Адвокат Дарина Косінова про особливості декларування для публічних службовців
Керівник юридичної фірми “Тацій і Партнери”, доктор філософії з права Дарина Косінова ділиться інформацією про аспекти декларування в Україні. Умови для надання електронних декларацій для державних службовців (органів державної влади та місцевого управління) – роз’яснює фахівчиня у коментарі для Інформатора. Більше інформації – в нашому матеріалі.
Декларація при завершенні діяльності подається державними службовцями у випадках, коли вони закінчують здійснення обов’язків, що передбачають необхідність декларування. Це може бути завершення роботи на посаді, перехід на іншу посаду, яка не вимагає декларування, чи інші види завершення роботи.
Період звітування для такої декларації починається з 1 січня поточного року і закінчується днем, який виступає кінцевою датою здійснення відповідних обов’язків.
Дуже важливим є дотримання 30-денного строку подання – декларація має бути передана протягом 30 календарних днів з моменту припинення роботи. Ця декларація має на меті зафіксувати фінансовий стан чиновника на час завершення служби та гарантувати можливість перевірки правомірності отриманого майна за увесь термін діяльності. Завершення роботи державними службовцями під час щорічної кампанії декларування.
Якщо час звільнення припадає на період між 1 січня та 31 березня включно. У таких випадках виникає потреба у поданні двох різних декларацій, що пов’язано з основним принципом правильного використання розмірів прожиткового мінімуму для різних періодів звітності. Прожитковий мінімум відіграє важливу роль у системі декларування, так як багато граничних показників для обов’язкового декларування пов’язані саме з ним.
Наприклад, подарунки підлягають декларуванню, якщо їх ціна перевищує п’ять прожиткових мінімумів для працездатних громадян; фінансові кошти декларуються при перевищенні п’ятдесяти прожиткових мінімумів; угоди та витрати вказуються при вартості понад п’ятдесят прожиткових мінімумів. У 2025 році прожитковий мінімум для працездатних громадян становив 3028 грн, з 2026 року – 3328 грн.
Наприклад: Працівник державного сектору вирішує перейти на роботу в приватний сектор і подає заяву про звільнення за власним бажанням. Останній день роботи для нього призначено на 16 лютого 2026 року. Саме ця дата є датою закінчення його діяльності у його випадку як суб’єкта декларування. Згідно із законодавством, він має тридцять календарних днів для надання декларації при звільненні, тобто останній термін припадає на 18 березня 2026 року. Проте у цього чиновника з’являється додатковий обов’язок – надати щорічну декларацію за 2025 рік, оскільки протягом усього минулого року він займав посаду, яка вимагає декларування, а цей період звітності ще не був вказаний у жодній з його декларацій. Отже, перед ним стоїть задача надання двох окремих декларацій: щорічної за 2025 рік та декларації при звільненні за період з 01 січня до 16 лютого 2026 року включно.
Неподання декларації, несвоєчасна її подача, внесення в декларацію свідомо неправдивої інформації є підставами для притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді великих штрафів. У випадках систематичного порушення або внесення значно неточної інформації можлива кримінальна відповідальність.
Також, як говорять у Пенсійному фонді України, державні службовці повинні подавати річну декларацію за весь рік, у якому вони були звільнені. Тобто, якщо особа звільнилася 16 лютого 2026 року, то до 31 березня 2027 року вона повинна подати декларацію за 2026 рік. Але це не потрібно робити, якщо особа перейшла на іншу роботу, яка передбачає подання електронних декларацій (тобто достатньо буде подати річну декларацію 1 раз), а також у випадку, якщо декларація “після звільнення” включає в себе весь календарний рік.
Особливі умови встановлені для державних службовців, відновлених на посаді за рішенням судової інстанції
Судове відновлення на роботі є звичайним явищем в українській практиці і може траплятися у випадках неправомірного звільнення. Якщо чиновника відновлено після закінчення кампанії декларування, тобто після 01 квітня, він повинен надати річну декларацію з відміткою про продовження роботи за рік, у якому відбулося поновлення. Цю декларацію потрібно подати до 01 квітня наступного року в рамках загальної кампанії декларування.
