НБУ знизив облікову ставку до 15%
Дирекція Національного банку України ухвалила рішення розпочати етап пом’якшення відсоткової політики, зважаючи на тривале зменшення інфляційного пресингу та послаблення ризиків, які пов’язані із зовнішнім фінансуванням. Зниження дисконтної ставки з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15% відповідає приведенню інфляції до таргету 5% на перспективу політики й одночасно підтримає господарство. НБУ продовжить гнучко реагувати на зміни у розподілі ризиків. Про це 29 січня було повідомлено в НБУ.
Інфляція спадає
Згідно з інформацією НБУ, у грудні як споживча, так і базова інфляція уповільнились до 8% у річному обчисленні. Така динаміка пояснювалася передусім наслідками більших врожаїв, а також деяким послабленням тиску на ринку праці та збереженням стабільної ситуації на валютному ринку. За підрахунками НБУ, річні темпи росту споживчих цін зменшилися також у січні. Разом з тим, інфляційні очікування залишалися відносно високими.
Інфляція буде помірною у 2026 році, а згодом перебуватиме близько до цілі 5% з її досягненням у середині 2028 року
За прогнозуванням НБУ, спад інфляції триватиме й у наступні місяці, переважно завдяки подальшому відображенню наслідків від більших врожаїв 2025 року. Разом з тим, вплив масштабних руйнувань в енергетичній галузі тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні інструменти. Разом з ефектами низької бази порівняння вони викличуть помірне прискорення інфляції у другому півріччі. Отже, за підсумками 2026 року інфляція знизиться помірно – до 7,5%.
У наступні роки інфляція стабільно уповільнюватиметься завдяки зменшенню енергодефіцитів, послабленню зовнішнього цінового тиску, а також збільшенню врожаїв і покращенню ситуації на ринку праці в міру зниження безпекових ризиків. Монетарна політика НБУ буде сприяти обмеженню фундаментального цінового тиску. Проте відкладені наслідки руйнувань в енергосекторі будуть стримувати дезінфляцію. За прогнозом НБУ, інфляція зменшиться до 6% наприкінці 2027 року, а у 2028 році – до таргету 5%.
Зростання економіки триває, однак залишається стриманим через наслідки війни
За оцінками НБУ, наприкінці 2025 року економіка активізувалася завдяки інтенсивнішому збору врожаїв, у тому числі з огляду на зміщення жнив на IV квартал, а також на тлі нарощування бюджетних витрат. Водночас, через руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії впродовж останніх місяців НБУ дещо зменшив оцінку росту реального ВВП у 2025 році – до 1,8%.
Збільшення врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури й оборонний комплекс забезпечать подальше підняття економіки. Проте ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час буде обмежувати економічну активність. Враховуючи це, реальний ВВП у 2026 році зросте помірно – на 1,8%.
Поступове покращення ситуації в енергосекторі, подальша відбудова інфраструктури, а також збільшення приватних інвестицій сприятимуть прискоренню економічного зростання до близько 3-4% у 2027-2028 роках.
Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету
Наприкінці 2025 року Рада ЄС прийняла рішення надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги у 2026-2027 роках (USL – Ukraine support loan). Підтримка України зберігатиметься й у рамках чинного механізму ERA Loans. Триває також узгодження нової програми з МВФ обсягом 8,1 млрд дол. США.
Зовнішня допомога надасть можливість як фінансувати все ще значні дефіцити бюджету, зумовлені війною, так і підтримувати високий рівень резервів. Прогноз НБУ передбачає, що міжнародні резерви будуть складати 65 млрд дол. США на кінець 2026 року і зростатимуть надалі – до 71 млрд дол. США на кінець 2028 року. Це надасть можливість НБУ підтримувати стійкість валютного ринку та впроваджувати заходи валютної лібералізації за умови контролю ризиків.
Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку
Війна триває. Російська агресія продовжує створювати загрози для цінової динаміки та економічної діяльності. Протягом останніх місяців значною мірою реалізувалися та додатково посилилися ризики, які пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, що збільшує тиск на витрати компаній та обмежує їх виробничий потенціал.
Актуальними також є такі ризики:
- виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності та відбудову;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій та збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці;
- посилення геополітичної фрагментації у світі, що може, у тому числі, негативно позначитися на зовнішній підтримці України.
Натомість, завдяки останнім рішенням ЄС щодо підтримки України у 2026 – 2027 роках ризик недостатності зовнішньої допомоги значно зменшився. Крім того, зберігається ймовірність реалізації позитивних сценаріїв, зокрема посилення військової й фінансової допомоги партнерів та досягнення суттєвого прогресу у забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.
Важливою сферою невизначеності залишаються темпи коригування тарифів на житлово-комунальні послуги на прогнозному горизонті, що може вплинути на перегляд прогнозу інфляції як в один, так і в інший бік.
Зменшення цінового тиску, підтримане діями монетарної політики НБУ, разом із послабленням ризиків недостатності зовнішнього фінансування утворює простір для зваженого зниження облікової ставки
Утримання незмінною облікової ставки впродовж попередніх місяців забезпечувало активний попит на гривневі активи. Реальна прибутковість гривневих інструментів залишалася позитивною, а вкладення фізичних осіб в ОВДП та депозити в національній валюті надалі збільшувалися. Зацікавленість до гривневих активів стримувала попит на валюту з боку населення у порівнянні з показниками попереднього року, що обмежувало тиск на валютному ринку. Незважаючи на помірне сезонне послаблення курсу гривні, ситуація на ринку загалом залишалася контрольованою, а курсові очікування – відносно стійкими.
Зважаючи на стале зниження інфляції та ослаблення ризиків, пов’язаних із достатністю зовнішнього фінансування, Правління НБУ ухвалило рішення розпочати етап пом’якшення відсоткової політики, зменшивши облікову ставку на 0,5 в. п. до 15%. Відповідно зменшаться й інші ставки НБУ.
Таке рішення сприятиме подальшій адаптації економіки до викликів війни, зокрема підтримає динаміку кредитування, що збільшується протягом останніх років темпами понад 30% р/р. Водночас монетарні умови будуть достатньо жорсткими для збереження стійкості валютного ринку та зменшення інфляції до цілі 5% на перспективу політики. Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 19 березня 2026 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.