гривень (на тисячу менше, ніж у конкурента з грузинським корінням). Після того, як право придбати Укрбуд отримала фірма Айаб, її головними власниками стали підприємці та колишні місцеві депутати з Дніпра Василь та Євген Астіони.
2 жовтня Фонд держмайна уклав договір з ТОВ “Техно-Онлайн” про купівлю Укрбуду після перевірки цієї компанії. До речі, у жовтні 2025 року, згідно з даними аналітичної платформи YouControl, у фірми “Техно-Онлайн” співвласником став Олександр Менчак – депутат Броварської районної ради Київщини від ОПЗЖ – він зменшив частки Астіонів. Варто зазначити, що на іншу фірму братів Астіонів – ТОВ “Амалтея” Президент України Володимир Зеленський ввів санкції ще у 2024 році.
У ТОВ “Петро Ойл Енд Кемікалс” вважають дії Фонду держмайна щодо них несправедливими. У липні 2025 року ТОВ “Петро Ойл Енд Кемікалс” подало позов до Господарського суду Києва проти Фонду держмайна України та ТОВ “Техно-Онлайн”. У ньому представники грузинського підприємця вимагають визнати торги недійсними, скасувати протокол про їх проведення, а також зобов’язати Фонд держмайна під керівництвом Іванни Смачило укласти угоду про придбання Укрбуду саме з ТОВ “Петро Ойл Енд Кемікалс”.
До слова, фірма “Петро Ойл енд Кемікалс”, як і її конкуренти, заплатила за участь в торгах 13 млн 132,3 тис. грн гарантійного внеску та 80 тис. грн реєстраційного внеску. 6 серпня Господарський суд Києва заборонив Фонду держмайна продавати цей об’єкт і підписувати папери про продаж.
20 серпня 2025 року Північний апеляційний суд задовольнив апеляцію від фірми братів Астіонів і витребував матеріали справи з Господарського суду Києва. А 29 серпня відкрив апеляційне провадження від Фонду держмайна на рішення Господарського суду Києва.
6 листопада в Господарському суді Києва мав розпочатися розгляд справи по суті. Наступне засідання відбулося 18 грудня. У ньому було оголошено перерву та призначено продовження на 15 січня 2026 року. А від ТОВ “Петро Ойл енд Кемікалс” суд вимагає на січневе засідання надати дані про їхні взаємини з підсанкційними особами зі списків СБУ та Фонду держмайна, що стало підставою для анулювання результатів торгів.
І поки тривають судові розгляди між двома “переможцями”, державна компанія “Укрбуд” досі не реалізована, кошти ще не поступили до бюджету, а майно (якого чимало приміщень в різних містах) не використовується в підприємницькій діяльності. Незважаючи на забезпечення позову судом, договір ФДМУ з ТОВ “Техно-Онлайн” Айаб, Астіонів і тепер ще й Менчака про придбання Укрбуду вже підписано.
Що відомо про відчуження Укрбуду
Компанія “Укрбуд” спеціалізується на розробці проєктів промислових і цивільних об’єктів, виконанні будівельно-монтажних робіт, а також на навчанні та перекваліфікації робітничих кадрів. До її структури входять 10 дочірніх підприємств, включаючи проєктні інститути та навчальні центри. Продаж активу може сприяти подальшому розвитку навчання фахівців для будівельної галузі.
У 2010-2016 роках Укрбудом керував Максим Микитась. В останні роки компанія перебувала в неактивному стані. А використання бренду державного “Укрбуду” компанією Микитася “Укрбуд девелопмент” та залишені нею недобудови в Києві негативно позначилися на репутації державної компанії, яка не мала жодного відношення до приватної. Основний прибуток державний “Укрбуд” отримує від здачі нерухомості в оренду, хоча повноцінно може брати участь у відбудові країни.
На початку 2023 року Фонд держмайна отримав в управління Укрбуд, як актив, що не підлягає приватизації. У жовтні 2023 року Укрбуд оголосив про відновлення діяльності. У планах компанії – зміни й ребрендинг. Однак про зміни не було повідомлено.
У 2024 році Кабмін виставив Укрбуд на приватизацію. Торги були заплановані на грудень 2024 року, але відбулися вони ще через пів року.
Об’єкт приватизації (статутний капітал державного Укрбуду) включає 88 будівель, споруд та нежитлових приміщень, а також 17 земельних ділянок. У Києві компанія має 19 об’єктів загальною площею 27 158,9 кв. м, а також має нерухомість у Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі. Деякі лоти об’єднують кілька об’єктів, що збільшує їхню цінність. Покупець зобов’язаний зберегти основні види діяльності компанії, протягом шести місяців погасити її борги із заробітної плати та перед бюджетом і не звільняти працівників тощо.