Наприклад, якщо державного службовця відновлено в серпні 2025 року, він подає річну декларацію за 2025 рік до 31 березня 2026 року разом з усіма іншими декларантами. Якщо відновлення відбувається у період кампанії декларування – між 01 січня та 31 березня включно, то у такому випадку чиновник повинен надати річну декларацію за попередній рік у звичайному порядку, тобто до 31 березня поточного року включно.
Електронні декларації державних службовців подаються тільки через електронну систему Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). При виборі типу декларації в електронній системі державний службовець вибирає один з трьох варіантів – щорічна, при звільненні або кандидата на посаду – залежно від обов’язку, який у нього виник згідно зі статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції». Разом з тим, якщо державний службовець після надання декларації виявив у ній помилки або неточності, він має право подати виправлену декларацію. При поданні виправленої річної декларації чиновник може змінити відмітку про продовження або припинення діяльності, якщо при первинній подачі була допущена помилка або якщо обставини змінилися.
Що необхідно задекларувати
Система декларування містить детальні вимоги щодо інформації, яка має бути вказана в декларації. Державні службовці зобов’язані декларувати
1) Об’єкти нерухомості незалежно від їх ціни, в тому числі квартири, будинки, земельні ділянки, гаражі, які належать їм або членам їх сімей на праві власності або знаходяться в оренді чи користуванні. Для кожного об’єкта вказується його тип, площа, розташування, ціна на момент набуття та права на нього. Об’єкти незавершеного будівництва також повинні бути задекларовані, в тому числі ті, що не введені в експлуатацію або право власності на які не оформлене.
2) Цінне рухоме майно декларується, якщо його ціна перевищує 100 прожиткових мінімумів. Це можуть бути витвори мистецтва, антикварні речі, ювелірні вироби, дорогоцінні камені, дорогоцінні метали у злитках. Транспортні засоби декларуються незалежно від ціни, в тому числі автомобілі, мотоцикли, водний транспорт, літаки, інші самохідні машини та механізми. Для кожного транспортного засобу вказується його тип, марка, модель, рік випуску, ідентифікаційний номер та ціна.
3) Фінансові активи та зобов’язання. Державні службовці повинні декларувати цінні папери, в тому числі акції, облігації, інвестиційні сертифікати, корпоративні права в юридичних особах, як зареєстрованих в Україні, так і за кордоном. Якщо чиновник є кінцевим бенефіціарним власником або контролером юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень, інформація про них обов’язково вказується в декларації.
4) Нематеріальні активи, в тому числі об’єкти права інтелектуальної власності та криптовалюти, також підлягають декларуванню. Для криптовалют необхідно вказати вид, кількість, ціну на момент набуття, ідентифікатор в системі обігу віртуальних активів та інформацію про постачальника послуг.
5) Доходи чиновників декларуються у повному обсязі, в тому числі заробітна плата за основним місцем роботи та за сумісництвом, гонорари, дивіденди, відсотки, страхові виплати, пенсії, соціальні виплати. Подарунки підлягають декларуванню, якщо їх вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, а для грошових подарунків – якщо загальний розмір подарунків від однієї особи або групи осіб протягом року перевищує 5 прожиткових мінімумів.
6) Фінансові кошти декларуються, якщо їх сукупна ціна на кінець звітного періоду перевищує п’ятдесят прожиткових мінімумів. Це включає готівкові кошти, кошти на банківських рахунках, депозити, внески до кредитних спілок, кошти, позичені третім особам. Державні службовці також повинні декларувати всі банківські та інші фінансові установи, в тому числі іноземні, в яких у них відкриті рахунки або зберігаються кошти та майно, незалежно від суми на рахунку.
Члени родини державного службовця, в тому числі чоловік/дружина та неповнолітні діти, також є суб’єктами декларування в тій мірі, що стосується їх майна, доходів та фінансових зобов’язань. Чиновник відповідає за повноту та достовірність інформації про членів своєї родини. У декларації потрібно вказати відомості про кожного члена сім’ї, в тому числі їх особисті дані, майно, доходи, рахунки у фінансових установах.
Нагадуємо, річну декларацію за 2025 рік державні посадовці повинні подати до 31 березня 2026 року. Відповідно, особи, які звільнилися у 2026 році, повинні подати декларацію і за 2025 рік (до 31 березня) і за проміжок часу, в який вони працювали у поточному році (протягом 30 календарних днів після звільнення).