Викладач вузу Фото: Getty Images
На зустрічі Комітету ВРУ з питань освіти обговорили питання створення нової системи оплати роботи науково-педагогічних та наукових співробітників. Очільник комітету з питань освіти, народний депутат Сергій Бабак, охарактеризував стан справ як вкрай серйозний.
Засідання комітету Верховної Ради з питань освіти: народний депутат Сергій Бабак та міністр освіти Оксен Лісовий
“Підвищення заробітних плат науково-педагогічних працівників вже реалізовано з початку року на +30% до посадового окладу 2025 року. Проте ситуація сьогодні є критичною. Бюджетна програма під це збільшення досі не затверджена. Через це, фактично, вже три місяці університети змушені самостійно забезпечувати ці виплати – використовуючи власні кошти, вичерпуючи свої спеціальні фонди або наближуючи витрати кінця року за загальним фондом державного бюджету”, – зауважив Сергій Бабак.
З 1 вересня планується збільшення зарплат ще на +20%. Народний депутат не розуміє, яким чином воно має бути забезпечене, якщо досі не затверджено механізми підтримки? І це виключно технічне питання, яке вирішується на рівні менеджменту.
“Під час Комітету підкреслили важливість розв’язання цього питання, оскільки наслідки, на жаль, очевидні. Якщо не врегулювати ситуацію, це може призвести або до зменшення викладацького складу, або існує загроза закриття деяких установ. Необхідна відверта розмова про ресурси, які має система, та її здатність витримати подібні рішення. Підвищення зарплат науковців відбувається за підсумками атестації наукових установ: вища атестаційна категорія = більша заробітна плата. Подивимося на результат, після чого варто буде робити висновки”, – пише Сергій Бабак.
Він зауважив, що до 22 квітня МОН має надати Комітету узгоджену концепцію нової моделі оплати праці з варіантами розв’язання цих проблем.
МОН розв’язує проблему збільшенням цін на навчання в українських університетах
У 2025 році сума контрактного навчання в українських університетах зросла майже на 30%. Очікується, що тенденція до збільшення цін продовжуватиметься і надалі. Про це під час прес-конференції повідомив заступник міністра освіти Микола Трофименко. Він пояснив, що це пов’язано з необхідністю створення особливих фондів у закладах вищої освіти.
“Ви знаєте, що працівникам університетів з 1 січня 2026 року збільшили заробітну плату на 30%, а з 1 березня збільшать ще на 20%. Відповідно, ми не повинні демпінгувати – ми повинні забезпечувати адекватну вартість за вищу освіту в наших університетах”, – відзначив заступник міністра.
Окрім того, держава збільшила фінансування на 10% для університетів, що належать до уразливих груп, зокрема переміщених з прифронтових областей. Це збільшення не враховується при обчисленні собівартості навчання.
“Ми вважаємо, що ці процеси збалансовані, а вартість навчання в наших університетах прийнятна”, – сказав Трофименко.
Українська вища освіта залишається значно більш доступною за навчання за кордоном, навіть незважаючи на збільшення вартості контракту в закладах вищої освіти, повідомив на прес-конференції директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олег Шаров. Разом з тим він наголосив, що якісна освіта не може бути дешевою. За його словами, фінансування навчання студентів-бюджетників має забезпечувати держава, в той час як контрактну форму повинні оплачувати сім’ї.
Також чиновник підкреслив, що попри це українська освіта все одно значно дешевша за закордонну, зокрема за європейську. Згідно зі словами Олега Шарова, дуже низька вартість вищої освіти може спричинити відтік науково-педагогічних кадрів за кордон і, відповідно, негативно вплинути на якість підготовки студентів.