Нацбанк підвищив облікову ставку до 16%
Правління Національного банку України підвищило облікову ставку до 16% річних. Це чергове рішення, після того як попереднього разу НБУ підняв облікову ставку до 15,5%. Такий крок зумовлений стійким фундаментальним ціновим тиском та посиленням середньострокових проінфляційних ризиків. Головна мета – зберегти привабливість гривневих активів і повернути інфляцію до цільового показника 5%. Наслідки війни та динаміка цін на енергоресурси залишаються основними чинниками, що впливають на рішення регулятора.

Рішення підвищити ставку було ухвалене Правлінням Національного банку України з огляду на вторинні ефекти від шоків пропозиції. За даними регулятора, у серпні 2026 року споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі, перевищивши липневий прогноз НБУ.
Серед причин прискорення інфляції в НБУ назвали такі фактори:
- відчутне подорожчання пального через ескалацію війни на Близькому Сході;
- швидше зростання окремих адміністративних тарифів через наслідки російських атак на критичну інфраструктуру;
- стабільно високу базову інфляцію останніх місяців;
- зростання виробничих витрат бізнесу на електроенергію, логістику та оплату праці;
- підвищені інфляційні очікування економічних агентів.
Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. У НБУ зазначили, що зарплати влітку продовжували зростати високими темпами, що підтримувало ціновий тиск в економіці.
Коли інфляція почне сповільнюватися
Очікується, що інфляція почне сповільнюватися у 2027 році, зокрема завдяки поточним заходам НБУ із посилення монетарної політики. Водночас у найближчі місяці траєкторія інфляції може виявитися дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз регулятора, через посилення атак на об’єкти логістики, виробництва та енергетичної інфраструктури.
У НБУ також наголосили, що зовнішня допомога залишається критично важливою для стійкості публічних фінансів. Через менші, ніж очікувалося, обсяги офіційного фінансування в липні-серпні фіскальна політика була стриманішою, а міжнародні резерви знизилися. Регулятор зауважує, що вагома частина міжнародної допомоги прив’язана до темпів ухвалення парламентом низки законопроєктів, і за умови їхньої реалізації обсяги фінансування будуть надолужені найближчими місяцями.
Раніше “Інформатор” повідомляв, що НБУ прогнозує зростання економіки та поступове зниження інфляції, а голова НБУ Андрій Пишний пояснював, що вища облікова ставка також означає, що заощаджувати в гривневих депозитах та ОВДП стане вигідніше.
Також ми писали про те, що означає підвищення ставки для звичайних українців, коли регулятор востаннє піднімав показник із 13% до 13,5% через тимчасове зростання інфляції, спричинене цінами на продукти та витратами бізнесу.
Крім того, “Інформатор” писав, що на початку повномасштабної війни Нацбанк підвищував облікову ставку до 25% річних, аби захистити гривневі доходи та заощадження громадян і знизити тиск на валютному ринку. Тоді таке рішучіше підвищення мало одразу кілька функцій – від пожвавлення інтересу до гривневих активів до стримування доларизації економіки.